НАЗК поновлює перевірку декларацій: до суддів тепер підхід особливий

Український парламент зміг повернути до життя НАЗК, і навіть відновив його право перевіряти декларації суддів Конституційного суду. Але фахівці переконують, що зарано говорити про запровадження ефективних антикорупційних механізмів.

Верховна Рада ухвалила закон, що відновлює повноваження Національного агентства з запобігання корупції, які воно втратило після рішення Конституційного суду 27 жовтня цього року. Також парламент ухвалив особливості складання адмінпротоколу про порушення суддів, зокрема суддів КСУ.

Ці закони, мають забезпечити повноцінне функціонування НАЗК, надати йому повноваження й права виявляти ознаки корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень. Вони також передбачають деякі особливості реагування у разі вчинення порушень суддями.

За новими законодавчими нормами:

• Має бути відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
• НАЗК зможе проводити моніторинг способу життя посадовців та додаткові перевірки.
• В разі виявлення порушень з боку суддів, НАЗК складає адміністративний протокол у трьох примірниках. Два з них надсилають судді для ознайомлення, пояснень та зауважень. Один примірник із поясненнями суддя надсилає до НАЗК назад із підписом або відмовою підписувати. Другий залишає у себе. Якщо суддя не отримав протоколу, до суду надсилають третій, в якому прописана його відмова підписувати протокол та надавати пояснення.
• НАЗК має повідомляти Вищу раду правосуддя або голову КСУ про складений протокол щодо судді.

У Національному агентстві з запобігання корупції проаналізували ухвалені закони і заявили, що «загалом законопроєкт відновлює практично всі повноваження» Агентства, які воно мало до згаданого рішення КСУ. Водночас у НАЗК висловили і зауваження щодо нових норм законодавства.

Зауваження НАЗК:

• Закон зобов’язує НАЗК інформувати Вищу раду правосуддя або КСУ про початок моніторингу способу життя будь-якого судді. У НАЗК припускають, що така норма призведе до неефективності заходів із моніторингу способу життя суддів. Оскільки, особа, спосіб життя якої будуть моніторити, зможе спеціально не поширити або видалити з відкритих джерел інформацію про коштовні речі, які має в користуванні, або спробує «легалізувати» статки, повідомивши НАЗК про самостійно виявлені помилки в декларації.
• Складати протоколи щодо суддів мають право лише голова НАЗК та його заступники. У НАЗК вважають, що така практика може створити небезпечний прецедент – виписування окремих процедур щодо деяких категорій правопорушників. Це може дати право іншим категоріям також претендувати на окремі процедури щодо себе.
• Закон зобов’язує НАЗК створити за допомогою програмних засобів «чергу» декларацій та інформувати декларанта про включення до цієї черги. В агентстві запевняють, що програмні засоби у цьому випадку не зможуть зробити процес ефективнішим, оскільки, якщо формувати таку чергу електронними засобами, доведеться перевіряти несправжні декларації.

Втім, попри зауваження, НАЗК може працювати. Відтак можна вважати, що Верховна Рада повернула механізм перевірки декларацій, тобто повернула ситуацію, яка була до 27 жовтня, зазначає в коментарі Радіо Свобода старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. Корецького НАН України Микола Сірий.

«Проблема стосувалася того, чи НАЗК є тим органом, який повинен мати компетенцію перевіряти декларації всіх, незалежно від статусу, в тому чисті, і суддів? Парламентом ухвалене рішення, що НАЗК має бути органом всеосяжного характеру перевірки, в тому числі, що стосується і суддів. Але, окрім того, виконуючи рекомендації Венеційської комісії, Верховна Рада додала процедуру, яка, якщо суддя чи судовий орган вважає, що НАЗК діє поза межами своїх повноважень, якщо проглядається політичний тиск, дає можливість оскаржувати дії НАЗК, або звертатися до НАЗК, аби незаконні дії були припинені. Окрім того, у додатковому порядку внесена процедура особливого порядку складання протоколів про корупцію. Тобто НАЗК має загальний порядок для винесення протоколу в разі встановлення невідповідності даних декларації, а для суддів Верховна Рада запровадила особливий порядок винесення такого протоколу», – зауважує правник.

Ефективність і кримінальна відповідальність

Але, щоб державний антикорупційний механізм був ефективним, за словами Миколи Сірого, має бути відновлена ситуація, коли за оборудки з деклараціями чиновникам загрожуватиме кримінальна відповідальність.

«Тому що ключова проблема полягає не у факті заповнення декларації, точного чи не точного, а пов’язана з тим, звідки взялися ті ресурси, ті кошти, які особа не задекларувала. Тобто якщо ми задовольнилися лише тими штрафами, які встановили, то виглядає нелогічно. Тобто особа незрозумілим шляхом збагатіла на 10 мільйонів гривень, а заплатила штраф 50 тисяч гривень. Тут явна невідповідність», – наголошує Сірий.

Також, за словами юриста, лишається незавершеним процес дистанціювання НАЗК від органів влади та політичних впливів. А тому про остаточний результат у перезапуску антикорупційного механізму говорити зарано.

З тим, що зарано говорити про повноцінний антикорупційний механізм, погоджується і колишня представниця президента в Конституційному суді, експерт Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) Марина Ставнійчук.

«Трохи смішно виглядає, насправді. Запобігання корупції – це механізм недопущення корупції, насамперед, при формуванні державного бюджету України, його використанні, у наданні відповідних послуг, скажімо, у тарифній політиці, у діяльності державних монополій. Там взагалі ніхто порядку не наводив. Рішення Конституційного суду України треба було читати у більш широкому контексті. Прийнято вважати, що конституційну кризу спричинило рішення від 27 жовтня, яке стосувалося скасування певних повноважень НАЗК, але Конституційний суд також ухвалив низку рішень у сфері антикорупційної політики, які ігнорують президентом, урядом та парламентом України. В частині, скажімо, конституційності призначення чинного голови НАЗК. Ці питання залишаються невирішеними», – зауважує Ставнійчук.

Наразі йдеться лише про декларування та контроль за деклараціями з боку НАЗК, тому можна вважати, що парламент виконав своє завдання зі відновлення цих процесів, зазначає Марина Ставнійчук.

Тим часом антикорупційна організація Transparency International у фейсбуці заявила, що ухвалені зміни цілком враховують рішення Конституційного суду та поради Венеційської комісії.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Також суд визнав неконституційною низку положень закону про запобігання корупції. Зокрема, КСУ скасував частину повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАБУ).