«Вільних людей заборонити не можна»: Меджліс кримськотатарського народу через чотири роки після російської заборони

Понад чотири роки тому, 29 вересня 2016 року, Верховний суд Росії закріпив рішення підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Більше того, представницький орган кримських татар визнали «екстремістською організацією», офіційно – «за посягання на територіальну цілісність Росії та залякування людей».

Меджліс кримськотатарського народу був заснований у 1991 році після повернення кримських татар з місць депортації. Фактично це виконавчий орган Курултаю – національного з’їзду. У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН в рамках забезпечувальних заходів за позовом України проти Росії зобов'язав останню скасувати заборону Меджлісу, проте Москва так і не виконала цю вимогу. Про те, як представницький орган кримських татар знаходить способи працювати на окупованому Росією українському півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедля висловив Крим.Реалії думку, що справжньою причиною заборони Меджлісу була спроба російської влади заглушити незалежні голоси на півострові.

– Починаючи з рішення Верховного суду, неможливо проводити в Криму засідання, робити заяви від імені Меджлісу. Все це робилося з єдиною метою – щоб ніхто не говорив правду про свавілля в Криму: про арешти, обшуки, викрадення, вбивства наших співвітчизників. Незважаючи на рішення Міжнародного суду ООН, що вимагав відновити діяльність Меджлісу, жодної реакції з боку Росії не було. Тому у кримських татар зараз немає можливості відкрито займатися суспільно-політичною діяльністю, яка не була б спущена за командою зверху. Я маю на увазі діячів, які очолюють усілякі халтурні російські «автономії» – їх час від часу розштовхують, щоб вони критикували Меджліс і говорили, як добре їм живеться в Росії.

На його думку, співпраця деяких представників кримськотатарського народу з російською владою не принесла жодних позитивних результатів. Після 2014 року Меджліс призупинив членство тих його учасників, які пішли на співпрацю з Росією. Зокрема, в цьому списку значаться муфтій Еміралі Аблаєв, який очолив лояльне до Росії Духовне управління мусульман Криму і Севастополя; Ремзі Ільясов, який погодився на посаду віцеспікера в російському парламенті Криму; а також Заур Смирнов, який очолив підконтрольний Росії держкомітет з питань міжнаціональних відносин Криму. Втім, згідно з регламентом, рішення про виведення зі складу Меджлісу ухвалюється тільки на черговій сесії Курултаю – а він не збирався з 2013 року.

Крим.Реалії готові надати можливість висловити свою позицію всім сторонам, згаданим у цій публікації.

Тим часом головний редактор газети «Къырым» Бекір Мамутов нарікає на те, що загальна обстановка на півострові не сприяє вільному й комфортному життю кримських татар.

– На нас більше тисне не сам факт заборони Меджлісу, а саме середовище. Назви у організації можуть бути різні, і російська влада могла б нічого не забороняти – просто в Криму і так вистачає шовіністів і носіїв імперської свідомості. Ціла низка інших сил і так працює проти Меджлісу, просто їх таким чином заохотили і дали законодавчу основу для переслідувань наших активістів. Звичайно, незважаючи на це все, робота на місцях не вмерла, але чіткого зв'язку, взаємодії, зустрічей зараз немає. Якщо в Криму десь збирається три людини з-поміж кримських татар – у влади вже виникають питання, поготів якщо це громадські діячі, активісти тощо. Вони заздалегідь вважають, що мета таких зібрань – завдати шкоди інтересам Росії.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підкреслює, що, незважаючи на заборону, представницький орган кримських татар знаходить способи бути присутнім на півострові.

– Ця заборона підкріплюється цілою низкою статей Кримінального кодексу Росії, оскільки окупанти віднесли Меджліс до «екстремістських організацій». Якщо хтось у Криму заявить про приналежність до Меджлісу або його підозрюватимуть у ній, ця людина може бути засуджена на досить відчутні терміни ув'язнення. Але Росія не розуміє одного: можна заборонити структуру, але неможливо заборонити людей з їхнім неприйняттям російської окупації, з їхнім прагненням змінити ситуацію. Тому навіть при формальній забороні Меджлісу наші люди зберігають відданість своїм цінностям, які вони мали ще до початку окупації. Але, сподіваюся, ви розумієте, що я не про все можу говорити, щоб не наражати їх на небезпеку. Взагалі ми перевели основну частину роботи на материкову частину України, наш центральний офіс тимчасово перебуває в Києві.

За оцінкою Рефата Чубарова, будь-яка громадянська активність у Криму, російською владою, відразу викликає у неї підозру, незалежно від приналежності громадських активістів до будь-якої організації.

– Так, часто переслідують активістів, які намагаються сприяти реалізації прав батьків на навчання їхньої дитини рідною мовою. Адже росіяни прагнуть до уніфікації, щоб скрізь була тільки російська мова. І таких прикладів безліч... Тим часом Меджліс не відмовляється від ідеї провести мирний «Марш на Крим», який мав відбутися на початку травня, але був відкладений через пандемію коронавірусу. Суть цієї акції була в тому, щоб разом з нами, з кримськими татарами, з громадянами України з материкової частини країни на півострів, який контролюють російські окупанти, перейшли й відомі європейські політики від різних міжнародних організацій – ОБСЄ, Ради Європи. Як тільки складуться умови, як тільки відкриються кордони між державами, ми відновимо роботу з підготовки маршу. Ця акція обов'язково буде проведена.

Російський адвокат Микола Полозов переконаний, що представницькому органу кримських татар не варто очікувати пом'якшення з боку Кремля.

– Російська влада чітко продемонструвала, що не піде на компроміс щодо Меджлісу. Юридичні можливості вичерпані – принаймні доти, поки Міжнародний суд ООН не винесе остаточне рішення за позовом України проти Росії. Втім, залишаються політичні та економічні важелі впливу. Тут усе залежить від лідерів західного світу: наскільки вони справді готові підтримувати авторитет Міжнародного суду ООН, а не тільки за допомогою висловлення «глибокого занепокоєння». Тим часом список «екстремістських організацій» у Росії тільки поповнюється, оскільки зовнішня і внутрішня політика влади спрямована на закручування гайок. Боюся, що за нинішнього керівництва Росії ніякого перегляду щодо організацій на кшталт Меджлісу чекати не варто.

Микола Полозов вказує на те, що російська влада схожим чином заборонила діяльність виборного національного органу інгушів – «Раду тейпів інгуського народу», який підтримав масові виступи у зв'язку з визначенням інгусько-чеченського кордону.

Довідка: У 2017 році Україна в Міжнародному суді ООН ініціювала справу проти Росії з метою її притягнення до відповідальності за фінансування й підтримку актів тероризму в Україні, а також участь у скоєнні актів расової дискримінації в рамках здійснення актів агресії проти України.

Україна також надіслала запит до Міжнародного суду ООН з проханням вжити відповідних тимчасових заходів, з огляду на невідкладний характер ситуації. 19 квітня 2017 року суд ухвалив рішення застосувати тимчасові заходи проти Росії на вимогу України.

У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.