Яке право вони мають зупиняти, штрафувати чи затримувати? Це питання часто лунає відносно діяльнсті такої організації, як «Муніципальна варта». Вони мають форму, шеврони і певну мету. Звідки це все і які завдання виконують в «Муніциальній варті» Києва, Радіо Свобода з’ясовувало з різних джерел, що мають протилежні думки щодо цієї організації.
У Голосіївський парк столиці ми прийшли рано, щоб подивитися як відбувається патрулювання «Муніципальної варти» під час карантину.
Зараз діє заборона на прогулянки в парках та заняття спортом у зв'язку із посиленням карантинних заходів для протидії поширенню коронавірусної інфекції.
Нас зустрічає керівник одного з підрозділів «Муніципальної варти» Сергій Бондар в оточенні своїх колег.
З першого погляду видно, що у парку звичайних відвідувачів практично немає, а от концентрація людей у формі зашкалює.
Сергій пояснює, що кияни, в основному дотримуються інструкцій, тож на сьогодні в парку дійсно порожньо.
Однак, за його словами, вони цю локацію патрулювали і до карантину, і часто затримували злочинців.
Муніципальні: варта і охорона
Колеги поруч із Сергієм мають форму такого самого кольору, але краще споряджені: в них є жилети, рації і резинові кийки.
Це «Муніципальна охорона», яка є іншою структурою, але працює разом із «Муніципальною вартою».
Різниця у тому, що в «охороні» отримують зарплати, а у «муніципальній варті» – ні, бо, мовляв, волонтери.
Втім, багато хто із таких добровольців-волонтерів працюють і в «Муніципальній охороні», мають графік чергувань, а у свої вільні дні виходять на добровільні патрулювання. Так робить в Сергій Бондар.
Він пояснює Радіо Свобода, що «Муніципальна варта» – це громадська організація, яка складається переважно з ветеранів війни на Сході України, а «Муніципальна охорона» – комунальне місцеве підприємство, яке покликане оберігати майно і територію міста та фінансується з міського бюджету.
Жодна з цих організацій не є правоохоронним органом. Але поліція співпрацює із ними і залучає до охорони громадського порядку, пояснює директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.
«Муніципальна варта» створена згідно з законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» і відповідно до цього ж закону Національна поліція має право контролювати діяльність цього формування.
«У першому кварталі 2020 року на території Києва члени громадського формування «Муніціпальна варта» спільно з поліцією взяли участь у 459 профілактичних заходах, у тому числі у 25 масових заходах. Під час реалізації указаних заходів представниками даного громадського формування припинено 174 адміністративних та 9 кримінальних правопорушень», – зазначає Артем Шевченко.
На що мають право?
Затримувати порушника до приїзду поліції мають право, як і будь-який громадянин згідно з Конституцією, відповідає Сергій Бондар.
Під час карантину роблять людям зауваження і роздають захисні маски, але можуть і скласти адміністративний протокол про правопорушення, зазначає представник «Муніципальної варти» і охорони.
«Місцева влада делегує нам повноваження: «Муніципальній варті» по контролю дотримання карантинного режиму, а «Муніципальній охороні» надає механізм із накладання адміністративних стягнень по протоколах за порушення карантинного режиму», – пояснює Сергій.
Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, не погоджується. Він вважає, що окрім банального зауваження, на яке мають право всі люди, нічого представники «Муніципальної варти» більше не можуть робити.
«Це громадська організація і жодних владних повноважень вона не має, ніяких санкцій не може застосовувати, може лише допомагати поліції в її роботі», – наголошує правозахисник.
Щодо «Муніципальної охорони», то вони як комунальне підприємство в праві виконувати розпорядження міської влади, як наприклад – запобігання незаконній торгівлі, але складати протоколи про порушення має право лише поліція, зазначає Євген Захаров.
Монополію на застосування сили також має лише поліція, тож кийки в спорядженні муніципалів більше для антуражу, на думку правозахисника.
