Доступність посилання

«Сьогодні наш шанс». Успіхи й невдачі ЄС в обмеженні енергетичних доходів Росії


Тодішній прем'єр-міністр Росії Володимир Путін заправляє автомобіль «Лада Калина» російського виробництва, зупиняючись на заправці в Хабаровському краї, Росія, 27 серпня 2010 року
Тодішній прем'єр-міністр Росії Володимир Путін заправляє автомобіль «Лада Калина» російського виробництва, зупиняючись на заправці в Хабаровському краї, Росія, 27 серпня 2010 року

Коротко

  • ЄС різко скоротив залежність від російських енергоресурсів після 2022 року й планує повну відмову до 2027-го.
  • Вугілля з РФ уже не імпортується, споживання нафти впало з 27% до 3%, газу – з 45% до 10–13%.
  • ЄС диверсифікує постачання, запровадив цінову стелю на нафту та бореться з «тіньовим флотом».
  • Водночас важливо, наголошують євродепутати, уникнути нових залежностей – зокрема технологічних.
  • Україна ділиться досвідом фізичного захисту енергомереж.
  • Росія втрачає доходи та стикається з дефіцитом бюджету, а світова нафтова кон’юнктура тисне на Кремль.

Із 2022 року, початку великої війни РФ проти України, Євросоюз суттєво скоротив свою залежність від російських енергоресурсів. Він уже не імпортує вугілля з РФ, частка її нафти в загальному обсязі споживання впала з 27% до 3%, газу – з 45% до 10-13%. Процес повної відмови від залишків російського викопного палива має завершитися 2027 року.

«Навіть 10-13% російського газу – забагато. Це нас робить вразливими і непрямо фінансує війну Путіна, даючи йому принаймні 1-1,5 мільярда євро на місяць», – каже єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.

Уроки 2022-го

Я був здивований, наскільки ми були залежними
Ден Йоргенсен

У момент повномасштабного вторгнення Росії до України нині профільний єврокомісар очолював Міністерство енергії своєї рідної Данії. Каже: впродовж кількох тижнів співробітники днювали й ночували на робочих місцях. Розробляли надзвичайний план на випадок, якщо Путін перекриє вентиль.

«Це зараз трохи соромно, але я був здивований, наскільки ми були залежними. В нас був план, за яким довелося б змусити великі компанії з тисячами працівників зупинити роботу… Якби Путін перекрив газ Європі в лютому 2022-го, у нас була б повна рецесія. Німецька економіка стала б, і ми всі разом з нею», – пригадує Ден Йоргенсен.

Посадовець каже, що урок був засвоєний тоді чітко: не можна залежати від одного джерела постачань, а тим більше – «від того, хто може бути твоїм ворогом».

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен на дебатах у Європарламенті про поступову відмову від російського викопного палива Євросоюзом. Брюссель, 21 травня 2025 року
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен на дебатах у Європарламенті про поступову відмову від російського викопного палива Євросоюзом. Брюссель, 21 травня 2025 року

З цього держави ЄС і почали: кожна робила спроби диверсифікувати джерела надходження енергоресурсів.

«Пам’ятаю, як займався енергетичною дипломатією: поїхав до Азербайджану, Катару, Еміратів, Саудівської Аравії, Ізраїлю – до всіх країн, які мали газ, щоб знайти нові маршрути постачання не лише для Румунії (бо нам багато не потрібно), але й для Молдови, України, Європи», – пригадує тодішній міністр енергетики Румунії, а нині євродепутат Вірджіл-Даніель Попеску.

Вашингтон дуже не хотів зростання цін перед своїми виборами 2024 року
Девід О'Салліван

Експосадовець каже, що Євросоюзу вдалося створити спільну систему закупівель газу, щоб держави-члени не конкурували за одні й ті ж самі обсяги й тим самим не піднімали ціни.

2022-го нафта коштувала близько ста доларів за барель. Існували побоювання, що після вторгнення РФ до України ціни злетять.

«Для США на той момент життєво важливо було не допустити такого стрибка, тому не було запроваджено ембарго на російську нафту… Вашингтон дуже не хотів зростання цін перед своїми виборами 2024 року – це важливо пам’ятати. Тому тоді не ставилося питання про повну заборону на російську енергетику», – пригадує спецпредставник ЄС із питань санкцій Девід О’Cалліван.

