Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер різко розкритикував плани Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, назвавши запропоновану схему «фундаментально хибною». Про це йдеться в листі бельгійського прем’єра до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, який опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
У листі на чотири сторінки Де Вевер детально викладає юридичні, історичні й економічні аргументи проти використання суверенних активів Росії, основна частка яких зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, для надання репараційної позики Україні на 140 мільярдів євро.
«Я однозначно чітко висловився щодо численних небезпек, які несе запропонована Єврокомісією схема «репараційної позики», не лише для моєї країни, оскільки саме тут знерухомлена основна частина російських суверенних активів, але й для ЄС і всіх наших окремих держав-членів», – нагадує Де Вевер свої попередні застереження на початку листа і вказує, що «був здивований» побачити «повну відсутність розуміння» з боку прихильників цієї схеми протягом тижнів опісля висловлення своїх застережень.
Він наголошує, що ризики російських контрзаходів і можливих фінансових втрат для Бельгії є «не академічними, а реальними» й залишаються неприпустимими без жорстких гарантій із боку інших країн ЄС.
«Росія намагатиметься дістатися до активів Euroclear, де тільки зможе, включно з юрисдикціями, дружніми до Росії. Як глобальна компанія, Euroclear має очевидну вразливість», – наголосив Де Вевер.
Він відкинув твердження посадовців ЄС, що юридичну базу можна вибудувати так, щоби уникнути порушення міжнародного права, натомість послався на оцінки «спеціалізованих юридичних фірм», які вказують на значний ризик міжнародних позовів проти Бельгії й самої Euroclear, а також на потенційний удар по довірі до євро і відтік інвесторів.
«Інвестори, ймовірно, вимагатимуть вищих премій, щоб компенсувати підвищений ризик експропріації. Це посилить системні ризики для Euroclear і, як наслідок, для фінансових ринків ЄС, що потенційно спровокує системну кризу, дестабілізуючи саме євро», – аргументував Де Вевер.
Читайте також: 176 мільярдів євро із заморожених активів: як Брюссель хоче допомогти Україні без грошей США
Також премʼєр Бельгії нагадав про тимчасовий характер санкцій, з допомогою яких російські активи знерухомлені в Європі. Такі санкції потрібно продовжувати кожні пів року, а в разі переходу на постійний санаційний режим, як це пропонує Єврокомісія, в інвесторів може скластися враження, що європейські санкції є «експропріаторськими за своїм характером».
Додає до переліку премʼєр і аргумент про фігурування заморожених активів у нещодавніх пропозиціях щодо мирної угоди між Росією і Україною та застерігає, щоб не вийшло так, що ЄС «фактично запобігає досягненню остаточної мирної угоди».
«У разі, якщо між Україною й Росією буде досягнуто потенційної мирної угоди, цілком очевидно, як показують поточні переговори, що російські суверенні активи відіграватимуть у цьому важливу роль. Ці активи мають бути повністю доступними», – йдеться у листі бельгійського премʼєра.
Щоб пояснити масштаби небезпеки, Де Вевер провів паралель з авіаційною сферою: «літаки є найбезпечнішим засобом транспорту, і ймовірність аварії низька, але у разі аварії наслідки катастрофічні».
Де Вевер нагадує низку вимог, без виконання яких Бельгія не підтримає схему репараційної позики:
- будь-яка фінансова відповідальність, яка може виникнути внаслідок процедур врегулювання спорів, має бути розподілена на рівні всього ЄС, а не покладена лише на Бельгію;
- усі держави-члени, що володіють російськими суверенними активами, повинні брати участь у схемі, щоб забезпечити рівномірний розподіл ризиків;
- до механізму мають долучитися держави з валютами, що не входять до єврозони, а також країни G7, які володіють подібними активами. На цьому наголошує, зокрема, президентка Європейського центрального банку Крістін Лаґард, яка заявила, що участь інших валют зменшить тиск на євро.
Він закликає Єврокомісію зосередитися на «альтернативних шляхах» і використати бюджетний резерв ЄС для покриття українських потреб – орієнтовно 46 мільярдів євро у 2026 році.
При цьому Де Вевер не відкидає схему остаточно. У листі він окреслює умову, за якої Бельгія все ж підтримає рішення: країни-члени мають надати «повні й підписані гарантії» для забезпечення ліквідності російських активів у Euroclear у повному обсязі під час ухвалення рішення, тобто на Європейській раді 18–19 грудня.
Після жовтневого саміту лідерів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що головним варіантом фінансування України на 2026-2027 роки залишається репараційна позика на основі заморожених російських активів.
Попри змінені висновки саміту, Єврокомісія зберегла мандат на підготовку технічних варіантів використання активів. Рішення планують ухвалити на грудневому засіданні Європейської ради.
Перед початком саміту премʼєр-міністр Бельгії вимагав виконання низки умов, заявляючи, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
Форум