Колишні українські прокурори звинувачують один одного у проблемах із розслідуванням справ щодо газовидобувної компанії Burisma. А нинішні слідчі органи не повідомляють про перебіг розслідування, пояснюючи, що ці матеріали – з обмеженим доступом. Про це йдеться у спецрепортажі Радіо Свобода «Вибори в США: фактор «справи Burisma».
Генеральна прокуратура України у 2014 році розпочала розслідування щодо компанії Burisma, яку створив ексміністр екології Микола Злочевський, серед звинувачень – незаконне збагачення і видача дозволів на користування надрами. Найбільша приватна газовидобувна компанія України та її засновник заперечують порушення.
У 2014 році британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйони доларів на рахунках фірм, пов’язаних зі Злочевським, за підозрою, що вони мали злочинне походження. Але коли Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами про підстави арешту, їх вчасно не надали, тому арешт коштів зняли.
Ексгенпрокурор України (2015-2016) Віктор Шокін покладає провину за це на Віталія Каська, заступника генпрокурора Віталія Яреми, а потім – і заступника самого Шокіна, коли той очолив відомство після Віталія Яреми.
«Це пан Касько, на жаль, котрий відповідав за міжнародний блок, і повинен був надати довідку своєчасно в суд Лондона. Але він чомусь, і з цього приводу було кримінальне провадження, цього не зробив своєчасно, і це дало змогу зняти цей арешт», – заявив Віктор Шокін у коментарі Радіо Свобода.
Але документи доводять, що восени 2014 року Віталій Касько звертався з проханням передати такі документи у Лондон невідкладно. Раніше в інтерв’ю виданню Bloomberg Касько заявив, що «справа Burisma» лежала в ГПУ на полиці.
Натомість Віктор Шокін наполягає, що працював ефективно, але не зміг завершити розслідування немовби через політичний тиск. Це ставить під сумнів, зокрема, Сергій Горбатюк, ексначальник управління спеціальних розслідувань ГПУ (2014-2019). «Якщо би воно активно розслідувалось, то фактично залишався би лише розшук Злочевського», – сказав Горбатюк у коментарі Радіо Свобода.
Ексгенпрокурор України (2014-2015) Віталій Ярема, зі свого боку, повідомив Радіо Свобода, що розслідування у справі Burisma не було для нього пріоритетом, бо «тоді ще кров не висохла на Майдані».
«Коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років вже не можу», – додав він.
За розвал цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів. Про це в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі США розповів Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії. Про це йдеться у проміжному звіті про справу Burisma, який представили у Сенаті США у вересні 2020 року.
Віталій Ярема каже, що вперше почув про ймовірний хабар від Радіо Свобода і до цього не причетний.
Американські сенатори у вересні 2020 року звернулися до ФБР з проханням надати інформацію про ймовірній хабр. Діяльність компанії Burisma опинилася в центрі уваги у США через те, що син ексвіцепрезидента і нинішнього кандидата на президента США, демократа Джо Байдена входив до Ради директорів компанії з 2014-го по 2019 роки.
29 вересня президент США Дональд Трамп згадав про роботу Гантера Байдена на українську компанію під час перших передвиборчих дебатів, у відповідь Джо Байден наголосив, що його син нічого поганого в Burisma не робив. Сенатори-республіканці вважають, що така діяльність створювала конфлікт інтересів, але не виявили наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику США щодо України.
Радіо Свобода звернулося із запитом до Офісу генпрокурора України, аби з’ясувати, чи розслідуються справи щодо компанії Burisma зараз. Звідти відповіли, що справи, в яких Миколі Злочевському оголосили підозру, не стосуються діяльності компанії Burisma. В НАБУ повідомили Радіо Свобода, що дані про хід розслідування справ, в яких фігурують компанія Burisma чи Микола Злочевський, належать до інформації з обмеженим доступом.
