НАТО стримано відреагувало на заклик президента України Володимира Зеленського якнайшвидше розпочати з Києвом програму приготування до вступу в Альянс – надати Україні План дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Що ж відповіли «Голосу Америки» у НАТО щодо надання Україні ПДЧ на тлі зростаючої загрози повномасштабного вторгнення Росії?
Росія стягнула на кордонах України та в окупованому Криму найбільшу кількість військ з початку війни 2014 року. Розвідка повідомляє, що до кінця квітня кількість російських військ подвоїться.
Напередодні екстреної наради міністрів закордонних справ і оборони країн-членів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Росію відвести війська, які Москва зосереджує біля кордонів України. Столтенберґ зустрівся із очільником українського Міністерства закордонних справ Дмитром Кулебою.
Дмитро Кулеба полетів до Брюсселя для переговорів зі Столтенберґом через день після того, як Київ звинуватив Кремль в ігноруванні його прохання про переговори між президентами двох країн з приводу зосередження російських військ біля свого кордону.
Кулеба під час засідання Комісії Україна-НАТО запропонував країнам-членам Альянсу 10 кроків для підтримки України на тлі ескалації військових дій Росією. Про це він розповів на своїй сторінці у фейсбуці.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі».
«ПДЧ стане справжнім сигналом для Росії», – заявив президент України у розмові з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 6 квітня, йдеться в офіційному повідомленні Києва.
Однак, керівник НАТО у своєму повідомленні про ту розмову не згадав про тему ПДЧ.
«Я телефонував президентові Зеленському, щоб висловити серйозну стурбованість військовою активністю Росії всередині і довкола України та продовженням порушень припинення вогню. НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми віддані нашому твердому партнерству», – написав Єнс Столтенберґ у Twitter того дня.
Литва і Латвія – за, Німеччина – проти
Речниця Білого дому Джен Псакі, коментуючи той заклик Києва, визнала, що українські прагнення обговорюють і додала, що «це рішення буде схвалювати НАТО».
Представники урядів Латвії і Литви повідомили, що будуть пропонувати колегам в альянсі обговорити рішення про ПДЧ для України.
Натомість, речник німецького уряду тими днями сказав, що «питання членства України в НАТО зараз не стоїть на порядку денному».
Запит «Голосу Америки»
У відповідь на запит «Голосу Америки» до штаб-квартири НАТО щодо того, якою є відповідь НАТО на прямий заклик президента Зеленського прес-служба альянсу розіслала коротке пояснення із повтореннями запевнень про підтримку України і з закликами до реформ, але, знову ж таки, без згадки про ПДЧ.
Слово «членство» у тій відповіді використане лише один раз: «У питанні членства НАТО має політику відкритих дверей і союзники дотримуються свого рішення, ухваленого на Бухарестському саміті 208 року».
Те рішення, викладене у 23-му параграфі декларації Бухарестського саміту 3 квітня 2008 року, проголошує: «НАТО вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Сьогодні ми дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО».
У тому документі також було розпорядження про розгляд питання ПДЧ України і Грузії на наступній зустрічі міністрів закордонних справ альянсу у грудні 2008.
Але впродовж понад 12 років після схвалення тієї декларації ситуація не просунулася.
Натомість, за той час відбулася російсько-грузинська війна у серпні 2008 року, Україна під керівництвом президента Віктора Януковича 2010 року проголосила відмову від вступу в будь-які оборонні союзи, а 2014 року Росія захопила Крим, і очолювані Росією сили почали війну на Донбасі.
Після втечі Віктора Януковича в Росію Верховна Рада у грудні 2014 року скасувала позаблоковий статус України і знову проголосила євроатлантичну інтеграцію головним напрямком зовнішньої політики.
Чому НАТО не запрошує Україну?
На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, який зараз працює в програмі Академії Роберта Боша у Берліні, «всередині НАТО зараз немає великого прагнення надати Україні ПДЧ, і це жорстка правда».
Стівен Пайфер вважає, що для політиків країн НАТО відповідь на заклики Києва пов’язана з таким міркуванням: «Якщо Україну прийняти в НАТО, наприклад, завтра, то чи означає це, що післязавтра треба вступати у війну проти Росії?».
