Доступність посилання

«Томагавки» для України? Ми б лише вітали це – міністр оборони Швеції


Президент України Володимир Зеленський та міністр оборони Швеції Пол Йонсон. Київ, 24 лютого 2024 року
Президент України Володимир Зеленський та міністр оборони Швеції Пол Йонсон. Київ, 24 лютого 2024 року

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю Радіо Свобода після зустрічі міністрів оборони НАТО та засідання «Рамштайн» 15 жовтня пояснив, як просувається фінансування американського озброєння для України, як Швеція поєднує допомогу Києву з власним переозброєнням і чому не боїться можливості передання Україні ракет Tomahawk.

– Перед цією зустріччю ви говорили про «неправильну траєкторію» щодо надання допомоги Україні та її зниження. Після цього засідання чи відчуваєте ви, що підтримка програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – «Список пріоритетних потреб України» – з постачання американського озброєння Україні зростає?

– Коли я заходив до зали, шість країн уже взяли на себе зобов’язання щодо участі в PURL, а тепер таких країн двадцять. Тож, на мою думку, це успіх для генсекретаря, і ми дуже цінуємо його лідерство.

PURL забезпечує українців засобами та спроможностями, які ми не виробляємо і не маємо у великих кількостях у Європі. Я маю на увазі системи PAC-3, HIMARS, GMLRS і Patriot

Швеція, звичайно, долучилася до другого пакета PURL разом із Данією та Норвегією. Ми заявили, що готові зробити ще один пакет, і ведемо тісні консультації між північними та балтійськими країнами – можливо, зробимо спільний. Важливо, що PURL забезпечує українців засобами та спроможностями, які ми не виробляємо і не маємо у великих кількостях у Європі. Я маю на увазі системи PAC-3, HIMARS, GMLRS і Patriot. У цьому сенсі американці справді незамінні. І ми вважаємо дуже позитивним, якщо більше країн долучатимуться до фінансування пакетів PURL.

– Ви сказали – двадцять? Бо генсекретар НАТО і український міністр щойно говорили про шістнадцять або сімнадцять країн (генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив 15 жовтня, що половина країн НАТО, 16 держав, приєдналися до ініціативи 14 липня США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL вдалося зібрати понад 2 мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння і боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО. – ред.)

– Так, він називав цифру двадцять усередині (кімнати під сам закритого засідання – ред.), але генсекретар завжди має рацію – точні підрахунки у нього. Принаймні ми починали з шести, тож, можливо, зараз їх сімнадцять. Можливо, частина країн лише заявила про намір долучитися, не фіксуючи конкретну суму.

– Український міністр сказав, що очікує від 12 до 20 мільярдів доларів наступного року через цю програму. Як ви оцінюєте таку цифру – чи реалістично це, з огляду на нинішню залученість країн?

– Думаю, події останніх днів свідчать, що ми рухаємося в правильному напрямку. Зростає розуміння можливостей, які насправді відкриває PURL. Тож я досить оптимістичний. І дуже важливо, щоб пакети допомоги доставлялися вчасно й містили те, що найбільше потрібно українській стороні – а це ППО, ППО і ще раз ППО.

Нам багато чому треба вчитися в українців
Пол Йонсон

– Український міністр оборони також закликав створити «стіну дронів» – спершу вздовж українських кордонів, а потім і на кордонах ЄС. Чи вважаєте ви реалістичним починати це всередині України?

Думаю, одне не виключає іншого. Але послухайте, Україна – світовий лідер у розробці дронів і систем протидії їм. Я був у Києві кілька тижнів тому і був справді вражений побаченим. Нам багато чому треба вчитися в українців, і ми будемо раді, якщо зможемо закуповувати в них оборонну продукцію, адже вони неймовірно швидко нарощують виробництво. Як саме реалізовувати це поетапно – я залишаю на розсуд українського міністра. Але очевидно, що Європа також відстає у сфері боротьби з дронами.

Інциденти з безпілотниками, які залетіли в польський повітряний простір, а також проникнення іранського Shahed у румунський, стали сигналом: нам теж треба зміцнювати свої спроможності.

