Мовне питання знову повертається на порядок денний. У Верховній Раді окремі її представники хочуть переглянути Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який, в тому числі, регламентує мовні квоти. Коли саме це може статися, наразі невідомо. Але політики вже готують аудиторію до цього через короткі коментарі пресі.
У 2013 році на українському телебаченні частка української мови складала 16%. І коли у 2017 році парламент розглядав запровадження мовних квот на телебаченні, активно виступала проти цього партія «Опозиційний блок».
Врешті, закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації» ухвалили і частка державної мови в ефірі на загальнонаціональних каналах – не менше від 75% (саме в прайм-тайм), а на місцевих – не менше від 60%. За порушення – значний штраф.
Серіали та фільми мають транслюватися українською, а от гостям програм та телепередач не обов’язково говорити українською. Для того, щоб продукт був зарахований до квоти, говорити державною мовою повинні лише ведучі.
Так, на таких центральних каналах, як ТРК «Україна» та «Інтер» з’явилися україномовні новини в прайм-тайм. Найвищу динаміку зростання серед всіх телеканалів, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, показав «Інтер» із 37% до 80%.
А от гумористичні програми Студії «Квартал 95», наприклад, виходять переважно російською із українськими субтитрами.
Лише у березні 2020 року один із «кварталівських» продуктів перевели на ведення українською.
Втім, співвласник групи «Квартал 95», Борис Шефір, який відповідає за телевізійне виробництво, хотів перегляду мовних квот.
«90 відсотків – це багато. Закон про мову треба скасувати і ухвалити нормальний закон. Це перший крок для скасування війни», – сказав він в інтерв’ю «Детектор Медіа» рік тому.
У пресслужбі президента України тоді зазначили, що ця думка не збігається з позицією Володимира Зеленського.
Пізніше брат Бориса Шефіра, Сергій Шефір, який є першим помічником Володимира Зеленського, в інтрев’ю виданню «Лівий берег» зазначив наступне: «Моя думка – ми не зможемо повернути Донбас, змушуючи їх говорити українською».
Чому 90 відсотків?
Чому 90 відсотків? А тому, що у липні 2024 року обсяг україномовного контенту має становити не менше від 90%, на місцевих каналах – не менше від 80%. Такі норми встановив «мовний закон», який наостанок підписав п'ятий президент України Петро Порошенко.
Згідно зі звітами Нацради, квоти на телебаченні навіть перевиконувалися, але це було у 2019 році. Частка програм українською перевищувала 90%.
Останні звіти моніторингу на сайті Нацради наявні за перше півріччя 2019 року.
Депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар, одна з авторок законів про мовні квоти, навіть стверджувала, що моніторинг на разі не проводиться.
Це спростовують в Нацраді.
«Ми хочемо запевнити, що карантин не дав нікому жодної можливості чи права порушувати мовне законодавство. Надалі ми б хотіли, щоб усі пам’ятали, що це одне із головних завдань, які Національна рада перед собою ставить, і ніякого відступу від цієї лінії не передбачається», – повідомила голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Раніше регулятор висловив стурбованість тим, що національні телеканали виконують квоти на межі норми – у 75%. Загальний звіт пообіцяли за результатами першого півріччя.
Чи змінить монобільшість мовний закон?
Володимир Зеленський ще на етапі передвиборчої кампанії казав про необхідність переглянути квоти.
Свій намір він підтвердив і вже у статусі президента.
«Я впевнений, що з квотами треба навести порядок, залучити всі телеканали, інші засоби масової інформації. Давайте сядемо і проговоримо питання квот. Не ми вводили квоти, квотування було до нас. Там логіка є, але якісь деталі втрачені, а за цими деталями є несправедливість до людей, які не україномовні в Україні», – сказав Зеленський на пресконференції, присвяченій річниці його президентства.
Голова Верховної Ради, представник «Слуги народу», Дмитро Разумков неодноразово висловлювався про необхідність перегляду мовного законодавства і одна з останніх його позицій така:
«Питання гуманітарної політики – вони пов’язані із поверненням тимчасово окупованих територій? Чи ми їх винесемо за лапки? Ні! Якщо ви говорите про те, як повинен виглядати той чи інший закон – він повинен влаштовувати громадян України, не залежачи від того, де вони проживають, на якій мові розмовляють, але всі вони громадяни нашої держави», – зазначив Разумков, анонсуючи перегляд законодавства.
Конкретизувати щодо змін не став, але сказав, що про другу державну мову не йдеться.
Олександр Ткаченко, який вже є міністром культури, але ще у статусі народного депутата в інтерв’ю телеканалу «Наш» заявив: «Ми запропонуємо публіці нашу версію достатньо красиву, щоб рухатися в напрямку, як і «мову зберегти», і «як дати індустрії можливість розвиватися».
До конкретики теж переходити не став, але зазначив, що це рішення «дозволить зберегти відсотки, але і дозволить знімати серіали в Україні російською мовою».
Далі Олександр Ткаченко, який раніше був генпродюсером телеканалу «1+1», по суті повторив тезу продюсерки того ж каналу – Олени Єремєєвої. Вона пояснювала, що канал відзняв всі комедії українською, а мелодрами – російською тим, що, нібито, за її словами, «мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії».
Ще одна причина зйомок серіалів російською – продаж у країнах СНД.
«Коли ми говорим про комедії, вони достатньо всі локальні. Ми знаємо багато україномовних комедій, які дуже круто виглядають і в них з'являється той оригінальний контекст, колорит і відповідною мовою передається краще. Не думаю, що український гумор сподобається в Росії», – сказав Олександр Ткаченко.
Я проти будь-якого перегляду мовного закону. В нас є закон про функціонування української мови як державної, він має залишатися, жодних змінРоман Грищук
В той же час питання мови може розколоти і саму монобільшість. Адже серед «Слуг народу» є і такі, як Роман Грищук, який зазначає, що його позиція щодо мови є незмінною.
«Я проти будь-якого перегляду мовного закону. Питання мови не потрібно піднімати. В нас є закон про функціонування української мови як державної, він має залишатися, жодних змін», – заявив Роман Грищук.
Тим не менше, під Верховною Радою знову організовуються протести через мовне питання.
Чому це питання знову актуальне?
Деякі політологи вважають, що мовне питання знову порушують через наближення місцевих виборів і бажання декого сподобатися російськомовній аудиторії. Але більшість із тих політиків, які висловлюються за перегляд мовного законодавства, кажуть про бажання зупинити війну. Тож інші експерти та політики не виключають певних домовленостей щодо цього на тлі переговорів із Росією.
