НЬЮ-ЙОРК/БРЮССЕЛЬ – Президент Латвії Едгарс Рінкевич не погоджується з дедалі частішими закликами й повідомленнями про те, що Росія може атакувати НАТО або Європейський союз у найближчі місяці, намагаючись послабити їхню підтримку України. За його словами, такі атаки вже почалися.
«Ми не говоримо про звичайну війну. Ми говоримо про всілякі провокації, всілякі акти саботажу, всілякі випробування, і це безперечно те, що вже відбувається просто зараз», – сказав латвійський лідер Радіо Свобода в інтерв’ю у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй 21 вересня.
- Чотири російські дрони вночі проти 24 вересня порушили повітряний простір Молдови, один – вибухнув, повідомила президентка країни Мая Санду.
- У Міноборони Румунії повідомили, що «вранці 24 вересня система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони зафіксувала повітряну ціль, що рухалася територією України поблизу кордону з Румунією, на півночі повіту Ботошані. Згідно з даними радарів, повітряна ціль увійшла в національний повітряний простір через північну частину повіту Ботошані», перебувала там приблизно чотири хвилина, а потім впала в повіті Сучава, недалеко від кордону з Україною.
- 23 вересня Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що російський вертоліт Мі-8 порушив польський повітряний простір. Інцидент стався об 11:08 на північ від населеного пункту Бранєво, що межує з Калінінградською областю: «гелікоптер рухався з Кенігсберзької області. Він увійшов до польського повітряного простору на максимальну глибину близько 300 метрів і залишався там 42 секунди» ( 24 листопада 2015 року Туреччина збила російський Су-24 через порушення свого повітряного простору. За даними турецької сторони, літак перебував над територією країни близько 17 секунд – ред.)
Європейські представники розвідки, ЦРУ і навіть президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск останніми днями попереджали про оцінки, згідно з якими Москва в найближчі місяці може зайти настільки далеко, що здійснить у тій чи іншій формі повітряну атаку на територію НАТО, щоб продемонструвати, що закріплене у статті 5 зобов’язання військового альянсу щодо колективної оборони – не більше ніж кілька слів на аркуші паперу.
До випадків атак останніх місяців, які приписують Росії і які Інститут вивчення війни (ISW) називає «скоординованою серією кінетичних кампаній», належать підпали, плани вбивств і диверсії проти інфраструктури, зокрема пошкодження залізниць та електронні перешкоди.
Москва послідовно заперечує будь-яку причетність до диверсійних операцій, у яких її звинувачують європейські уряди, але представники НАТО та столиць країн ЄС активізували роботу над планами дій у надзвичайних ситуаціях і заходами протидії.
У вересні ISW зазначав, що Росія дедалі частіше атакує об’єкти поблизу кордонів України з країнами НАТО та ЄС. Зокрема, 13 вересня російські безпілотники вдарили поблизу пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ» на українсько-польському кордоні та по локомотиву пасажирського поїзда Київ – Варшава приблизно за два кілометри від кордону. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, який тоді перебував в Україні, заявив, що російська загроза «стукає безпосередньо у кордони ЄС і НАТО».
«Сценарій Нарви»
Один із таких сценаріїв – так званий «сценарій Нарви», який описує гіпотетичну військову ситуацію, за якої Росія атакує країну НАТО, використовуючи тактику гібридної війни, подібну до тієї, яку застосовувала на початковому етапі реального російського вторгнення до українського Криму у 2014 році.
Нарва – невелике місто зі значною часткою російськомовного населення на естонському боці кордону з Росією. Аналітики зазначають, що такий крок Москви міг би стати способом перевірити готовність НАТО ризикувати прямою конфронтацією через стратегічно незначну територію.
21 вересня Інститут вивчення війни опублікував окремий аналіз можливого обмеженого російського вторгнення в районі Нарви. Аналітики наголошують, що наразі ані Естонія, ані Латвія не фіксують концентрації російських сил, необхідної для повномасштабного вторгнення, і вважають такий сценарій вкрай малоймовірним, поки основні російські сили залучені до війни проти України. Водночас ISW закликає окремо аналізувати можливість обмежених операцій, для яких не потрібне масштабне попереднє розгортання військ.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна цього тижня в інтерв’ю Радіо Свобода попередив про зростання кількості російських гібридних атак по всій Європі, заявивши, що шириться багато чуток про те, що Путін збирається розпочати повномасштабну військову операцію проти країн Балтії або Польщі.
Але, додав він, «наша розвідка не бачить жодних серйозних переміщень військ по той бік наших кордонів, тому що Росія загрузла в Україні».
