У МОЗ знову звинувачують «Медичні закупівлі» в неефективності – мовляв, протягом 2020 року державне підприємство затягувало процес тендерів. У ДП відповідають: процес затягували в самому міністерстві. А активісти нагадують, що попереджали про можливий зрив закупівель препаратів і медичних товарів ще навесні минулого року.
Черговий брифінг вранці 11 лютого заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова майже повністю присвятила поясненню, що пішло не так із закупівлями медичних препаратів у 2020 році. Пояснення було простим – в усьому винне державне підприємство «Медичні закупівлі», яке нібито затягнуло процедури тендерів.
«Наприкінці 2020 року виявилося, що згадане підприємство зірвало закупівлі на суму 949,7 мільйона гривень з доведених до них 5,982 мільярда гривень. З доведених 483 позицій 108 було не закуплено і зірвано. Зазначена сума як невиконана в межах бюджетного року повернулася до загального фонду державного бюджету», – сказала Шаталова.
Відповідальним за збитки, оцінені в майже 1 мільярд гривень, вона назвала директора підприємства Арсена Жумаділова.
Якщо дивитися на звіт державного підприємства, позиція МОЗ виглядає обґрунтованою. «Медзакупівлі» у 2020 році оголосило 831 тендер, але 503 з них не завершилися результатами. 109 медичних найменувань не вдалося закупити.
Водночас звіт містить відповіді на деякі закиди міністерства. Так, Шаталова стверджує, що «Медзакупівлями» «зірвані закупівлі в сумі понад 1 мільярд гривень 48 ангіографічних рентгенівських систем, які повинні були бути встановлені в усіх областях України», а також 110 автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги на суму 191 мільйон гривень.
Читайте також: МОЗ: компанія Sinovac подала заявку на реєстрацію в Україні вакцини проти COVID-19
Хронологія, яку наводить державне підприємство, свідчить, що воно отримало від МОЗ медико-технічні вимоги щодо ангіографів лише в серпні і до вересня погоджувало технічні вимоги. А вже в листопаді один із учасників тендеру – компанія «Астріум», яку не допустили до аукціону, – оскаржив його в Антимонопольному комітеті. Той зобов’язав МЗУ скасувати рішення про допущення до аукціону всіх учасників, крім «Астріуму». У відомстві Жумаділова з цим не погодилися, справа пішла в Окружний адміністративний суд.
Того ж дня після виступу Шаталової підприємство оприлюднило розлогу відповідь на її заяви. У ній вказують, зокрема, на те, що з червня МЗУ зобов’язані погоджувати з міністерством всі характеристики товарів, які закуповує. Це ще більше уповільнює процес.
«Необхідні документи, що дозволяють розпочати закупівлі, МОЗ надало із значною затримкою. За 13-ти напрямами ми отримали їх лише 4 червня, а по АРВ терапії (для пацієнтів з ВІЛ/СНІД) – 2 вересня. Нагадаємо, що закупівлі в минулому році ми мали розпочати ще в березні», – йдеться в дописі підприємства.
Більше того: як повідомили в пресслужбі «Медзакупівель» Радіо Свобода, загроза існує і для закупівель у 2021-му.
«Відповідно до постанови КМУ №298, номенклатура до закупівлі має бути затверджена до 1 липня (пункт 5), заявки щодо потреби мають бути зібрані до 1 жовтня (пункт 15) року, що передує бюджетному періоду. Досі ці документи не затверджені», – зазначають у відомстві.
При цьому заступниця міністерства стверджує, що МОЗ вчасно погоджувало всі документи.
«МОЗ відтягувало старт закупівель»
Це вже не перший обмін звинуваченнями між двома установами. Але представники громадського сектору, з якими спілкувалося Радіо Свобода, схиляються на бік «Медичних закупівель».
Всі закупівлі ДП «Медичні закупівлі» не проводить без дозволу МОЗІван Лахтіонов
За спостереженнями директора програми інноваційних проєктів «Transparency International Україна» Івана Лахтіонова, підприємство здійснює закупівлі «доволі економно, раціонально і конкурентно».
«Питання, хто правий, доволі делікатне, але в першу чергу важливо зрозуміти, що всі закупівлі, які проводить ДП «Медичні закупівлі», воно їх не проводить без дозволу МОЗ. Тому тут дійсно треба зважати на інформацію, коли було доведено гроші і надано дозвіл і погодження на технічні умови для закупівлі тих чи інших препаратів», – міркує він.
Наприклад, Шаталова, поміж іншого, навела приклад препарату «Тасигна» (нілотиніб), необхідного пацієнтам із мієлолейкозом – онкологічним захворюванням крові. За її даними, «Медзакупівлі» поінформували МОЗ про закупівлю 415,5 тисяч пігулок препарату 2 лютого.
«Вже 5 лютого дуже оперативно МОЗ наказом №181 затвердило розподіл цього лікарського засобу в регіони. Тобто вже шість днів як державне підприємство «Медзакупівлі» мало б здійснити розвезення такого довгоочікуваного лікарського засобу. Прикро говорити, але, за інформацією від пацієнтських організацій, цю закуплену «Тасигну» було завезено на склади ДП МЗУ ще в кінці минулого року. Ліки, як виявилося, майже півтора місяця там пролежали», – стверджує вона.
За словами Лахтіонова, Transparency International планує подати запит до МОЗ щодо причини затримок із закупівлею «Тасигни», адже міжнародні закупівлі займають щонайменше два місяці часу.
У МЗУ заявляють, що затримок із закупівлею з їхнього боку не було: договір уклали в листопаді, постачальник надав препарати в січні – навіть раніше, ніж планував.
Організація «Пацієнти України» ще в травні звертала увагу на те, що закупівлі препаратів для важкохворих пацієнтів під загрозою через зволікання з боку Міністерства охорони здоров’я. Час показав небезпідставність цих побоювань, вважає виконавча директорка організації Інна Іваненко.
Читайте також: «Українці – не кролики, експериментувати не маємо права». Яким препаратом вакцинуватимуть громадян України?
У попередні роки закупівлі починалися в березні, зазначає вона, тоді як у 2020-му – тільки в червні.
«У кінці (2020 – ред.) року і на початку цього ми зрозуміли, що дійсно були праві, тому що державне підприємство банально не встигло закупити деякі позиції препаратів, в них на 80% взагалі виконаних зобов'язань, і вони не встигли закупити 109 препаратів саме тому, що їхня робота чітко регламентована законодавством України. Тобто в них на кожну процедуру є певний термін, від якого вони не можуть відступати. Розуміючи це, МОЗ все одно відтягувало старт закупівель», – розповідає вона.
Шаталова обіцяла, що ми почнемо закупівлі 1 березня 2021 року. Але вони їх не почнуть, там не готово нічогоІнна Іваненко
У своєму аналізі в січні «Пацієнти України» також загалом позитивно оцінили роботу державного підприємства, а затримки із закупівлями пов’язали з діяльністю міністерства.
Постанова від червня минулого року, яка дозволяє МОЗ погоджувати характеристики закупівель, суперечить самому принципу виведення цього процесу з-під міністерства, стверджує Іваненко. Більше того, з листопада уряд дозволив відомству Максима Степанова самостійно формулювати технічне завдання, додає вона. Іваненко прогнозує, що це нововведення позначиться на закупівлях у 2021-му, які, до речі, також можуть відбутися із затримками.
«Шаталова, яка зараз звинувачує державне підприємство, розпинає їх, обіцяла, що ми почнемо закупівлі 1 березня 2021 року. Але вони їх не почнуть, там не готово нічого, щоб почати їх першого березня. Ми, звичайно, сподіваємося, що якесь чудо станеться, але так, як ми бачимо, всі процеси рухаються – вони все перевели в ручний режим», – каже громадська діячка.
«Медзакупівлі», своєю чергою, пропонують МОЗ публікувати дані про залишки медичних товарів у регіонах на своєму сайті.
«Ми мали такі дані до травня 2020 року. На жаль, коли ми почали говорити про можливий дефіцит товарів, який виникатиме через затримку із оголошенням тендерів, МОЗ закрило доступ до таких даних для нашого підприємства. Такі дані є суспільно важливими, проте в публічному доступі їх немає. Легко маніпулювати, коли ніяк перевірити інформацію», – зазначають у підприємстві.
Препарати для ВІЛ-позитивних людей у 2020-му купували активісти
Окремо Світлана Шаталова зазначила, що державне підприємство «не спромоглося вчасно здійснити фінансові операції на 163,6 мільйона гривень за напрямком антиретровірусної терапії, чим поставлено під загрозу безперервність лікування 117 тисяч пацієнтів з ВІЛ-інфекцією».
Наприкінці 2019 року припинили закуповувати антиретровірусну терапіюОрганізація «100% життя»
Радіо Свобода звернулося до пацієнтської організації «100% життя», яка, зокрема, опікується людьми з позитивним ВІЛ-статусом.
За її даними, протягом 2020 року закупівлі гальмувалися саме на рівні міністерства, який погоджує документацію.
«Ця проблема виникла ще наприкінці 2019 року, вже припинили закуповувати АРВ-терапію. І минулого року ми одного разу закупили, потім іншого, потім почався карантин. Під час локдауну у березні минулого року ми привезли великий літак з Індії з ліками, і фактично весь минулий рік жодного разу не були закуплені МОЗ ці ліки, усе ми закуповували. До державного підприємства «Медичні закупівлі» в нас немає жодних претензій, тому що все це гальмувалося на рівні МОЗ», – сказали Радіо Свобода в піар-відділі організації із посиланням на її голову.
Препарати закуповували коштом міжнародних організацій, зокрема, Глобального фонду.
Днями організація «100% життя» вже звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, вимагаючи взяти ситуацію із закупівлями препаратів під особистий контроль, але відповіді наразі не отримала. Як пояснили в організації, протягом 2020-го пацієнти, які зазвичай отримували запас препаратів АРВ на пів року, могли мати їх лише на два тижні, декому довелося змінювати схему прийому.
Пацієнтські організації, в тому числі «Пацієнти України» та «100% життя», поширили 11 лютого заяву, в якій поклали відповідальність за частковий зрив закупівель у 2020-му на Міністерство охорони здоров’я.
«ДП «Медичні закупівлі» мало лише сім місяців на організацію складних закупівельних процесів. Окрім того, міністр Степанов особисто неодноразово чинив тиск на ДП. Незважаючи на часовий та політичний тиск, державне підприємство показало дуже позитивні результати. Їм вдалось зекономити на закупівлі ліків 1,08 мільярда гривень – і це 21,5% від доведених вартостей. Це майже 24% від оголошеної очікуваної вартості відкритих торгів», – йдеться в заяві активістів.
«Мотивація незрозуміла». Чи зрозуміла?
У «Медичних закупівлях» не називають конкретних причин непорозуміння з міністерством.
«Мотивація для нас є незрозумілою. Ми можемо лише уявити, що це елементарна службова недбалість, нерозуміння процесів, саботаж, намагання виконувати невластиві функції, для яких немає відповідного кадрового ресурсу, що підтверджували самі представники МОЗ під час нещодавнього засідання профільного комітету, невміння працювати з даними та звітністю», – припускають у пресслужбі відомства.
Арсен їм як кістка в горлі стоїть, мені здається, що все йде до того, щоб просто його усунутиІнна Іваненко
Інна Іваненко більш прямолінійна в припущеннях – на її думку, МОЗ планує усунути Арсена Жумаділова від керування «Медичними закупівлями».
«Все свідчить про такі наміри, особливо те, що вони намагаються знову повернути в ручний режим закупівлі. Це ми побачили на самому початку, коли прийшов Степанов, він намагався це зробити із захисними костюмами у травні чи квітні, потім із закупівлею вакцини у «Лекхіму» знову ж така ситуація була. І Арсен їм як кістка в горлі стоїть, мені здається, що все йде до того, щоб просто його усунути і далі спокійно самостійно керувати процесом», – припускає вона.
Світлана Шаталова під час брифінгу вказала на необхідність створити наглядову раду державного підприємства. Цю ідею підтримують і громадські діячі, і самі «Медичні закупівлі», але вказують на непрозорість процесу. Відповідний наказ Степанов підписав ще в серпні минулого року, та склад ради досі не затверджений.
8 лютого почалися співбесіди з кандидатами на посади незалежних членів ради. Кілька громадських та в тому числі пацієнтських організацій звернули увагу, що МОЗ не здійснює трансляцію співбесід. Це, а також те, що більшість у складі комісії мають співробітники міністерства, викликало сумніви активістів у якості добору кандидатів.
Саме державне підприємство роз’яснює: окрім п’ятьох незалежних членів, до ради повинні увійти двоє представників МОЗ. Але публічної інформації про те, хто саме кандидує, немає, як і даних про перевірку їхньої доброчесності.
Інна Іваненко розповідає: вона подавалася кандидаткою до цього органу, але її навіть не запросили на співбесіду.
«Деяких представників пацієнтських організацій, яких я дуже добре знаю, було запрошено, вони були на цих співбесідах. Результати ми будемо розуміти десь за два тижні», – прогнозує вона.
Крім того, згодом, як анонсують у «Медзакупівлях», повинен початися аудит Рахункової палати, який ініціював парламентський комітет із питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Радіо Свобода звернеться до Рахункової палати із запитом про дату початку цього аудиту.
