Євросоюз наголошує на критичній необхідності подальшого фінансування України й обіцяє «регулярну і передбачувану» фінансову підтримку в майбутньому – про це йдеться в проєкті рішення саміту лідерів ЄС, який опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
«Європейська рада підкреслює критичну необхідність забезпечення стійкості України і наявності бюджетних і військових засобів для продовження… протидії агресії Росії… ЄС продовжуватиме надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку в довгостроковій перспективі разом з однодумцями-партнерами і союзниками», – сказано в документі.
2025 року ЄС, ідеться у висновках саміту, поповнив бюджету України на 20,5 мільярдів євро, а загалом від початку повномасштабного вторгнення блок і його держави-члени, зокрема, надали їй 177,5 мільярда євро.
Залишається потреба в тому, щоб задовольнити потреби України на наступні два роки, і лідери ЄС, сказано документі, «прагнуть знайти шляхи допомоги».
У зв’язку з цим Єврокомісію закликають презентувати конкретні пропозиції щодо можливого поступового використання залишків готівки, пов’язаних із заблокованими російськими активами, «відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, а також на основі належної солідарності й розподілу ризиків ЄС».
Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, згенерованим російськими замороженими активами. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних – тобто судових позовів із Москви.
Бельгія, на чиїй території в міжнародному депозитарії Euroclear зберігається понад 180 мільярдів євро готівки у зв’язку з іммобілізацією російських активів після вторгнення РФ до України, загалом не заперечує проти їхнього використання для фінансування України, однак хоче, щоби інші країни ЄС розподілили ризики, що у зв’язку з цим виникають. Адже сума готівки дорівнює третині ВВП Бельгії. Також Бельгія наголошує на необхідності використання інших активів, що зберігаються на території інших держав «Групи семи». Це ще щонайменше 80 мільярдів євро.
Лідери ЄС зобов’язуються утримувати активи в замороженому стані. Однак у проєкті рішення саміту немає згадки про санкції, які двічі на рік необхідно продовжувати, щоб активи залишалися знерухомленими. Єврокомісія висувала раніше ідею відходу від принципу одностайності до принципу кваліфікованої більшості, щоби потенційне вето Угорщини не підривало потенційну домовленість про кредит для України.
«Активи Росії повинні залишатися заблокованими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй збитки, завдані її війною», – йдеться у чернетці висновків саміту.
Також у проєкті рішення ЄС підтверджує підтримку територіальної цілісності України «в межах її міжнародно визнаних кордонів», засуджує російські атаки на енергетичну інфраструктуру України і констатує відсутність у Росії політичної волі до змістовних переговорів щодо завершення війни.
«Попри постійні дипломатичні зусилля США і Європи, спрямовані на мир, Росія посилила інтенсивність своїх ракетних ударів й ударів безпілотниками по Україні…, демонструючи таким чином відсутність у Росії реальної політичної волі припинити свою агресивну війну і розпочати змістовні мирні переговори. Європейська рада знову закликає Росію погодитися на повне, безумовне і негайне припинення вогню», – сказано в проєкті декларації саміту.
Зобов’язуються також, зі свого боку, тиснути на Росію, щоб зацікавити її в мирі. В цьому контексті згадують 19-й пакет санкцій, утім, чи ухвалять його до саміту – лишається інтригою, оскільки в проєкті декларації припускають, що домовленості може й не бути.
«Європейська рада [вітає] [закликає до швидкого] прийняття 19-го пакету санкцій. Європейська рада також підкреслює важливість подальшої координації з партнерами G7 щодо санкцій і посилення заходів проти обходу», – з опцій у квадратних дужках зрозуміло, що дискусії щодо 19-го пакету можуть затягнутися. Його досі блокує Словаччина.
Лідери наголошують на своїй підтримці миру в Україні на основі принципів статуту ООН і міжнародного права й обіцяють далі працювати в межах Коаліції охочих, покликаної забезпечити гарантії безпеки для України у післявоєнних реаліях. Наголошують також на необхідності активізувати зусилля для задоволення потреб України в системах ППО й крупнокаліберних боєприпасів.
«Вкрай важливо прискорити роботу з подальшої підтримки, розвитку й інвестування в оборонну промисловість України, зокрема шляхом створення українського оборонного виробництва в державах-членах, а також поглибити її співпрацю й інтеграцію з європейською оборонною промисловістю, спираючись на унікальний досвід і ноу-хау України», – йдеться в проєкті рішення саміту.
Форум