США, Великобританія та Канада зобов’язалися направити в Україну більше артилерії, щоб допомогти захистити регіони на сході країни, де Росія почала свій наступ.
Президент США Джо Байден заявив журналістам після телефонної розмови з прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном, прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та іншими західними лідерами 19 квітня, що артилерія буде серед наступної партії боєприпасів, яку відправлять Сполучені Штати.
Виступаючи в Лондоні, Борис Джонсон сказав законодавцям: «Їм (Україні – ред.) потрібна підтримка артилерією, і це те, що ми їм надамо... на додачу до багатьох інших форм підтримки».
«Ми домовилися працювати разом, щоб знайти довгострокове рішення безпеки, щоб Україна більше ніколи не могла бути атакована таким чином», – додав Борис Джонсон у твітері.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак назвав «важливими» для України слова Бориса Джонсона.
«Важливі слова прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона після відеопереговорів лідерів країн НАТО. За його словами, довгостроковою метою НАТО має стати посилення і зміцнення України до такого рівня, щоб нове вторгнення Росії стало неможливим. Це серйозна заява нашого союзника. На цьому постійно наголошує президент Володимир Зеленський, коли говорить про необхідність більшої кількості озброєнь для протистояння РФ», – написав Єрмак у Telegram.
Джастін Трюдо сказав, що Канада направить важку артилерію і пообіцяв надати згодом більш детальну інформацію.
Представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати намагаються зосередитися на надсиланні систем, які українські сили можуть практично відразу ввести в дію разом з обладнанням, яке не потребує тривалої підготовки.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який також був на зв’язку з Байденом та іншими лідерами, пообіцяв, що Берлін фінансуватиме пряме постачання зброї німецької промисловості.
Він сказав, що протитанкові засоби, засоби ППО, боєприпаси та обладнання, яке може бути використане «в артилерійському бою», входять до озброєнь, які можуть бути поставлені Німеччиною.
За словами Шольца, також розглядаються системи східноєвропейських країн, які можуть швидко розгорнутися, оскільки вони знайомі українським військовим. Шольц сказав, що Німеччина та її партнери з «Групи сами» дійшли висновку, що доцільніше відправляти системи, які були б знайомі українським військовослужбовцям, зокрема озброєння радянських часів, яким досі володіють партнери по НАТО. Потім західні партнери допоможуть цим країнам отримати заміну.
За його словами, пріоритетом є те, що можна доставити та використати швидко, починаючи з обладнання із власних обмежених запасів Німеччини, а вже потім, – фінансуючи закупівлі Києва. Але, як сказав Шольц, Німеччина не «діятиме наодинці» у питанні озброєнь, а будь-які рішення ухвалюватимуться у тісній співпраці з «друзями та союзниками».
Шольц зіткнувся зі зростаючим тиском на його уряд в питанні дозволу на відправку важких озброєнь в Україну. Він та його лівоцентристська партія СДПН протягом кількох тижнів стверджували, що це може призвести до ескалації і ймовірного нападу РФ на інші країни.
Уряд Шольца пообіцяв Україні фінансову допомогу у понад 1 мільярд євро, щоб Київ міг закупити зброю, необхідну для опору російським військам. Але повідомлення про звірства військ РФ на українській території, вчинені проти мирних жителів, викликали більш жорстку позицію Німеччини.
Канцлер Німеччини заявив журналістам, що вторгнення Росії залишається «кричущим порушенням міжнародного права». «Вбивство тисяч мирних жителів, як ми бачили, є воєнним злочином, відповідальність за який несе російський президент», – сказав Олаф Шольц.
Як передає «Голос Америки», на цій відеонараді президент Франції Емманюель Макрон, коли дійшла мова до питання, як саме надати Києву гарантії безпеки після закінчення війни, враховуючи, що Україна не входить до НАТО, сказав, що ці гарантії будуть, найімовірніше, відповідати статті статуту Євросоюзу про колективну оборону країн, що входять до його складу, ніж на п’яту статтю статуту НАТО про те, що атака на одну країну Альянсу є атакою на всіх членів блоку.
Президент США Джо Байден 19 квітня провів відеонараду з керівниками країн G7, НАТО і Євросоюзу щодо підтримки України, на територію якої вторглися війська РФ і де наразі на східному фланзі триває російський наступ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
