У Дніпрі в суботу, 27 лютого, відкрили Музей боротьби за Україну. Його створили в приміщенні клубу ветеранів, де раніше діяв музей ветеранського руху в дусі радянських часів. Оновлена експозиція тепер розповідає про боротьбу за волю на теренах України від давніх часів до сьогодення, зокрема про Революцію гідності та війну на Донбасі. Опікується музеєм «Дніпровська міська спілка воїнів АТО «Щит», активісти якої передали до закладу чимало експонатів, зокрема й особисті речі, пов’язані з Майданом та війною на сході України.
Левова частка експозиції Музею боротьби за Україну – це експонати з особистої колекції дніпрянина Олега Черненка. Чоловік понад 20 років захоплюється вивченням історії краю, зокрема козацтва. Розказує: найдавніші експонати в музеї – це знаряддя праці та побутові речі племен, які населяли терени Придніпров’я.
Від давнини до сьогодення
«Оце зернотерка часів кам’яної доби. Камінь, яким перетирали зерно, міг потім перетворитись на зброю – на пращу (пристрій для метання каміння, металевих куль – ред.), скіфський меч, зброя сарматів, зброя аланів. Меч часів Київської Русі – з поховання воїна, розмитого річкою. Ховали – на руки клали шолом, а меч ламали навпіл – така традиція. Копія кольчуги, яку зробили реконструктори. Побутові предмети. Коли дивишся на оцю річ, розумієш, яка риба тут водилася, в Дніпрі – острога, якою ловили рибу», – розповів Радіо Свобода Олег Черненко.
Шабля українських січових стрільців, підрозділу армії УНР. У нас тут стояла їхня частина, тому ми вирішили, що така зброя має бути представленаОлег Черненко
В експозиції також представили артефакти з розкопок Новобогородицької фортеці на околиці Дніпра – уламки кахлів та посуду. Є й чимало взірців зброї – і доби Козаччини, і Першої та Другої світових воєн, і періоду визвольних змагань українського народу початку ХХ століття.
«Ось – червоноармійська шабля, а це – те, чим воювали проти червоноармійців. Шабля українських січових стрільців, підрозділу армії УНР. У нас тут стояла їхня частина, тому ми вирішили, що така зброя має бути представлена. Угорський саперний тесак – також зброя січових стрільців», – розповів Олег Черненко.
Бронежилет, який врятував життя
Окрема сторінка музею присвячена сучасній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України. Тут – прапори та шеврони військових підрозділів, амуніція бійців, рештки відстріляних боєприпасів із зони АТО, світлини та книги.
Учасник бойових дій на Донбасі, очільник громадської організації «Щит» Віктор Ожогін передав до музею свій бронежилет, з яким у складі 1-го полку Нацгвардії пройшов «гарячі» точки. Каже: цей «бронік» йому купила донька.
Передаю до музею також посвідчення учасника Євромайдану, датоване 25 січня 2014 рокуВіктор Ожогін
Потрійний шар сталі врятував життя під Маріуполем, коли в нього влучила куля, розповів Віктор Ожогін.
«Це сталося в серпні 2014 року, коли нас кинули на «передок», біля Талаківки, де постійно велись бої. Куля застрягла в бронежилеті, я її потім витягнув. Передаю до музею також посвідчення учасника Євромайдану, датоване 25 січня 2014 року. 22 січня вбили Сергія Нігояна, а наступного дня ми завантажили машину медикаментами та одягом і разом з товаришем поїхали до Києва», – сказав Радіо Свобода Віктор Ожогін.
Саморобна «бронемайка» з Майдану
Речі, пов’язані з Майданом, передав до музею й активіст козацької організації Юрій Єгоров. Чоловік був санінструктором в 4-й сотні Самооборони Майдану та воював у добровольчому батальйоні «Айдар».
Мене вразило, що ми перемогли на Майдані без партійних прапорів. Це ще один доказ того, що українці здатні до самоорганізаціїЮрій Єгоров
До музею він приніс свою медичну сумку, а також светр, перероблений на імпровізовану «бронемайку», в якому брав участь у Революції гідності.
«До звичайного светра пришив мішечки з пластинами – по дві титанові пластини, аби хоч якось прикрити серце. Думав, що може кулю від пістолета витримати, якщо стрілятимуть в груди. Ми не думали тоді, що будуть стріляти в голови. У нас також були яскраво-жовті жилети – тут навіть кров лишилася. Ми допомагали пораненим на Майдані… То були такі події! Мене вразило, що ми перемогли на Майдані без партійних прапорів. Це ще один доказ того, що українці здатні до самоорганізації», – сказав Радіо Свобода Юрій Єгоров.
Експозицію доповнюють роботи дніпровського художника Станіслава Брунса, присвячені знаковим подіям історії України. Автор передав до музею 7 картин.
«2014 рік, коли під час Майдану в Києві боронили барикади. Перший автобус, який приїхав з «беркутівцями», був спалений. Уся ця атмосфера тут передана. Ця робота й була написана 2014 року», – розповів про одну з картин, переданих до музею, Станіслав Брунс.
Вхід до Музею боротьби за Україну буде вільним. У ньому планують проводити тематичні виставки та заходи для школярів.
