Депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив цього тижня другу порцію записів телефонних розмов, на яких чути голоси, схожі на колишнього віцепрезидента США Джо Байдена і експрезидента України Петра Порошенка. Радіо Свобода намагалось з’ясувати, якими можуть бути наслідки «плівок Деркача» для Сполучених Штатів, які зараз входять у вирій виборчої боротьби-2020 за президентство і де демократ Байден протистоятиме республіканцеві Дональду Трампу, а також і наслідки оприлюднення плівок для України.
Позафракційний депутат Андрій Деркач каже, що, як і першу порцію оприлюднених записів (він їх оприлюднив 19 травня), другу порцію він також отримав від неназваних журналістів-розслідувачів.
На другій порції «плівок Деркача« (як і на першій) лунають голоси, схожі на голоси п’ятого президента України Петра Порошенка і колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.
Аудіозаписи Андрій Деркач представив 22 червня в агенції «Інтерфакс-Україна» разом із колишнім прокурором Костянтином Куликом. Сама прес-конференція мала назву: «Нові записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію і зовнішнє управління Україною».
Головні моменти, які пролунали
- Обговорення ситуації в «Нафтогазі»:
Голоси на плівках обговорюють, нібито керівництво компанії змінювати не можна, бо команда Джо Байдена тісно спілкується з менеджментом «Нафтогазу». Також на запису чути, нібито Байден повідомляє про конфлікт керівника «Нафтогазу» Андрія Коболєва з прем’єр-міністром і просить врегулювати цю ситуацію;
- Обговорення націоналізації «ПриватБанку» і через це нібито тиск на Валерію Гонтарєву, яка була тоді головою Національного банку України;
- Нібито тиск на прем’єра Володимира Гройсмана заради кредиту МВФ для України:
На плівках голос, схожий на Байдена, вимагає зупинити тодішнього прем’єра Гройсмана, який хотів внести корективи до умов кредиту МВФ для України. На плівках Байден нібито каже Порошенкові, що нічого з умов кредиту міняти не можна. Порошенко обіцяє поговорити з Гройсманом і запросити його на розмову в Адміністрацію президента;
- Призначення на ключові посади:
На плівках голос, схожий на Петра Порошенка, нібито погоджує з Байденом призначення Юрія Луценка генпрокурором України, а прем’єр-міністром – Володимира Гройсмана;
- Про тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка:
Голос, схожий на Байдена, повідомляє Порошенкові про занепокоєння Арсенія Яценюка щодо можливого кримінального переслідування. Порошенко запевнив, що цього не буде;
- Ексдепутат-утікач Олександр Онищенко:
Із «плівок Деркача» випливає, нібито Петро Порошенко нервувався щодо втечі тодішнього депутата парламенту Олександра Онищенка й інформації, яку той начебто мав щодо корупції. Порошенка нібито турбувало можливе спілкування Онищенка з ФБР. На плівках Байден заспокоює Порошенка, що ФБР не буде співпрацювати з Онищенком.
«Демокорупція»
На пресконференції Андрій Деркач показав діаграму про «викривачів» корупції в Україні і США і її приклади. Сама графічна схема мала назву «Демокорупція» – тобто фактично ніби стверджується, що Демократична партія США якось причетна до корупції в Україні.
Річ у тім, що у США восени президентські вибори, і наразі точиться дуже запекла боротьба між республіканцем Дональдом Трампом, який висувається на другий термін, і демократом Джо Байденом, який вочевидь кине виклик Трампові на листопадових виборах.
Тому висновок, який напрошується, – що Андрій Деркач своїми плівками намагається якось допомогти республіканцям і їхньому кандидатові, «б’ючи» по демократові Байдену.
Питання, як я розумію, – це вбити клин між Україною і США, підірвати двопартійну підтримку нашої країни і таким чином ослабитиОлексій Гончаренко
Депутат фракції «Європейська солідарність» і соратник Петра Порошенка Олексій Гончаренко каже, що, на його думку, цілей оприлюднення «плівок Деркача» може бути кілька.