Однак аналітики ISW 21 вересня заявили, що, хоча і Естонія, і Латвія повідомляють, що досі не спостерігають жодних ознак накопичення російських військ поблизу своїх кордонів, яке було б необхідним для повномасштабного вторгнення в ці країни, «сценарії можливих дій Росії не отримали того детального аналізу, на який вони заслуговують і якого потребують».
Радіо Свобода звернулося до кількох дипломатів, обізнаних із плануванням готовності ЄС і НАТО, однак жоден із них не навів конкретних прикладів заходів, над якими ведеться робота, пояснивши, що ця інформація засекречена.
Що кажуть?
Один із посадовців із Центральної Європи визнав, що на робочому рівні відбуваються неформальні обговорення логістичних дій на випадок нападу на країни Балтії та Польщу, але додав, що офіційних рекомендацій і реальної підготовки поки немає.
Представник НАТО заявив, що Альянс має національні оборонні плани країн-членів, «які є цілком таємними, але по суті визначають, що ми робитимемо за всіх типів воєнних сценаріїв».
Рінкевич заявив, що визначення нинішньої хвилі російських атак як «гібридних» також може послаблювати відчуття невідкладності, необхідне європейським посадовцям для реагування на ситуацію.
«Я думаю, що коли ми використовуємо слово «гібридний», це чомусь звучить менш, скажімо, небезпечно, це така собі більш невинна термінологія, ніж самі ці дії насправді», – сказав він.
«Я думаю, що найнебезпечніший сценарій виникне, якщо Росія почне діяти безрозсудно, якщо ми не реагуватимемо ефективно і якщо з’являться реальні жертви... Наша частина Європи намагається бути максимально готовою. Але дивіться, якщо Росія завдасть ракетного удару, тоді абсолютно зрозуміло, що це стаття 5, і тоді абсолютно зрозуміло, що буде відповідь».
Стаття 5 Вашингтонського договору визначає збройний напад на одного або кількох членів НАТО як напад на всіх. Водночас вона не означає автоматично однакової військової відповіді кожного союзника: кожна держава має вжити таких заходів, які вважатиме необхідними, включно із застосуванням збройної сили. Стаття 4, своєю чергою, передбачає консультації між союзниками, якщо, на думку одного з них, під загрозою опинилися територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої країни НАТО.
Постійна американська база в Польщі?
Посилення напруженості привернуло увагу Вашингтона, який аналізує розміщення своїх військ у Європі, домовленості щодо військових баз, угоди про статус збройних сил та загалом переговори з країнами, що приймають американські війська.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон і Варшава досягли «значного прогресу» в напрямку створення постійної бази армії США в Польщі, що потенційно може розширити американську військову присутність на східному фланзі НАТО.
Цей крок відбувся наступного дня після того, як польська влада тимчасово закрила аеропорти в Любліні та Жешуві на тлі російських ударів по районах України поблизу польського кордону, повідомили польські посадовці.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також попередив, що Росія може спробувати здійснити атаки безпілотниками або ракетами проти країн НАТО, які підтримують Україну, водночас представляючи їх як випадкові.
Він також заявив, що такі інциденти можуть бути спрямовані на перевірку реакції НАТО та підрив єдності союзників. За словами Туска, ця оцінка ґрунтується на розвідувальних даних НАТО, України та Сполучених Штатів.
Подібним чином країни Балтії були стривожені минулого року, коли три російські винищувачі протягом 12 хвилин порушували повітряний простір Естонії.
За словами естонських посадовців, російські пілоти підтвердили отримання, але проігнорували повідомлення від двох італійських пілотів винищувачів F-35, які піднялися в повітря з авіабази Емарі в Естонії в межах місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії, перш ніж російські літаки зрештою супроводили до міжнародного повітряного простору.
Після інциденту 19 вересня 2025 року НАТО офіційно повідомило, що три озброєні російські МіГ-31 перебували в повітряному просторі Естонії понад десять хвилин. Літаки союзників піднялися для їхнього перехоплення і супроводження. НАТО тоді назвало цей випадок частиною ширшої тенденції «дедалі більш безвідповідальної поведінки Росії».
Цахкна у своєму інтерв’ю Радіо Свобода наголосив, що Росія вже атакує Європу.
У відповідь на вторгнення, причетність до якого Росія заперечує, Естонія закликала провести консультації відповідно до статті 4 договору НАТО – це механізм, який передує можливому застосуванню положення про колективну оборону, закріпленого у статті 5.
«Ми повинні бути готовими діяти разом», – сказав Цахкна.
Президент Росії Володимир Путін не демонструє жодних ознак того, що він «справді хотів би досягти змістовного миру, справедливого і тривалого миру» з Україною після більш ніж п’яти років війни, і спостерігає за тим, як Європа реагує на провокації.
«Але якщо він отримає Україну, це буде лише один крок, і далі ми побачимо подальшу агресію в Європі», – попередив міністр закордонних справ Естонії.
