Погодження репараційної позики для України вимагає чимало правової, технічної й політичної роботи – про це, не називаючись, заявив журналістам у Брюсселі посадовець ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Залишається ще низка питань без відповідей. І, щоб дозволити це просувати на надійній правовій основі… й заручитися підтримкою більшої кількості держав-членів, це займе час, який нам для цього потрібен», – зазначив чиновник.
Співрозмовник журналістів зауважив, що переважна більшість держав-членів ЄС оцінюють ідею надати Україні репараційну позику за рахунок заморожених російських активів «у дусі конструктиву».
За словами посадовця, під час дискусій на неформальному саміті ЄС у Копенгагені дві з 27 держав висунули заперечення: Угорщина й Бельгія – на території останньої, в міжнародному депозитарії Euroclear, зберігаються заморожені активи РФ. Співрозмовник журналістів зауважив, що Бельгія зніме заперечення, якщо правові причини її занепокоєння будуть зняті.
10 жовтня міністри фінансів держав ЄС обговорять, як створити інструмент для репараційної позики. Далі відбудеться дискусія на вищому рівні: ідею надати позику обговорять лідери держав-членів на саміті Євроради наприкінці жовтня. Чиновник, що спілкувався з журналістами на умовах анонімності, скептично оцінив шанси досягти домовленості вже на найближчій зустрічі лідерів.
«Я був би радий, якби лідери змогли домовитися про репараційні позики на майбутній Європейській раді, але вважаю, що це дуже складне питання… Я хотів би сказати вам, що це може бути домовлено на наступному саміті, та не буду на це покладатися, враховуючи складність питання», – зауважив чиновник.
Водночас співрозмовник журналістів визнав, що метою є знайти рішення найпізніше до кінця нинішнього року, оскільки репараційний кредит має покрити фінансові потреби України, зокрема, вже від наступного, 2026 року.
Іншого плану щодо фінансування України на наступні роки ЄС, зауважив посадовець, нині не розглядає.
«Ми всі вирішили працювати над цим, і ставимося до цього серйозно… Сподіваюся, ми досягнемо прогресу», – резюмував співрозмовник журналістів.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
Форум