У суботу ввечері центром Києва пройшли кількасот людей з нагоди 113-ї річниці від дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, учасники традиційної смолоскипової ходи рушили від парку Тараса Шевченка задля проведення на майдані Незалежності традиційного віче.
По маршруту ходи з колоною людей у супроводі рухалась поліція.
Організаторами такого маршу традиційно є націоналістичні – ВО «Свобода», «Правий сектор» та інші.
Схожі акції 1 січня, як і в попередні роки, також відбулися в деяких великих містах України.
Так, у Запоріжжі день народження Бандери відзначили автопробігом.
Учасники заходу з прапором і портретом провідника ОУН, а також національними, червоно-чорними і прапорами організацій, що долучилися до заходу, проїхалися на автівках центром міста. Стартував у автопробіг від площі Запорізької і завершився біля залізничного вокзалу «Запоріжжя-1»: його учасники проїхалися уздовж всього центрального проспекту Запоріжжя.
«Новий рік, війна-невійна, що б не було, але ми шануємо своїх героїв. Ми проводимо акцію з 2007 року. Тут не треба нагадувати. Це Запоріжжя. Це колиска, це серце України. Воно було хворе, але ми, запорожці, маємо визнати, що ми ось ця рушійна сила, що стоїть на сторожі нашої державності. І ми це нагадуємо. І Запоріжжя – це українське місто з славними традиціями, і воно готове до спротиву», – зазначив один з постійних організаторів акції, ветеран бойових дій на Донбасі Тимур Книш.
В Одесі відсвяткувати день народження Степана Бандери зібралися близько 30 активістів. Організатором смолоскипової акції виступив «Правий сектор», одеський його осередок.
Учасники акції заспівали гімн, а також пісню «Батько наш Бандера, Україна – мати».
Крім того, понад пів тисячі львів’ян, традиційно, зібрались 1 січня біля пам’ятника Степанові Бандері у Львові.
Головним посилом у промовах представників місцевої влади і політиків було те, що Степан Бандера є українським героєм і прикладом боротьби за Україну. До підніжжя пам’ятника поклали квіти, відбувся молебень.
«Я щороку сюди приходжу 1 січня. Бо це наше місце свята, і людина віддала своє життя за Україну. Якщо ми нація, маємо пам’ятати за Бандеру», – каже львів’янин Методій Волошин.
Участь у заході взяли представники місцевої влади, депутати різних рівнів, громадські активісти, учасники бойових дій на Донбасі.
«Бандера для більшості українців стає справжньою іконою, на яку моляться і символізують його. Героїзація, навпаки, шкодить Бандері. З одного боку, до Бандери в суспільстві ставляться, як до святого, а з іншого, як до вбивці і злочинця, тобто є дві діаметральні точки зору. Ця війна довкола нього триває», – говорить історик Микола Посівнич.
Степан Бандера: у пошуках історичної правди
Степан Бандера був лідером українських націоналістів, який став суперечливою постаттю, особливо на міжнародній арені.
Чимало українців ставляться до Бандери як до героя визвольної боротьби, інші називають його «нацистським прислужником». Польща й Ізраїль наполягають, що послідовники Бандери брали участь у брутальних етнічних чистках, від яких загинули тисячі поляків і євреїв. Москва розглядала Бандеру як заклятого ворога. Радянська, а пізніше російська пропаганда створили з нього символ боротьби проти Кремля.
Степан Бандера народився у 1909 році в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині. Він став відомим через політичні замахи проти представників польської влади. У 1936 році Бандеру засудили в Польщі за членство в Організації українських націоналістів (ОУН) і організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького, який проводив жорстокі акції проти українського населення.
Ідеологія Бандери була типовою для багатьох країн, партій та рухів 1930-х років і відзначалась радикалізмом і недемократичністю та тоталітарними тенденціями.
У 1941 році Бандеру обрали головою проводу ОУН(б), який ухвалює Акт про відновлення Української держави. У документі йшлося і про співпрацю з нацистською Німеччиною, яка під проводом Гітлера мала б допомогти Україні визволитися від московської окупації. Спершу німці загравали з Бандерою, але влітку 1941 року його заарештувало гестапо за відмову відкликати Акт про державність. Близько півтори тисячі членів ОУН (б) були заарештовані нацистами, багатьох з них німці розстріляли.
Бандера провів більшу частину війни в нацистському концтаборі «Заксенгаузен». Два його брати загинули в концтаборі «Аушвіц». Батька Бандери закатував радянський НКВС, а сестри провели багато років в таборах ГУЛАГу.
Наприкінці 1944 року нацисти випустили Бандеру з концтабору у сподіванні сформувати новий антирадянський альянс із українськими націоналістами. Бандера покинув Німеччину і повернувся на її територію вже після завершення Другої світової війни. Зі свого осередку в Мюнхені він співпрацював із британськими і західнонімецькими спецслужбами, надаючи підтримку у проведенні таємних операцій у Західній Україні. Бандеру вбив агент КДБ у Мюнхені в 1959 році.
Що кажуть політики?
У 2008 році український парламент вирішив відзначити ювілей Бандери на державному рівні.
У 2010 році президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Бандері звання Героя України. Через кілька місяців, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд скасував цей указ. Суд пояснив це тим, що звання Героя можна присвоювати лише громадянам України.
У 2010 році Європейський парламент за ініціативою польських депутатів висловив жаль через указ Ющенка, зазначивши, що «ОУН співпрацювала з нацистською Німеччиною». У відповідь депутати трьох обласних рад Західної України назвали це «наклепом».
У 2018 році група конгресменів США звинуватила Україну у прославлянні «нацистських колаборантів», таких як Бандера. Тодішній директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович це назвав «змішуванням некомпетентності та свідомого спотворення інформації».
Петро Порошенко як президент України у 2017 році заявляв, що Бандера зробив «величезний внесок» у національно-визвольний рух і закликав оцінити його постать комісію з історичних питань.
Володимир Зеленський як кандидат у президенти у 2019 році казав, що Степан Бандера «герой для якогось відсотка українців», «один з тих людей, які захищали свободу України», а згодом наголошував, що відповідь про роль Бандери має дати час.
Громадська думка в Україні залишається поділеною щодо того, чи був Бандера національним героєм, як вважають його прихильники й частина українських патріотів, а чи злочинцем, як стверджують його супротивники, а також антиукраїнська пропаганда.
Згідно з опитуваннями, позитивно до Бандери ставляться 36 відсотків українців, негативно – 34 відсотки.
Словом «бандерівець» деколи називають українських націоналістів чи загалом патріотів України – чи то в позитивному сенсі, чи в негативному.
