На Донеччині зростає небезпека на трасі Слов’янськ-Ізюм. Ця зона, як і саме місто Слов’янськ, давно потрапляє в радіус дії FPV-дронів, але саме зараз армія РФ концентровано почала завдавати ударів, тож пересування цією дорогою стає вкрай небезпечним. Противник б'є по транспорту, в тому числі цивільному, – просто роблячи дорогу непроїзною.
Лише за добу 5 вересня там було уражено близько 10 одиниць техніки, повідомляє DeepState. Внаслідок прямого влучання БпЛА в легковий автомобіль загинула 61-річна жінка, ще п’ятеро пасажирів від 49 до 72 років отримали поранення, повідомляє Донецька обласна прокуратура. Крім цього, біля Карпівки російський безпілотник спалив цивільний мікроавтобус.
- Навіщо агресор почав атакувати саме цю трасу?
- Проблема – у відсутності захисних сіток?
- І як можна протидіяти «дронам-маткам», які наносять удари на цій ділянці?
Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Географія проблеми
Дорога Слов’янськ-Ізюм проходить на відносно значній відстані від лінії фронту – понад 20 кілометрів.
Ця траса на всій своїй протяжності має назву Київ–Харків–Довжанський (М03) і вона – надзвичайно важлива як для цивільної логістики, так і для пересування військових.
«Якщо подивитися на карту DeepState, можна побачити, що російські війська нині активно наступають на Сіверському напрямку, зокрема в районі Серебрянського лісництва, а також на Лиманському – біля Ямполя та села Дробишеве. Тривають активні дії й на Куп’янському напрямку. І саме ця траса проходить паралельно лінії фронту – біля цих населених пунктів», – пояснює журналіст Донбас Реалії Сергій Горбатенко, що постійно працює в регіоні.
Аналітики звертають увагу: рельєф місцевості на цьому відрізку дороги дозволяє ворогу вести атаки з висот, де безпілотникам простіше тримати зв'язок на великій відстані.
«Не є новиною те, що ворог може здійснювати ураження за 25+ км від лінії бойового зіткнення, але дані факти є тривожним дзвіночком про небезпеку і в цьому районі», – пише DeepState.
«Дронам FPV дуже легко працювати на трасі Ізюмській, тому що насправді там є певна відстань пряма (тобто довгі відкриті ділянки дороги без перешкод – ред.)», – каже в ефірі Радіо Донбас Реалії заступник гендиректора компанії з виробництва коштів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.
Тобто пряма траса зручна для наведення противника, щоб бити по техніці чи цивільному транспорту, залишаючись при цьому на безпечній відстані.
FPV-дрони, якими керують вручну в режимі реального часу, мають обмежену дальність польоту, бо сигнал управління передається по радіоканалу. На прямій і відкритій ділянці дороги сигнал краще «тягне», бо менше перешкод, тож оператор дрона може керувати ним на більшу відстань.
За попередніми даними, FPV-дрони могли бути доставлені за допомогою так званих великі дрони, які несуть на собі кілька звичайних FPV.
«Ворог не спить і застосовує різні засоби, в тому числі «дрони-матки»: «крила», з яких вже виходять FPV-дрони, які використовують це «крило» як ретранслятор, через який здійснюється управління цими дронами. Це дає можливість їм заходити на більш глибокий наші [ділянки]», – каже в ефірі Радіо Донбас Реалії офіцер штабу батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж» Нацгвардії України Андрій Іллєнко.
Що дають Росії атаки на цю трасу?
Старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс» у своєму телеграм-каналі пише, що обстріли на трасі Ізюм-Слов’янськ – це перші сигнали того, що росіяни можуть створити в цьому місці так звану «кіл-зону» (тобто зону постійної загрози), яка сягатиме до 30 км углиб української території. На його думку, в майбутньому РФ може мати більше техніки і можливостей, щоб здійснювати такі атаки масово та на великі відстані.