«Перша – послабити нашу країну шляхом послаблення нашого зв’язку зі Сполученими Штатами. Друга – це спробувати вплинути на вибори в Америці через дискредитацію Джо Байдена, який зараз, згідно з соцопитуваннями, є фаворитом виборчих перегонів», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода Олексій Гончаренко.
«Ну, і ще – помста, бо там весь час «ПриватБанк» згадується – помста за націоналізацію «ПриватБанку». Тут багато цілей. Деркач явно є зброєю в руках інших гравців», – пояснює своє бачення депутат Гончаренко. – Я бачу двох можливих замовників, а, можливо, вони і разом, – це в особі колишніх власників «ПриватБанку» і спецслужб Російської Федерації. Питання, як я розумію, – це вбити клин між Україною і Сполученими Штатами Америки, підірвати двопартійну підтримку нашої країни і таким чином ослабити».
Багато хто в Україні – ще від оприлюднення стенограми розмови Трамп – Зеленський – попереджав про небезпеку втрати двопартійної підтримки України в США і про те, що сама Україна може стати «токсичною» темою – від неї можуть сахатися чільні американські посадовці.
Із іншого боку, за рік, що минув, Україна домоглася значного на американському напрямку – незважаючи на певні труднощі.
Недавно Київ отримав військову допомогу від США (включно з новою партією «джавелінів»), МВФ виділив Києву п’ять мільярдів доларів, щойно Україна стала учасником програми розширених можливостей НАТО – цього б не сталося без згоди Вашингтона, який є лідером в альянсі.
Америці «зараз не до плівок»
Святослав Юраш, депутат із пропрезидентської фракції «Слуга народу», не схильний перебільшувати негативний вплив «плівок Деркача» на українсько-американські відносини, враховуючи все ще сильний спалах коронавірусної епідемії у США чи протести на расовому ґрунті, які прокотилися Америкою.
«Ну, дивіться, зараз в Америці відбувається багато чого, і насправді ці плівкові історії відходять на задній план, враховуючи, що відбувається в Америці кожного дня», – каже Юраш в інтерв’ю Радіо Свобода.
Із Юрашем погоджується і політолог Олег Саакян, який вважає, що американській громадськості зараз не до плівок – зокрема через хвилю недавніх протестів на расовому ґрунті.
«Це деактуалізує якось плівки, які були оприлюднені на іншому кінці глобусу. Тобто плівки будуть, найімовірніше, мало поміченими (у США). Якби був класичний нині перебіг виборчої кампанії в США, то це дійсно могло б стати інформаційною бомбою. Але на сьогодні я думаю, що ризики цього мінімальні», – пояснює Саакян в інтерв’ю Радіо Свобода.
Трампа вже тіпає від слова «Україна» після історії з імпічментом, то тепер вже неприємна історія для іншого кандидата – Джо БайденаОлексій Гончаренко
Та все ж таки в певних колах – зокрема у штабах провідних претендентів на президентство у США – плівки, імовірно, не пройдуть непоміченими. І про небезпеку цього попереджає депутат Олексій Гончаренко.
«Я думаю, що Джо Байдену неприємно слухати державні розмови, які в Україні оприлюднюють і намагаються використати проти нього. І, знаєте, якщо Трампа вже тіпає від слова «Україна» після історії з імпічментом, то тепер вже отак неприємна особисто історія для іншого кандидата – Джо Байдена, – каже Гончаренко. – Для України це погано…Бо це насправді шкодить нашій державі».
Можливий вплив в Україні
В Україні вже двічі оприлюднені розмови, як стверджували, Джо Байдена і Петра Порошенка не викликали якихось екстраординарних політичних чи правових наслідків.
