Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що щодо використання заморожених активів РФ є «певні технічні питання», які потребують врегулювання.
«Щодо заморожених активів, то ми вчора провели обговорення, які були плідні також. Є певні технічні питання, які потрібно врегулювати. Але я достатньо впевнена, що ми можемо це зробити», – сказала вона під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським.
Фредеріксен додала, що «цілком справедливо», щоб Росія сплачувала за «ту шкоду, яку зробила».
«Щодо репарацій, абсолютно очевидно, що є величезна кількість питань. Я впевнена, що ми знайдемо відповіді. В той же час на більш політичному рівні – яка є альтернатива цьому? Тому що, на жаль, ми не змогли поклати край цій війні – ми хочемо миру, Росія цього не хоче. Забезпечення війська потребує великої кількості грошей, Україна сама це не зможе зробити, тому має спрацювати решта Європи. Ми маємо подивитися на Україну як на першу лінію оборони. Тому нам треба знайти шляхи фінансування – якщо не такий, то я поки не почула інших ідей», – розповіла вона.
За її словами, до наступних зустрічей лідери ЄС мають знайти відповіді на «всі технічні запитання». Прем’єрка Данії вірить, що європейці зможуть знайти рішення, які підтримають усі 27 країн-членів.
Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив 2 жовтня, що бачить «сильний консенсус» серед європейських лідерів щодо підтримки використання заморожених активів для допомоги Україні. Він очікує конкретного рішення з цього питання на наступному саміті лідерів ЄС, через три тижні.
Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
У Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярд євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
Лідери ЄС 1 жовтня на зустрічі в Копенгагені обговорювали ідею надання Україні репараційного кредиту, однак, за даними медіа, згоди не дійшли.
Як пише Financial Times, Бельгія вимагає розділити ризики з іншими країнами Євросоюзу та забезпечити правовий захист на випадок позовів з боку Москви. Франція та Люксембург також висловили побоювання щодо правових наслідків.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Форум