Генеральний штаб Збройних сил України фіксує нарощування систем радіорозвідки та радіоелектронної боротьби у прикордонних районах у Білорусі, йдеться у вечірньому зведенні.
За даними штабу, російські війська не здійснювали активних дій на Волинському та Поліському напрямках.
«Спостерігається нарощування систем радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби у прикордонних з Україною районах Гомельської області. В районах населених пунктах Клімовка та Димамерки розгорнуто пости постановки радіоперешкод підрозділами зі складу 48-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби західного оперативного командування збройних сил республіки Білорусь», – зазначає командування.
Читайте також: У розвідці пояснили, чи є для України небезпека з боку Білорусі
Воно нагадує про загрозу ракетно-авіаційних ударів по цивільних та військових об’єктах України з території Білорусі.
У Брянській та Курській областях Росії триває перегрупування військ.
Російська армія продовжує часткове блокування Харкова, на Ізюмському напрямку здійснює повітряну розвідку позицій українських військ для визначення можливих напрямків наступу.
«Для покращення тактичного положення підрозділів противник намагався здійснювати наступальні дії у напрямках населених пунктів Заводи та Дібровне, успіху не має», – повідомляє штаб.
Протягом доби тривали бої на Донецькому й Таврійському напрямках уздовж всієї лінії зіткнення. Російські війська вдавалися до штурмових дій у напрямку Слов’янська, закріпилися в Лозовому. Триває їхнє закріплення та перегрупування в районах Зеленої Долини та Кремінної.
«В районі Попасної ворог проводив штурмові дії в напрямку населеного пункту Новотошківське та вглиб населеного пункту Попасна, успіху не має. Закріпився в центральній частині населеного пункту Степне. На Авдіївському та Курахівському напрямках окупанти намагалися здійснювати штурмові дії, успіху не мають», – йдеться в зведенні.
Читайте також: Війська РФ обстріляли з «Ураганів» обласну лікарню на Донеччині – голова ОВА
Тривають також авіаційні удари по Маріуполю та блокування українських підрозділів у районі заводу «Азовсталь».
Генеральний штаб фіксує посилення російських угруповань на Запорізькому напрямку за рахунок підрозділів 19-ї мотострілецької дивізії 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу. Водночас вказує на те, що батальйонна тактична група 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї загальновійськової армії втратила боєздатність та виведена в район відновлення.
Командування також не виключає, що російські війська намагатимуться вийти на адміністративні межі Херсонської області.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
