Президентка Естонії Керсті Кальюлайд вважає, що Україні потрібно 20 років, щоб бути готовою до членства в Європейському союзі. Про це вона заявила в інтерв’ю виданню «Європейська правда».
За словами лідерки Естонії, вона б хотіла, щоб Євросоюз був сміливішим у питанні розширення, або ж створив для країн Східного партнерства (України, Молдови, Грузії, – ред.) новий формат співпраці.
«Вступ до ЄС має купу умов. І, відверто, жодна з ваших держав не виконує критерії членства. Вам знадобиться з 20 років роботи, доки ви дійдете цієї готовності… Всі три країни мають проблеми з судами. Ви не підходите під вимоги членства в ЄС!» – наголосила Кальюлайд.
Вона зазначила, що країнам можливо би допоміг який проміжний етап на євроінтеграційному шляху, а в економічному плані вони вже інтегруються з ЄС.
У липні президенти України, Грузії та Молдові під час зустрічі в Батумі підписали Декларацію Батумського саміту щодо європейської інтеграції.
«Ми підтверджуємо свою непохитну відданість продовженню процесу нашої інтеграції до Європейського союзу шляхом всеохоплюючих реформ, спрямованих на зміцнення наших демократичних інституцій, та поступовому наближенню нашого законодавства у відповідних сферах до ключових елементів права ЄС», – мовилося у декларації.
Відповідно до документа, надання європейської перспективи трьом асоційованим партнерам стане потужним стимулом та надасть поштовх для ще глибших та ширших реформ.
Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.
Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.
Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.