– І ці інциденти – вони впливають на підхід країн до військової допомоги Україні? Чи не зміщують деякі з них фокус на власну оборону, замість підтримки Києва?

Підтримка України – це інвестиція у власну безпеку

– Ми самі минулого тижня інвестували 350 мільйонів євро у системи протидії дронам, але сьогодні я також оголосив, що фінансова рамка підтримки України від Швеції на наступні два роки становитиме 8 мільярдів євро. Тож ми можемо робити і те, й інше – підтримувати Україну і водночас посилювати власні можливості. На мою думку, це дві сторони однієї медалі.

Підтримка України – це інвестиція у власну безпеку. Ми не бачимо тут «гри з нульовою сумою». Зараз саме українці cтримують росіян. Після перемир’я чи угоди Росія, я певен, матиме більше техніки ближче до Швеції та інших північних країн. Тому для нас підтримка України настільки ж важлива, як і розбудова власних Збройних сил.

– Я чула від деяких посадовців думку, що країни НАТО мають створювати для Росії більше «проблем», оскільки вона сама завдає їм шкоди своїми порушеннями повітряного простору. Чи обговорювалося це сьогодні і які ідеї лунали?

– Йдеться про важливість створення для Росії стратегічних дилем. Коли Росія здійснює такі речі, як порушення нашого повітряного простору, ми повинні демонструвати сильну політичну солідарність і згуртованість – і, гадаю, ми це показали.

Але також потрібно вживати військових заходів, щоб сигналізувати про готовність і мати спроможність захищати територіальну цілісність альянсу. Ми знаємо, що Росії не подобається наявність військової техніки ближче до її кордонів, але винна в цьому лише сама Росія. Ми реагуємо на її агресію – відповідно до міжнародного права, пропорційно і гнучко.

– Яка ваша позиція щодо можливого отримання Україною ракет Tomahawk? Чи не вважають деякі країни це ескалацією? Чи може це створити труднощі для фінансування пакета PURL, якщо він включатиме Tomahawk? І яка позиція Швеції?

Я бачу дедалі більшу єдність між позиціями США та Європи у підтримці України – і це дуже позитивно
Пол Йонсон

– Позиція Швеції дуже проста. Відповідно до міжнародного права, Україна має повне право захищати себе як на своїй території, так і за її межами. Росія – агресор у цій війні, це очевидно і беззаперечно. Саме тому ми інвестуємо у далекобійні ударні дрони та крилаті ракети, які Україна розробляє самостійно. Ми лише вітатимемо, якщо інші держави посилять українські далекобійні спроможності, адже це абсолютно критично – і це, власне, шлях до миру. Посилення оборони України та нарощення санкцій – ось що може змусити Росію сісти за стіл переговорів. Поки що вона не виявляє жодної серйозної зацікавленості у переговорах.

– І за атмосферою в залі – чи готові інші країни підтримувати передачу такого типу озброєнь Україні?

– Не хочу говорити за всіх, але я не чув жодного занепокоєння чи заперечень проти того, щоб Україна мала право захищатися як усередині, так і за межами своєї території, або щоб їй надавали далекобійні ударні можливості.

– На цій зустрічі «Рамштайн» ми вперше з лютого бачили міністра війни США Піта Геґсета особисто – раніше він підключався онлайн або його представляв посол. Чи бачите ви зміни у підтримці України з боку США?

– У двох аспектах. По-перше, позиції США та Європи зараз значно більш узгоджені, ніж навесні. По-друге, у США зростає розуміння, що Путін не налаштований серйозно на переговори, а також усвідомлення важливості надання Україні більшої кількості американського озброєння. Ми в Європі, своєю чергою, можемо використовувати свій економічний потенціал, щоб це профінансувати. Я бачу дедалі більшу єдність між позиціями США та Європи у підтримці України – і це дуже позитивно.

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Розповідаю про шлях України до Євросоюзу та НАТО, політику в Брюсселі, життя українців у Бельгії, культуру та кіно.

    Народилася на Волині, журналістиці навчалась у Києво-Могилянській академії. За подіями в Брюсселі активно стежу з 2014 року, відколи почала працювати брюссельським кореспондентом для українського телебачення. Із липня 2023 року – кореспондентка Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») в Брюсселі.

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG