Нідерландська прокуратура у справі про збиття літака рейсу MH17 у липні 2014 року над Донбасом попросила суд призначити довічне ув’язнення для всіх обвинувачених; Українська сторона в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу заявила про «стриманий оптимізм щодо можливої деескалації ситуації» після засідання, яке відбулося 22 грудня.
Суд у справі MH17: прокуратура вимагає довічного терміну для всіх обвинувачених
Нідерландська прокуратура на суді у справі про збиття літака рейсу MH17 у липні 2014 року над Донбасом попросила суд призначити довічне ув’язнення для чотирьох обвинувачених. Це колишній командувач підтримуваних Москвою бойовиків, громадянин Росії, колишній офіцер ФСБ Ігор Гіркін (псевдо Стрєлков) і троє його колишніх підлеглих – двоє громадян Росії і громадянин України.
Сторона обвинувачення вважає доведеною їхню участь у знищенні літака, що призвело до загибелі 298 людей.
Громадянин Росії Стрєлков у момент катастрофи командував бойовиками угруповання «ДНР». Громадяни Росії Сергій Дубинський, Олег Пулатов і громадянин України Леонід Харченко були його підлеглими. Нікого з них у суді немає, їх судять заочно. Під час засідання прокуратура також попросила суд видати ордер на арешт обвинувачених.
21 грудня в суді прокуратура надала докази проти обвинувачених.
Літак був, як стверджує слідство, збитий у розпал боїв на Донбасі між українськими військами та бойовиками з установки «Бук», привезеної з Росії. Установка розміщувалася на території поблизу селища Первомайське, яке контролювали бойовики.
За версією обвинувачення, російські гібридні сили, зазнавши втрат від ударів української авіації, запросили у Москви засоби протиповітряної оборони. До Донецької області з російської військової частини в Курську було направлено установку «Бук».
Обвинувачення відновило маршрут «Бука» від російського кордону до імовірного місця пуску ракети, а також навело докази безпосередньої участі обвинувачених у його постачанні та перевезенні, повідомляє журналіст Кирило Михайлов, який упродовж усього процесу відстежує його перебіг. При цьому особи тих, хто безпосередньо супроводжував «Бук» із Росії, поки що не вдалося встановити.
Обвинувачення навело дані свідків, один із яких бачив пуск ракети. 12 свідків бачили димний слід, 11 чули вибух, багато хто говорив, що бачили «Бук» у районі імовірного місця пуску. Експертиза показала, що літак рейсу MH17 був уражений ракетою «Бука» і не міг бути збитий жодною іншою зброєю.
Також обвинувачення розповіло про записи в соціальних мережах, зроблені невдовзі після катастрофи, в яких бойовики висловлювали радість від того, що збили, як вони писали, український військовий літак. Частину цих записів потім було видалено.
Прокурори також навели дані аудіозаписів телефонних переговорів обвинувачених, на яких вони обговорюють те, що сталося, стверджуючи при цьому, що був збитий військовий літак. При цьому згадується «Бук». Потім, коли стало відомо, що збитий пасажирський лайнер, обвинувачені в розмовах між собою стверджували, що його збив український літак, а з «Бука» був збитий уже літак ВПС України. Гіркін спочатку поставився до цієї версії скептично. Згодом бойовики обговорювали вивезення «Бука» назад до Росії, куди його і відправили.
Як заявила сторона обвинувачення, вона виходить з того, що обвинувачені, очевидно, мали намір збити український військовий літак, а не пасажирський «Боїнг». Однак це не змінює суті обвинувачень, зокрема в умисному вбивстві 298 людей, які були на борту «Боїнга».
Прокуратура вважає доведеним, що обвинувачені контролювали доставку «Бука» та його розміщення і, хоча, очевидно, не віддавали безпосереднього наказу стріляти по літаку, винні в активній співучасті у загибелі літака та вбивстві пасажирів.
Обвинувачені свою провину заперечують.
Хто саме наказав стріляти і безпосередньо здійснював цей наказ, наразі не встановлено. Те, що це могли бути російські військові, слідство офіційно не підтверджує та не виключає. Розслідування щодо цього питання триває.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули 298 цивільних осіб, переважно громадяни Нідерландів.
Москва також звинувачує суд в упередженості. При цьому своєї однозначної версії того, хто збив «Боїнг», російська влада не має – з боку Москви висловлювалися кілька версій, які були відкинуті слідством. Обвинувачені у справі також заявляють про свою невинуватість. Ігор Гіркін на питання про «Боїнг» відповідає, що підпорядковане йому так зване «ополчення» літак не збивало, не підтверджуючи і не заперечуючи, що його могли збити російські військові.
Українська сторона заявила про «стриманий оптимізм» після останнього в 2021 році засідання ТКГ
Українська сторона в Тристоронній контактній групі з питань мирного врегулювання на Донбасі заявила про «стриманий оптимізм щодо можливої деескалації ситуації» після засідання, яке відбулося 22 грудня.
«На засіданні було досягнуто спільного розуміння необхідності відновлення дії режиму припинення вогню в межах відповідних заходів, узгоджених 22 липня 2020 року, що засвідчується, зокрема, й представниками ОБСЄ», – ідеться в офіційному повідомленні.