Підписання контракту компанією «Лукойл» на нафтовій платформі імені Філановського в Каспійському морі, Росія, 16 жовтня 2018 року
Підписання контракту компанією «Лукойл» на нафтовій платформі імені Філановського в Каспійському морі, Росія, 16 жовтня 2018 року

Компромісним стало рішення щодо цінової стелі на нафту – в грудні 2022 року її встановили на рівні 60 доларів за барель. Це дозволило, каже посол із санкцій, скоротити нафтові доходи РФ приблизно на третину 2022 року.

Із вересня 2025 року стелю цін знизили до 47,6 долара. З 1 лютого Європейський Союз знизить її до 44,1 долара за барель, рішення опубліковане на сайті Ради ЄС. Західні держави вирішили встановити граничну ціну на російську сиру нафту через повномасштабну війну Росії проти України. У Росії заборонено продавати нафту з дотриманням умови цінової стелі. Заборону неодноразово продовжували, востаннє – до 30 червня 2026 року, зазначає РБК.

Також з’явився «тіньовий флот», який Москва застосовує для обходу обмежень. А у ЄС – нова ціль для санкцій.

«Маємо продовжувати те, що вже розпочали: боротися з «тіньовим флотом», зокрема заохочувати інші держави не впускати його в свої порти, забороняти санкційним суднам заходити в порти, домагатися від держав прапора скасування реєстрацій таких суден», – підкреслив О’Салліван.

Сильні й слабкі місця

У межах довгострокового плану з енергетичної незалежності ЄС готується повністю відмовитися від енергоресурсів із Росії до кінця 2027 року.

«Короткострокові контракти закінчаться швидко, довгострокові – трохи пізніше, але третина газу зникне вже скоро. Це важливо для нашої незалежності та «придушення» військової машини Кремля», – каже профільний єврокомісар Йоргенсен.

«Отже, Європа буде залежати від газу, який коштує дорожче, а часом значно дорожче, ніж російський газ. Таким чином Європа прирікає себе на набагато дорожчі джерела енергії, що неминуче призведе до наслідків для економіки Європи і зниження конкурентоспроможності Європи», – так 3 грудня 2025 року відреагував речник Кремля Дмитро Пєсков, пише російський «Інтерфакс», у відповідь на заяву голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, що Європа вступає у нову еру та вже не буде залежати від російської нафти.

Зараз головним постачальником газу для Євросоюзу є Норвегія, на другому місці – США. Й, попри певні трансатлантичні розбіжності, Америка, зауважує єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен, «не є нашим ворогом».

Плани – більше диверсифікувати імпорт, а у більш віддаленій перспективі – взагалі відмовитися від викопного палива.

Сонячна ферма в сільській місцевості з величезними рядами панелей, що поглинають сонячне світло, оточена полями та вітровими турбінами на задньому плані
Сонячна ферма в сільській місцевості з величезними рядами панелей, що поглинають сонячне світло, оточена полями та вітровими турбінами на задньому плані

«Ми щороку витрачаємо понад 300 мільярдів на імпорт енергоресурсів. Можливо, краще інвестувати ці гроші у власну чисту енергію», – наголошує Йоргенсен.

Не хочу, щоб через 10–15 років, якщо ми нічого не зробимо, ми прокинулися у повній залежності від технологій
Вірджіл-Даніель Попеску

Складніша ситуація – з ядерним паливом із Росії, за яке ЄС щорічно їй платить близько мільярда євро на додачу до тих півтора мільярда, що РФ усе ще отримує від блоку за викопне паливо. Щойно ЄС буде готовий з альтернативами, відповідна пропозиція, за словами єврокомісара, буде представлена.

Ексміністр енергетики Румунії каже, що ЄС потребує нових енергетичних потужностей, ресурсів і зміцнення існуючих мереж. Не менш важливо, наголошує, позбуваючись однієї залежності, не впасти в іншу.

«Ми імпортуємо багато сонячних панелей, багато батарей з третіх країн, і я не хочу, щоб через 10–15 років, якщо ми нічого не зробимо, ми прокинулися у повній залежності від цих технологій. Ми повинні мати їх тут, у Європі, та в країнах наших союзників», – підкреслює Попеску.

Намет державного пункту гуманітарної допомоги перед багатоквартирним будинком під час відключення електроенергії, Київ, Україна, 12 січня 2026 року
Намет державного пункту гуманітарної допомоги перед багатоквартирним будинком під час відключення електроенергії, Київ, Україна, 12 січня 2026 року

Заступник міністра енергетики України Роман Андарак ділиться досвідом країни в стані війни, чия енергетична інфраструктура регулярно стає мішенню РФ. Каже: важливий фізичний захист інфраструктури.

Коли Україна звертається до європейських партнерів за обладнанням, виявляється несумісність стандартів між країнами
Роман Андарак

«Перший компонент – посилення фізичного захисту підстанцій та іншого критичного обладнання… Другий, не менш важливий, – стандартизація та наявність стратегічних резервів обладнання й матеріалів. Ми бачимо, що коли Україна звертається до європейських партнерів за обладнанням, виявляється несумісність стандартів між країнами. У разі масштабних аварій це унеможливить швидку допомогу між державами-членами», – каже Андарак.

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування подій в Україні називає російські удари по енергетиці систематичними та непропорційними і наголошує: це становить воєнний злочин.

Росія, що бомбардує енергоінфраструктуру України, стикається з дефіцитом бюджету, рекордним за останні 10-15 років, каже посол ЄС із питань санкцій. І ситуація для держави-агресорки, прогнозує, погіршуватиметься. Ринок переповнений нафтою.

Спецпредставник ЄС із питань санкцій Девід О'Салліван розповідає у Європарламенті про вплив санкцій на російську економіку на заході, організованому Центром європейської політики Брюссель, Бельгія, 13 січня 2026 року
Спецпредставник ЄС із питань санкцій Девід О'Салліван розповідає у Європарламенті про вплив санкцій на російську економіку на заході, організованому Центром європейської політики Брюссель, Бельгія, 13 січня 2026 року
Ринок нафти змінився радикально, і Росія задихається
Девід О'Cалліван

«Ціна Brent – зараз близько 60 доларів. Urals зазвичай торгується на 10 доларів дешевше – тобто десь на рівні 48–50 доларів. І Росія, ймовірно, вимушена пропонувати ще більші знижки, щоб продавати. Ринок нафти змінився радикально, і Росія задихається», – наголошує Девід О’Салліван.

Посадовець Єврокомісії розповів про ідеї бити по тих, хто обслуговує російський експорт нафти: порти, брокери, логістичні компанії, нафтопереробники.

«Маємо продовжувати тиск, щоб максимально відбити в інших країнах бажання працювати з РФ, особливо в момент, коли ринок переповнений і є багато альтернатив. 2022 року країни вагалися – сьогодні це наш шанс. Ми повинні максимально тиснути, щоб світ відмовлявся від російської нафти та ще більше бив по кремлівських доходах», – резюмував посол ЄС із питань санкцій.

  • 23 жовтня 2025 року Європейський Союз остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Ці заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Зокрема, пакет санкцій передбачає поступову заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових.
  • Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
  • Наприкінці грудня Bloomberg повідомив, що, за даними джерел видання, США готують нові санкції проти енергетичного сектору Росії. У Кремлі, за даними РБК, заявили, що «будь-які санкції шкодять справі налагодження відносин».
  • Зображення 16x9

    Зоряна Степаненко

    Кореспондентка Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время» у Брюсселі. Висвітлюю події ЄС і НАТО, пов’язані з Україною та Росією. Готую новини й аналітику з самітів ЄС і НАТО, національних виборів у ключових державах-членах, міжнародних судових процесів і проводжу інтерв’ю з високопосадовцями. Цитати з мого інтерв’ю публікували Newsweek та Financial Times.

    Народилася на Полтавщині, здобула ступінь магістра із соціальних комунікацій у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Приєдналася до Радіо Свобода у 2021 році. До цього працювала закордонною кореспонденткою українського загальнонаціонального телеканалу в Брюсселі, Вашингтоні й Москві.

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG