В Арбітражному суді у Гаазі сьогодні, 11 жовтня, стартує перший раунд дебатів у «морській справі» України проти Росії (захоплення у листопаді 2018 року трьох українських суден «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни-Капу» і 24 українських моряків). Цього дня слово матимуть представники Російської Федерації, а українська сторона свої аргументи представить 12 жовтня. Засідання починаються о 13:00 за місцевим часом. Вступні промови обох сторін транслюватимуться онлайн у режимі реального часу. Наступні етапи дебатів будуть уже закритими для публіки. Продовжаться вони, зокрема, 14 жовтня – виступатиме РФ. Україна – 15 жовтня. За необхідності додаткове засідання відбудеться 16 жовтня. Слухання пройдуть у гібридному форматі: частина учасників буде присутня в залі, решта підключиться по відеозв’язку.
Напад на українські судна
Цей міжнародний процес проти Росії Україна ініціювала через напад росіян на українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року. Українські катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу» прямували з Одеси до Маріуполя й про це, відповідно до міжнародних норм із метою забезпечення безпеки судноплавства, російську сторону було поінформовано заздалегідь.
Однак – усупереч Конвенції ООН із морського права та Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки – російські прикордонники біля берегів Криму обстріляли, протаранили і, зрештою, захопили українські судна. Екіпаж – а це 24 українські моряки – кримський «суд» заарештував за «незаконний перетин кордону» і відправив до СІЗО «Лефортово» в Москві.
Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».
Пограбовані кораблі
У травні 2019 року Міжнародний трибунал із морського права зобов’язав Росію повернути Україні й кораблі, і моряків. Й хоча Росія це рішення не визнавала, екіпаж у вересні повернувся додому в рамках «великого обміну».
При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
А катери й буксир Москва повернула Києву в листопаді, згодом надавши трибуналу звіт про виконання рішення. Однак судна повернулися до України в незадовільному стані. В українські територіальні води зайшли не своїм ходом, а на буксирі, адже, за словами тодішнього головнокомандувача ВМС України, «їх знищили росіяни». Познімали плафони, розетки й унітази. Сума збитків, за оцінками експертів, сягнула не менше ніж 55,5 мільйонів гривень (а це – понад 2 мільйони євро).
Компенсація на мільйони
Нині в Гаазі Україна хоче притягнути Росію до міжнародно-правової відповідальності за порушення Конвенції ООН із морського права. Київ вимагає від Москви компенсації матеріальної та моральної шкоди морякам, яких утримували на території Російської Федерації протягом дев’яти місяців, а також відшкодування Військово-морським силам України за пошкодження, завдані кораблям, і компенсації втрат, що понесла українська сторона через неможливість використовувати кораблі протягом одинадцяти місяців.
Розраховують і на відшкодування збитків державі Україна – за порушення її прав. Конкретну суму, на яку оформлені претензії, Київ не озвучує. Однак раніше в МЗС підкреслювали, що йдеться про «мільйони доларів», а слідчі військової прокуратури України 2019-го оцінили збитки від захоплення Росією українських військових суден в 260 мільйонів гривень.
Міжнародний прецедент
Ця справа визначальна не лише для України, а й загалом для світу, вважає глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба, «оскільки Україна доводить фактами і юридичними позиціями, що абсолютний імунітет військових кораблів є основоположним принципом і обов’язком, згідно з міжнародним морським правом, має дотримуватися всіма країнами, а його порушення караються».
Роботу українського МЗС у міжнародних судах Кулеба назвав інструментом встановлення справедливості та ще одним важелем тиску на Москву. Й висловив упевненість, що за позовом України Росія буде притягнута до відповідальності, скільки б часу це не зайняло.
Терміни процесу
До кінця слухань публічний доступ до матеріалів буде недоступним. Водночас у пресслужбі суду зазначили: час від часу випускатимуть пресрелізи щодо перебігу справи. Коли саме буде вердикт арбітражу – офіційної інформації щодо цього немає.
Однак в МЗС раніше заявляли, що чекають на вирок протягом 2022-2023 років.