«Поліція неодноразово підкреслювала, що ці повноваження вона нікому не передасть. І це було одним з каменів спотикання, коли мери міст намагалися створити муніципальну поліцію. Але МВС, маючи побоювання, що це легалізація місцевих армій мерів, цього тоді не дозволили і правильно зробили», – додає він.
Офіційна позиція МВС щодо застосування сили та складання протоколів
Директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко пояснює, що у спільних патрулюваннях з поліцейськими та прикордонниками, представники «Муніципальної варти» мають право застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та подразнювальної дії.
Громадські формування не мають права складати протоколи в частині порушення умов карантину.Артем Шевченко
Це регламентується статтею 14 «Умови та порядок застосування заходів фізичного впливу і спеціальних засобів» Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
Щодо протоколів про адміністративні правопорушення, то громадські формування не мають права їх складати в частині порушення умов карантину, зазначає Артем Шевченко.
Втім, можуть їх складати за іншими статтями – повідомив речник МВС, відповідаючи на питання Радіо Свобода:
- 148 (Пошкодження таксофонів)
- 152 (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів)
- 154 (Порушення правил тримання собак і котів)
- 160 (Торгівля з рук у невстановлених місцях)
- 175-1 (Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях)
- 179 (Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві)
- 185-7 (Публічні заклики до невиконання вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України)
Якщо конфлікт?
Жодної конфліктної ситуації через порушення умов карантину не виникало, розповідає Сергій Бондар.
Тим людям, які сумніваються в наших повноваженнях, ми готові роз’яснитиСергій Бондар
Одиноких людей, які прогулюються парком, порушниками не вважають , не перешкоджають і займатися спортом, навіть якщо це літня людина, якій за 60 і за розпорядженням уряду вона має перебувати на самоізоляції. Так, принаймні, відбувається під час прямої трансляції.
«В наших очах одинока людина, яка опинилася в парку не є таким суворим порушником, яка вимагає складання протоколу. Ні в мене, ні в колег ще не було практики зі складання протоколу на звичайних громадян», – розповідає представник «Муніципальної варти».
Якщо ж людина відмовляється реагувати на зауваження такого патруля, аргументуючи тим, що перед ним не поліція, тож вимагати чогось не мають права? Сергій Бондар каже, що із такими спілкується лише в коментарях, а в реальності ще таких не зустрічав.
«Тим людям, які сумніваються в наших повноваженнях, ми готові роз’яснити», – додає він.
Правозахисник Євген Захаров радить все ж таки уникати конфлікту із представниками «Муніципальної варти», а у разі його виникнення викликати поліцію.
«Жодного протоколу вони не мають права виписувати, варто про це сказати. Можна спитати як їх звуть, але треба бути ввічливим, коректним і не треба відповідати на брутальність брутальністю», – радить правозахисник.
Якщо ж зауваження стосується носіння маски, то воно об’єктивне, незалежно від того, хто його зробив, додає він.
Праворадикальність
Низка ЗМІ розповсюдили інформацію, що «праворадикали відтепер штрафуватимуть киян», очевидно, вказуючи на діяльність «Муніциальної варти».
Сергій вважає, що таку інформацію розповсюджують «вороги країни» з метою дискредитації роботи ветеранів.
Разом із тим підтверджує, що є активним членом праворадикальної організації «С14», долучається до її діяльності, коли має вільний час від обов’язків у «Муніципальній варті» і «Муніципальній охороні».
У правозахисних організацій діяльність цих організацій викликає занепокоєння, що виливається у публічні листи-звернення до правоохоронних органів.
«Ми бачили, що робили ці люди. Наприклад, вони робили в Києві ромські погроми. Там багато людей із радикальних громадських організацій, які вважають, що можна застосовувати силу проти ворогів народу України, а хто такі вороги – вони самі визначають. Взагалі-то так діяти неможна: ні силу застосовувати, ні вішати клеймо», – зазначає директор Харківської правозахисної групи.
Євген Захаров зазначає, що і поліція часом може перевищувати свої повноваження, але відмінність полягає в тому, що діяльність поліції регульована законом, тож дає механізм оскарження дій і обмежує представника правоохоронних органів відповідальністю.