Зараз вся логістика на Донеччині так чи інакше обстрілюється російськими військамиСергій Горбатенко
Обстріли з боку РФ створюють загрозу як цивільній логістиці (а це насамперед евакуаційні маршрути, якими користується багато людей), так і військовому забезпеченню, пояснює Сергій Горбатенко.
«По суті, ми бачимо, що зараз вся логістика на Донеччині так чи інакше, з тією чи іншою інтенсивністю обстрілюється російськими військами», – підсумовує журналіст.
Наприкінці минулого тижня почали надходити повідомлення про атаки FPV-дронів по транспорту саме на Ізюмській трасі, а сьогодні боєць полку «Азов» Олександр Аронець повідомив про атаку російського FPV-дрона вже на дорозі Слов'янськ-Барвінкове на відстані 40-50 км від лінії бойового зіткнення.
«Мій цивільний досвід і здоровий глузд підказують, що перерізання логістики до Краматорської агломерації – це вже навіть не половина шляху до повної окупації Донеччини», – написав Аронець.
Втім воєнний аналітик, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман переконаний, що ситуація не настільки критична. Оскільки траса Слов’янськ-Ізюм проходить паралельно до лінії фронту, вона є так званою рокадною дорогою. Її використовують для швидкого переміщення військ уздовж фронту або для імітації таких переміщень, щоб заплутати ворога. Через це вона має стратегічне значення.
Росіяни, звісно, атакуватимуть рокадну дорогу. Тільки це не означає, що саме там противник збирається проводити наступальні діїАнатолій Гетьман
Саме тому, каже експерт, російські війська намагаються її обстрілювати: щоб ускладнити українську логістику. Але такі удари не обов’язково означають підготовку наступу саме в цьому напрямку – це може бути і відволікаючий маневр.
«Тобто все логічно, і росіяни, звісно, атакуватимуть рокадну дорогу, тобто дорогу, де логістика, де ми можемо підвозити все необхідне лінії фронту. Тобто це, з військової точки зору, – абсолютно логічна ситуація. Тільки це не означає, що саме там противник збирається проводити наступальні дії», – каже Гетьман.
РФ атакує трасу, бо на ній немає захисних сіток? Як протистояти ударам?
«Сітки на трасах – це те, що повинно було бути на вчора. Є й інші необхідні кроки, про які писали побратими. Але реагувати потрібно вже. Інакше окупація Краматорська, Слов'янська, Дружківки та Костянтинівки – це питання найближчого майбутнього», – написав військовий Олександр Аронець.
На трасі Слов’янськ-Ізюм наразі немає захисних сіток від FPV-дронів, оскільки до останнього часу вона вважалася відносно безпечною. Тепер же, під ударами FPV, не незрозуміло, як їх встановлювати.
Чи справді із захистом цієї ділянки дороги запізнилися?
«Сітка теж не є гарантією від всіх проблем. Але, звісно, краще з сіткою, ніж без неї. Бронежилет теж, напевно, не завжди може врятувати, на жаль, але точно краще з ним, ніж без бронежилету», – каже Андрій Іллєнко.
Схожу думку висловлює і Андрій Гетьман: «Очевидно, що натягнути їх над усіма логістичними магістралями, які проходять уздовж лінії фронту, – технічно досить складно. Тим більше, це процедура, яка забирає певний час. Сітки потрібно підготувати, доставити, встановити опори, натягнути – це серйозна робота, яку просто за кілька днів не зробити».
Хоча сітки і справді є одним із найбільш ефективних засобів захисту, потрібні й інші підходи – зокрема, знищення точок запуску російських FPV-дронів, переконаний офіцер штабу батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж».
«Напевно, найбільш ефективний спосіб боротьби з ворожими дронами – це виявляти й знищувати місця, звідки працюють оператори. В ідеалі – ліквідовувати самих дронарів, щоб у майбутньому вони остерігалися, боялися, шифрувалися. Боялися ближче підійти до лінії, тим самим зменшуючи радіус дії своїх FPV-дронів», – каже Іллєнко.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум