Лідери країн Євросоюзу зберуться на саміт в Брюсселі 23 жовтня і за підсумками засідання доручать Єврокомісії підготувати юридичну пропозицію щодо використання 176 мільярдів євро заморожених російських державних активів для кредиту Україні – крок, який може покрити більшість фінансових потреб Києва протягом наступних трьох років.
Європейські дипломати, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, вважають, що існує шанс узгодити всю схему до кінця року. Це допоможе заповнити фінансову прогалину, якщо Сполучені Штати більше не зможуть фінансувати Україну в тому ж обсязі, що й раніше.
Ідея полягає не в конфіскації російських активів, які в основному зберігаються у бельгійській фінансовій компанії Euroclear, а у випуску облігацій Єврокомісією під гарантії держав-членів ЄС, а також потенційно країн «Групи семи» (G7) та інших партнерів.
Отримані кошти надходитимуть Києву у 2026–2028 роках у вигляді так званого «репараційного кредиту», який Україна повинна буде повернути лише після того, як Росія виплатить репарації.
Загалом залишаються три питання, які ще потрібно узгодити і які обговорюватимуться найближчими тижнями.
По-перше, це юридичні аспекти, які переважно порушує країна-господар – Бельгія.
По-друге, дебати про те, на що саме Україна може витрачати ці кошти – переважно з ініціативи Франції.
І, нарешті, ширше питання: хто братиме участь, у якій формі та які ризики це тягне.
Занепокоєння Бельгії
Бельгія побоюється, що деякі неєвропейські країни – наприклад, Китай – можуть почати виводити свої державні кошти з Euroclear, остерігаючись, що їх можуть заморозити з політичних причин. Подібне занепокоєння висловлював і Європейський центральний банк (ЄЦБ).
Єврокомісія, однак, чітко заявила у своєму аналітичному документі, який бачили журналісти Радіо Свобода, що ці кроки не є конфіскацією, оскільки основна сума залишається недоторканною. Це одноразовий і тимчасовий захід.
Бельгія також непокоїться, що може опинитися зобов’язаною виплатити кошти самостійно, якщо Росія подасть позов і виграє суд. Навіть якщо це станеться через 20 чи 40 років, сума заморожених російських активів у Бельгії становить третину ВВП країни і стане непідйомною у разі судових спорів.
Водночас Єврокомісія наголошує, що рішення російських судів не мають юридичної сили в ЄС. Крім того, пропонується система двосторонніх гарантійвід держав-членів для Бельгії: кожна країна-член ЄС має взяти на себе зобовʼязання гарантувати відшкодувати відсоток кредиту, залежно від її ВВП.
Систему двосторонніх гарантій за пропозицією Єврокомісії мають замінити у 2028 році на гарантію від ЄС, коли набуде чинності новий довгостроковий бюджет Євросоюзу.
Як витрачати кошти?
Постає також питання, як саме Україна зможе використовувати приблизно 45 мільярдів євро (52 мільярди доларів) щороку.
«Одні держави наполягають на переважно «європейському» підході чи преференціях для європейської оборонної промисловості, – сказав один європейський дипломат неофіційно в розмові з Радіо Свобода, – Інші закликають бути обережними й залишати більше простору, щоб кошти могли покривати також інші потреби».
Франція – серед країн, які наполягають, щоб гроші передусім спрямовувалися на оборонні закупівлі в Європі, аби в довгостроковій перспективі, навіть після завершення війни, Європа могла підтримувати українську армію.
«Інакше ми ризикуємо потрапити в замкнене коло: ми купуємо зброю там, де є запаси – у країнах, які не перебувають під загрозою, як-от США чи Південна Корея, – а потім запитуємо, чому наша промисловість не може забезпечити постачання. Звісно, якщо ми купуємо в інших, вони не отримують контрактів, не відкривають нові виробничі лінії для України», – пояснив позицію Франції дипломат, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Дипломат з іншої країни наполіг, що «абсолютно критично», аби країни ЄС не накладали занадто багато обмежень на те, як Україна може використовувати цей кредит.
«Надмірна кількість суто «європейських» умов стане справжньою проблемою для України. Якщо подивитися, яку кількість техніки сьогодні використовують на полі бою, – вона не є європейського виробництва. Ми, як ЄС, не зможемо легко це компенсувати», – підкреслив він.
Єврокомісія запропонувала компроміс у вигляді «двох напрямів» – одна частина коштів має піти на «технологічну та промислову оборонну базу України і її інтеграцію до європейської оборонної промисловості, зокрема через закупівлю оборонного обладнання», а інша – на класичну бюджетну підтримку, яку Україна на свій розсуд може використовувати також на оборонні потреби.
Без одностайності?
Тепер питання в тому, чи всі 27 країн-членів підтримають план.
Одностайність для схвалення «репараційного кредиту» не потрібна, але чим більше країн долучаться, тим ширше буде розподілено ризики.
Брюссель прагне залучити й деякі країни G7, щоб зробити ініціативу не лише європейською. Це також дозволить уникнути ситуації, коли іноземні інвестори або держави почнуть виводити свої кошти з єврозони, якщо, наприклад, Британія та Японія теж долучаться.
Один чиновник ЄС сказав Радіо Свобода, що якщо, скажімо, Угорщина та Словаччина не захочуть долучитися, це можна буде компенсувати участю кількох заможних країн поза межами ЄС.
«Щодо Угорщини – звісно буде краще, якщо буде одностайна підтримка усіх 27 країн. Але якщо буде треба, ми не дозволимо заблокувати рішення через вимогу одностайності», – підтвердив позицію європейський дипломат.
Угорський премʼєр Віктор Орбан не братиме участі в обговоренні питань щодо України на найближчому саміті ЄС 23 жовтня, оскільки він прибуде лише в середині дня, а обговорення України буде першим пунктом порядку денного.
Форум