Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.
У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.
Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».
У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.
Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».
У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.
Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт
У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».
