Артилеристи 12-ї бригади спецпризначення «Азов» Нацгвардії України працюють із самохідною гаубицею поблизу лінії фронту на Донеччині, 12 липня 2026 року
Протягом доби на фронті відбулося 234 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 серпня.
Зокрема, на Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 російських атак. На Лиманському напрямку російські загарбники намагалися просунутися 11 разів, на Слов’янському – 19.
Генштаб зазначив, що на Куп’янському та Придніпровському напрямках армія РФ минулої доби штурмових дій не проводила.
На Костянтинівському напрямку мали місце 24 атаки – російські війська вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Новодмитрівки, Павлівки, Олександро-Шультиного та Новоселівки.
«Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 26 атак. Ворог виявляв активність у районах Білицького, Котлиного та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Мирного, Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Матяшевого, Світлого, Шевченка, Василівки, Удачного та Муравки», – йдеться в зведенні.
Також, поміж іншого, російські війська атакували 11 разів на Гуляйпільському напрямку, намагаючись просунутися в районі Гіркого, а також у напрямках Добропілля, Воздвижівки, Цвіткового та Новоселівки.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
Аналітики ISW у своєму звіті писали, що 13 та 14 серпня російські війська продовжували наступальні операції в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка, але не досягли підтвердженого прогресу.
Що відомо про північнокорейські ракети, якими Росія атакує Україну (фоторепортаж)
1/9Пожежа у Запоріжжі після російської атаки 11 серпня.
Під час ракетно-дронової атаки на місто було завдано удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь», в результаті якого загинули семеро людей. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія застосувала північнокорейські балістичні ракети під час атаки на Запоріжжя
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/9Якщо підтвердиться, що під час атаки на Запоріжжя були застосовані північнокорейські ракети, це означатиме відновлення Москвою обстрілів із застосуванням озброєння з Пхеньяну.
На цьому фото від січня 2024 року видно уламки ракети, яка влучила в один із об’єктів у Харкові. Україна згодом ідентифікувала її як північнокорейську
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/9У звіті за квітень 2026 року Міністерство оборони України визначило дві моделі північнокорейських балістичних ракет, які, за його даними, Росія застосувала проти України. Згідно зі звітом, це ракети Hwasong-11А та Hwasong-11Б, відомі за американською системою позначень як ракети KN-23 та KN-24 відповідно
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/9На фото: випробування балістичної ракети KN-23 у Північній Кореї, липень 2019 року.
KN-23 – це ракета, яку запускають з транспортного засобу, зовні схожа на російський «Іскандер», проте, за висновками військово-криміналістичного аналізу України, ці ракети «не є прямими копіями радянських або російських зразків». У звіті Міноборони України зазначено, що вони приблизно на 50 відсотків довші за «Іскандери», що забезпечує аналогічну дальність польоту, попри використання менш якісного палива
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/9Ракети KN-23 на пускових установках були продемонстровані на параді у Пхеньяні в липні 2023 року.
Вважається, що ракета KN-23 оснащена боєголовкою вагою близько 500 кілограмів і має дальність польоту до 600 кілометрів. Ракета оснащена аеродинамічними рулями, що дає їй змогу маневрувати в польоті, ускладнюючи роботу ракет-перехоплювачів. Експертний аналіз цього зразка зброї, проведений в Україні, показав, що ракета була виготовлена з використанням застарілих технологій виробництва, схожих на ті, що застосовувалися близько 50 років тому
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/9Друга модель ракети, яку Росія застосовує проти України, – ймовірно, KN-24. На фото вона зображена під час випробувань, дата яких невідома.
KN-24 за формою та призначенням нагадує американську систему ATACMS. Перші випробування відбулися у 2019 році, а її дальність, за оцінками, становить близько 400 кілометрів. Пхеньян називає цю ракету «тактичною керованою зброєю»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/9Системи KN-24 під час параду в Пхеньяні в січні 2021 року.
Згідно з повідомленнями, ракети KN-24 здатні «підніматися» вгору наприкінці польоту для орієнтування та ухилення від систем протиповітряної оборони. Вважається, що ці ракети оснащені боєголовками вагою 400–500 кілограмів
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/9На фото: українці покладають квіти на місці ракетного удару в житловому районі Києва у квітні 2025 року, якого, за даними України, Росія завдала північнокорейською ракетою; унаслідок атаки загинули кілька людей.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/9На світлині: завод з виробництва ракет у Північній Кореї, на якому, ймовірно, ракети типу KN-23. Грудень 2025 року.
За даними ISW, нещодавні повідомлення про те, що Росія знову почала використовувати північнокорейські ракети, можуть вказувати на те, що вона «випробовує ці ракети» після того, як протягом останнього року спільно з Пхеньяном працювала над їх удосконаленням
Форум