Перший український чемпіон Олімпіади в Токіо Жан Беленюк розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що виступив на змаганнях попри травму, яка вимагала оперативного втручання.
«У мене був тяжкий шлях сюди, я травмувався напередодні відльоту до Токіо і навіть до кінця не був упевнений, що буде змога в мене тут боротися. Тільки оптимізм і віра мого тренера Володимира Шацького в мене дала змогу мені тут повністю реалізуватися. Лікарі, які мене опитали, сказали, що треба робити операцію на плечі… Коли ми сказали «яка операція, у нас через три тижні старт на Олімпійських іграх», вони сказали, що це чиста авантюра. За сюжетом про те, що зі мною трапилося, можна знімати фільми, писати книги, я думаю, що я цим і займуся в майбутньому, тому що реально ситуація була занадто критична, і в перші дні я в їдальні не міг тацю взяти своїми руками, і тільки через тиждень якось почав її (руку – ред.) розробляти», – розповів олімпійський чемпіон.
Жан Беленюк особливо відзначив роботу лікаря Олександра Вербіцького «за те, що він кожний день тут зі мною працював, і я певний, ще це мені допомогло сьогодні стояти тут із цією медаллю».
За словами чемпіона, фінальна сутичка з добре відомим угорським суперником Віктором Лерінцем йшла за розробленим спільно з наставником планом.
«Єдине – був постійно на зв’язку зі своїм тренером, я його чую, і кожне слово, яке він говорить, я усвідомлюю і вношу зміни в стиль своєї боротьби саме з його слів. І коли він сказав, що суддя може дати друге попередження мені і дати моєму супротивнику два бали (у греко-римській боротьбі можливий штраф за пасивне ведення сутички – ред.), то я увімкнув усю свою потужність, щоб показати максимальну активність, і в тому ж другому періоді заробити партер і реалізувати свій прийом саме в цьому положенні», – розповів Беленюк.
Як «золотий» Жан Беленюк гопака на Олімпіаді станцював
Завдяки золотій медалі Жана Беленюка Україна піднялася в командному медальному заліку на 37-ме місце.
Загалом в активі української олімпійської збірної 11 нагород: золота, дві срібні та вісім бронзових.
Очолює медальний залік команда Китаю (32 золотих, 22 срібних і 16 бронзових медалей), другими йдуть американці (25–31–32), третіми – японці (21–7–12).