«Якщо говорити про плівки і про Україну і якісь кроки у майбутньому для того, щоб мати свою суб’єктність, тому що ці історії… створюють розуміння, що за Петра Порошенка було щось незрозуміле в плані наших взаємин, наших пріоритетів і реформ, – я дуже вдячний тим колегам, які почали роботу, щоб зрозуміти правду в цій історії», – каже депутат із пропрезидентської партії Юраш у коментарі Радіо Свобода і додає, що має сподівання, що в «плівках Деркача» розбереться тимчасова слідча комісія у парламенті.
Ось кілька моментів, які сталися після першої порції плівок.
- 20 травня Офіс генпрокурора почав перевірку «плівок Деркача». Зареєстровано кримінальне провадження за статтями про зловживання владою і держзраду;
- Президент Володимир Зеленський на великій травневій пресконференції сказав, що «Порошенка чекає багато вироків»;
- Адвокати Петра Порошенка сказали, що за плівками стоїть Офіс президента;
- Ексвласник «ПриватБанку» Ігор Коломойський завернувся з листом до генерального прокурора Ірини Венедіктової, щоб перевірили частину плівок про «ПриватБанк», із націоналізацією якого олігарх досі не згоден.
«Ну, очевидно, що ці плівки не можуть бути прямим доказом, бо вони не здобувалися в законний спосіб, і я б не наважувався очікувати, що це могло б мати якісь правові наслідки», – каже політолог Саакян.
Він додає: «А політично – це, безумовно, буде використовуватись опонентами Порошенка, бо Петро Олексійович зайняв гіперпатріотичну нішу, то це буде використовуватись для дискредитації взагалі постреволюційної України і патріотизму як такого. Тому частина проросійських сил різного ступеня буде намагатися максимально використати це».
Захищеність телефонних розмов
Менш ніж за рік Україна і США мали кілька історій, коли переговори між найвищими посадовцями двох країн ставали відомі широкому загалові.
Частина проросійських сил буде намагатися максимально використати плівкиОлег Саакян
Це може ставити питання про захищеність телефонних розмов лідерів і те, наскільки конфіденційними є канали спілкування і наскільки під час таких розмов можна бути відвертими.
Минулого року надбанням – після тиску з боку американських демократів – став виклад змісту телефонної розмови, датованої кінцем липня 2019 року, між президентами США й України – Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським.
Усю другу половину минулого року тривали спроби оголосити імпічмент, а потім усунути з посади президента Трампа, якого демократи звинувачували в тискові на Зеленського щодо розслідування справи української компанії «Бурісма» і Гантера Байдена, сина ексвіцепрезидента, який певний час був членом ради директорів компанії, а також нібито прив’язці до цього розслідування американської допомоги Україні. Трамп заперечував тиск, Зеленський теж казав, що не відчував тиску.
У двох палатах Конгресу США в питанні імпічменту був вододіл за партійними лініями, і оголошений імпічмент урешті не призвів до усунення Трампа з посади.
Тепер – у травні і червні 2020 року – оприлюднені плівки із записами телефонних розмов, як стверджують, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена і експрезидента України Петра Порошенка.
Якщо стенограму розмови Трамп–Зеленський оприлюднив Білий дім, то видно, що розмови Байден–Порошенко записували – і оприлюднили – в Києві.
Ці дискусії викличуть питання щодо безпеки бесід президентівСвятослав Юраш
«Тут уже запитання до американських спецслужб, як вони оцінюють ризики в цих історіях, тому що у нас вже є випадок з Америкою… бо ми спілкуємось в гарантованих американцями інструментах. І ці дискусії, я думаю, викличуть питання з тієї сторони, власне, щодо чіткості і безпеки бесід президентів», – каже про стурбованість питанням безпеки телефонних переговорів депутат Святослав Юраш.
Стурбованість щодо записів у першому кабінеті України і їхнього оприлюднення висловлює і політолог Олег Саакян: «Дуже прикро, що в нас може відбуватися витік записів розмови першої особи. І це, з одного боку, підмиває імідж України, а з іншого, ставить доволі серйозні питання до українських спецслужб, які мали б зарадити такій ситуації для того, щоб вона не сталася взагалі».
