В Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували допомогу в організації діалогу в Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня неперервно тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка.
«Для просування вперед буде необхідне взаєморозуміння і співпраця», – сказав із приводу ситуації в Білорусі чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії Еді Рама на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ, присвяченому цій ситуації.
«Пропоную, щоб ОБСЄ стала посередником у влаштуванні необхідного діалогу, щоб допомогти Білорусі вийти з цієї ситуації. Ми щиро сподіваємося, що влада Білорусі дасть позитивну відповідь на цю пропозицію», – сказав він. За його словами, цю пропозицію підтримала й майбутня голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Еді Рама наголосив, що при цьому має відбутися негайне і значне поліпшення в галузі прав людини в Білорусі – «не колись у майбутньому, а просто зараз, без ніяких «якщо» і «але».
При цьому, за його словами, ОБСЄ не буде нав’язувати свою допомогу, ставати на чийсь бік чи втручатися у внутрішні справи Білорусі – «ситуацію має бути вирішена в Мінську і самим народом Білорусі, з повною повагою до його суверенітету, незалежності і прав людини».
Чинний голова ОБСЄ звернувся з подвійним закликом: «До влади Білорусі: будь ласка, дайте шанс цій пропозиції. Скористайтеся з цієї можливості для Білорусі відійти від протистояння і ворожнечі до діалогу і примирення. До всіх членів ОБСЄ: дайте нам спробувати зробити цю роботу, яка б вона не була важка. Ми зобов’язані перед чоловіками, жінками й дітьми в Білорусі, щоб їхні голоси були почуті, щоб вони через діалог, а не через насильство змогли самі вирішити своє власне майбутнє».
Раніше Білорусі вже нагадували, що як держава-учасник ОБСЄ вона взяла на себе зобов’язання «проводити справді демократичні вибори і захищати права людини й основні свободи».
Дипломатичні зусилля для врегулювання політичної ситуації в Білорусі продовжаться 28 серпня і в Європейському союзі. Міністри закордонних справ країн ЄС продовжують дводенну зустріч у Берліні, на якій вони обговорюють санкції проти офіційного Мінська. Напередодні в ЄС домовилися запровадити санкції щодо 15–20 осіб, обвинувачених в участі в фальсифікаціях виборів у Білорусі і в придушенні демонстрацій.
Лукашенко перед цією зустріччю дипломатів ЄС звинуватив 27 серпня Захід у тому, що він веде «дипломатичну війну». Він звинуватив західні держави в прагненні використовувати нестабільність Білорусі для анексії її території, а союз НАТО він звинуватив у зосередженні сил біля білорусько-польського кордону в останні тижні. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово заперечував схожі попередні звинувачення Лукашенка і підтвердив свою позицію 27 серпня.
Росія як держава, що має певний вплив на Мінськ за допомогою фінансових і політичних важелів, застерегла ЄС і США від втручання у справи Білорусі. Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.
27 серпня білоруська міліція розігнала протестувальників у центрі Мінська і затримала десятки протестувальників і журналістів – за даними правозахисників, загалом понад 200 людей. Зокрема, на центральній площі Свободи були затримані 17 співробітників ЗМІ. Серед затриманих був і фотокореспондент Володимир Грідін, який працює на Білоруську службу Радіо Свобода. Більшість журналістів згодом відпустили.
Як отримувати інформацію Білоруської служби Радіо Свобода
Білоруська влада заблокувала сайт Білоруської служби Радіо Свобода.
Як обійти заборону – тут.
Інформацію та відео також можна отримати у телеграмі Білоруської служби Радіо Свобода тут.
