Президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслав лідерам країн-членів Європейського Союзу листа-запрошення на саміт ЄС 18-19 грудня.
За його словами, у рамках зустрічі відбудуться «важливі дискусії», пріоритетом будуть дві теми: Україна й безпека в Європі; а також фінансування ЄС на 2028-2034 роки. Кошта додав, що напередодні цієї зустрічі 17 грудня пройде на саміт ЄС – Західні Балкани.
«Ми розпочнемо засідання Європейської ради з обговорення питання України. Останні події підкреслюють необхідність термінових дій ЄС. На жовтневому засіданні Європейської ради ми зобов’язалися вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль. На нашому наступному засіданні ми маємо вирішити, виходячи з поточної підготовчої роботи, як виконати це зобов’язання. На момент написання цього листа тривають дипломатичні зусилля для досягнення справедливого й міцного миру в Україні. У цьому контексті ми обговоримо, як найкраще продовжувати захищати інтереси Європи і як зміцнити переговорну позицію України», – йдеться в листі.
Кошта наголосив, що важливою частиною цього має бути посилення тиску на Росію.
Крім того, за його словами, на саміті йтиметься про процес розширення ЄС. «Поточний геополітичний контекст підкреслює важливість розширення як найважливішої геостратегічної інвестиції ЄС у мир, безпеку, стабільність і процвітання… Враховуючи прогрес, якого досягли деякі країни-кандидати на шляху до вступу, деякі з них можуть виконати необхідні умови для вступу до Європейського Союзу в недалекому майбутньому. Грудневе засідання Європейської ради стане для нас своєчасною нагодою провести обговорення подальших дій», – заявив президент Євроради.
Серед інших питань, яких торкнуться на зустрічі – економіка, Близький Схід, а також оборона ЄС.
«Підведемо підсумки виконання наших попередніх рішень щодо європейської оборони й безпеки, спрямованих на рішуче підвищення обороноздатності Європи до 2030 року. Нещодавні події показують, що Росія і Білорусь активізували свою гібридну кампанію в Європі. Це нагадує нам, що нам потрібно пришвидшити зусилля на всіх напрямках, спрямованих на нашу оборонну готовність», – йдеться в листі.
Кошта уточнив, що засідання Євроради розпочнеться 18 грудня о 10:00 за Брюсселем. У рамках зустрічі планується виступ президента України Володимира Зеленського.
Після нападу Росії на Україну в західних країнах заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 мільярдів євро. Більшість цих коштів – близько 193 мільярдів євро – зберігається в Бельгії на рахунках депозитарію Euroclear. Європейські країни обговорюють можливість використання цих коштів для допомоги Україні майже чотири роки.
Останніми тижнями в Європі також обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Посадовець Єврокомісії повідомив Радіо Свобода, що початкова ідея полягала в тому, щоб спочатку забезпечити політичну підтримку репараційного кредиту, коли лідери ЄС зберуться на саміті ЄС у Брюсселі 18 грудня. Деталі узгодили би на початку наступного року, щоб гроші почали надходити до Києва до другого кварталу 2026 року.
Тим часом, тривають обговорення щодо мирного плану, ініційованого США.
8 грудня в Лондоні відбулася зустріч за участі президента України Володимира Зеленського, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і президента Франції Емманюеля Макрона. За словами Зеленського, на переговорах обговорили спільну дипломатичну роботу з американською стороною, узгодили спільну позицію стосовно важливості гарантій безпеки, реконструкції та наступні кроки.
8 грудня ввечері Зеленський перебував у Брюсселі, де, за словами президента, на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте і президентами Європейської ради Антоніу Коштою і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, «детально обговорили роботу з американськими партнерами над кроками заради миру, гарантії безпеки й посилення нашої стійкості».
9 грудня Зеленський прибув до Італії.
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
8 грудня президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський ще не ознайомився з американськими мирними пропозиціями. Водночас він заявив, що «його люди в захваті», а РФ план загалом влаштовує, хоча «Росія воліла б мати всю Україну».
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
Водночас у початковому 28-пунктовому мирному плані США зазначалося, що «100 мільярдів доларів заморожених російських активів будуть інвестовані в зусилля США щодо відновлення та інвестування в Україну» і що «США отримають 50 відсотків прибутку від цієї справи».
Це формулювання викликало занепокоєння європейських політиків і дипломатів, зокрема з огляду на те, що гроші, які планували надати Україні у вигляді репараційного кредиту, значною мірою мали бути використані Києвом для купівлі зброї європейського виробництва.
Форум