«Уперше за довгий час відчувається реальна можливість забезпечити тишу на лінії дотику в Донецькій і Луганській областях, – зазначив виконувач обовʼязків першого заступника глави делегації України в ТКГ Андрій Костін. – Українська сторона повністю готова до цього. Важливо, що ми побачили готовність і іншої сторони до цього кроку».
У повідомленні додається, що українська сторона «продовжує працювати в усіх доступних форматах для звільнення утримуваних осіб, відкриття КПВВ, забезпечення реалізації інших домовленостей в інтересах усіх українців по обидва боки лінії дотику».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
Коронавірус: у шести областях почав діяти «жовтий» рівень епіднебезпеки
З опівночі 23 грудня «жовтий» рівень епідеміологічної небезпеки почав діяти на території Житомирської, Київської, Миколаївської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей.
Жовтий рівень передбачає заборони на:
- відвідування закладів освіти, якщо на самоізоляції перебуває більше ніж 50% учнів та викладачів
- роботу освітніх закладів, в яких вакциновано менше 100% персоналу
- масові заходи
- роботу кінотеатрів, театрів, інших закладів культури
- роботу ресторанів та кафе, окрім роботи на винос та доставки
- роботу спортзалів і басейнів
- діяльність готелів, санаторних, соціальних закладів
- міжобласні та міжнародні перевезення
При цьому обмеження, передбачені жовтим рівнем, не будуть діяти, якщо всі працівники та відвідувачі мають «жовтий» чи «зелений» ковід-сертифікати, підтвердження одужання від COVID-19 або негативні тести на коронавірус.
Читайте також: На боротьбу з COVID-19 у 2021-му з бюджету витратили майже 35 мільярдів гривень – Мінфін
Міністерство охорони здоров’я анонсувало послаблення карантинних обмежень у шести областях 21 грудня.
Червоний рівень епідеміологічної небезпеки продовжує діяти у Волинській та Закарпатській областях.
Євросоюз заявив про право голосу у переговорах щодо ультиматуму Росії НАТО
Європейський союз наполягає на праві голосу на імовірних переговорах із Росією з питань безпеки в Європі та взаємодіятиме з НАТО та США у будь-якому діалозі з Москвою. Про це йдеться у заяві верховного представника Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля.
Боррель визнав, що європейська безпека перебуває під загрозою. Брюссель також побоюється військової концентрації Росії на кордоні з Україною та в анексованому Криму, наголосив представник ЄС. Водночас Боррель назвав важливим кроком пропозицію альянсу провести засідання Ради Росія – НАТО у відповідь на ініціативу Кремля надати Москві гарантії безпеки з боку країн НАТО.
Вашингтон заявив про відсутність агресивних намірів щодо Росії. За словами представника Білого дому Джен Псакі, США відкриті для дипломатичних дискусій та взаємодії з Росією. Водночас Держдепартамент США зазначив, що Росія не відмовилася від нарощування військ поблизу кордону з Україною.
З ініціативою надати Росії гарантії безпеки з боку країн НАТО Путін виступив у листопаді. 17 грудня російське МЗС опублікувало пропозиції конкретних угод, яких Москва хоче вимагати від альянсу. Зокрема, Росія запропонувала зупинити розширення НАТО на схід (ідеться про відмову Україні в перспективі членства), не будувати військові бази і не розміщувати озброєння в країнах колишнього СРСР. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ фактично відкинув ці вимоги.
Емір Дубая виплатить колишній дружині найбільшу в історії компенсацію
Емір Дубая та премʼєр-міністр Обʼєднаних Арабських Еміратів Мохаммед аль-Мактум має виплатити своїй колишній дружині принцесі Хайї бінт аль-Хусейн 554 мільйони фунтів стерлінгів (734 мільйони доларів). Таке рішення ухвалив суд у Лондоні. ЗМІ називають суму найбільшою компенсацією в історії.
У заяві шейха йдеться, що він завжди дбав про забезпечення своїх дітей. Адвокати принцеси від коментарів відмовилися, пише Al Jazeera.
Принцесі Хайї 47 років. Вона єдинокровна сестра короля Йорданії. 2004 року вона вийшла заміж за Мохаммеда і стала шостою дружиною. Еміру 72 роки. У шлюбі народилися двоє дітей – дівчинка та хлопчик. 2019 року принцеса втекла з ними до Великої Британії. Тоді ж стало відомо про звʼязок Хайї з одруженим охоронцем-британцем. ЗМІ писали, що принцеса заплатила близько семи мільйонів фунтів стерлінгів співробітникам своєї охорони, щоб роман залишився таємним, але інформацію приховати не вдалося.
Шейх позивається до суду з вимогою повернення дітей до Дубая.
Принцеса не домагалася від ексчоловіка грошей на утримання, але вимагала сплатити витрати на дітей, довічну охорону та компенсувати вартість одягу та прикрас, що залишилися в ОАЕ. Сума вимог оцінювалася майже в півтора мільярда фунтів.
Попередній рекорд виплат за рішенням британського суду в процесі розлучення належав російському мільярдеру Фархаду Ахмедову. Він мав виплатити своїй дружині 450 мільйонів фунтів.
