У небі Литви кружляв дрон – 28 липня безпілотник залетів із території Білорусі. Його помітили на висоті близько 200 метрів, востаннє – поблизу Вільнюса. Це вже другий подібний інцидент за місяць.
- Що про це кажуть жителі столиці?
- Як на такі інциденти реагує влада країни?
- Як їх оцінює ексміністр оборони Литви Раса Юкнявічене?
Про це у матеріалі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
«Ці дрони – теж спосіб ескалації»
28 липня до Литви залетів дрон – з території сусідньої Білорусі. Інформацію про помічений безпілотник підтвердили в Міністерстві оборони Литви. Частина жителів країни отримала SMS-повідомлення: «До країни влетіло повітряне судно невстановленого типу».
За словами очевидців, дрон помітили на висоті близько 200 метрів, востаннє – поблизу Вільнюса. Дрон досі шукають. Експерти розповіли, що безпілотник зовні схожий на «Шахед» – дрон іранського виробництва, який Росія використовує для атак на Україну. Зазвичай такі дрони можуть нести до 30 кілограмів вибухівки.
Як повідомлялось, кілька розвідувальних літаків НАТО контролювали повітряний простір над Литвою від ранку 28 липня, коли в небі був зафіксований дрон:
- Boeing RC-135V Rivet Joint прибув із військового аеродрому Мілденхолл у Великій Британії;
- Bombardier Challenger 650 Artemis вилетів з литовського аеродрому в Шяуляї та пролітає над Латвією, Литвою та Польщею через «Сувальський коридор»,
- Bombardier Challenger 650 Artemis прибув із Молдови та летить навколо Калінінградської області;
- Boeing RC-135W Rivet Joint прямував до країн Балтії з авіабази Ваддінгтон у Великій Британії.
Головнокомандувач литовської армії генерал Раймундас Вайкшнарас заявив: «Наразі існує план розгортання додаткових засобів протиповітряної оборони ближче до кордону, оскільки ми бачимо, що існують певні тенденції. Ми приблизно знаємо напрямки, ми знаємо, куди, ймовірно, ведуть ці коридори, це другий випадок, і ми зміцнимося в цьому місці».
10 липня влада повідомила про порушення кордону дроном, який також спершу прийняли за «Шахед». Згодом з’ясувалося, що це була «Гербера» – дрон-імітатор, без бойової частини.
Можливо, перевіряють нашу готовність і реакцію, можливо, це підготовка до чогось масштабнішогоВайдотас Малінєтіс
«Ми зазнаємо гібридних атак з 2021 року. Це й нелегальна міграція, і обриви кабелів у Балтійському морі, і перебої з сигналом GPS. Я вже не кажу про кампанії з дезінформації. Ці дрони – теж спосіб ескалації. Можливо, перевіряють (Росія – ред.)нашу готовність і реакцію, можливо, це підготовка до чогось масштабнішого. Ми поки що не знаємо. Але, звісно, ми маємо реагувати: переглядати процедури, посилювати прикордонників, розвивати можливості нейтралізації загроз – кінетично або електромагнітним придушенням. Це не нормально, якщо дрон може пролетіти 40 кілометрів і опинитися над столицею. Цього не можна допускати», – говорить військовий експерт Вайдотас Малінєтіс.
У вересні минулого року начинений вибухівкою дрон «Шахед» уже впав на сході Латвії – військові його знищили. Тоді ж країни Балтії посилили заходи безпеки: ППО на кордоні, систему спостереження, а також переглянули разом із НАТО правила, за якими можна піднімати в повітря винищувачі.
У вересні 2025 року в Білорусі заплановані російсько-білоруські навчання «Захід-2025». За попередніми даними, в них візьмуть участь 13 тисяч військових.
«Усі думають, що цього не станеться»
Журналісти «Настоящего времени» також поспілкувалися з жителями Вільнюса і туристами, щоб дізнатися, як вони сприймають ситуацію.
«Ні, я не боюся. Я знаю, що будуть навчання «Захід», вони у вересні. Але я довіряю службам безпеки. Думаю, вони дадуть сигнал, якщо буде небезпека», – сказала перехожа.
Завдяки НАТО і нашій армії я почуваюся спокійножитель Вільнюса
«Я стараюся не боятися. Думаю, я в безпеці. Завжди є така можливість, що вони (Росія – ред.) можуть напасти, але завдяки НАТО і нашій армії я почуваюся спокійно», – зауважив перехожий.
«Так, мабуть, я остерігаюся. Але ми з Польщі, тут у відпустці. Ми теж переживаємо, адже моя родина живе тут. Я трохи занепокоєний. Хоча ніхто не готується. Усі думають, що цього не станеться», – сказав турист.
«Усе одно це треба сприймати серйозно»
Депутатка Європарламенту, у минулому – міністерка оборони Литви Раса Юкнявічене розповіла, що такі інциденти з дронами стали новою реальністю в країні.
«Ми і очікували, і не очікували. Уже з 2022 року почали говорити про серйозну небезпеку і для наших держав, і для всіх сусідів Росії, і для всієї Європи. Навіть якщо це не навмисний випадок, щоб нас якось налякати чи створити проблеми – усе одно це треба сприймати серйозно», – заявила вона.
Системи протидії дронам поки що немає в жодній державі навколо насРаса Юкнявічене
«Але, як відомо, системи протидії дронам поки що немає в жодній державі навколо нас. В Ізраїлю є такий «купол», але це не повсюдно. Я думаю, що зараз і наш уряд, і наші відповідальні відомства займаються цим, але тепер працюватимуть ще активніше. Досі обороною нашого повітряного простору займалися військові, а кордони охороняли й охороняють прикордонники. Але в них немає спеціальних засобів спостереження в повітрі – це лише наземна охорона», – додала вона.
Юкнявічене зазначила, Литва уклала договір із Німеччиною щодо розміщення бригади НАТО.
«Це дуже важливий крок уперед. Його було зроблено рік-два тому. Тоді ще точилися дискусії: чи буде бригада реально розміщена, чи просто перебуватиме в готовності десь поза межами Литви. Зараз вирішено: бригада буде наступного року в повному складі. Ми готуємо інфраструктуру. Це наша спільна справа. Німеччина розуміє, і німецькі політики розуміють, що захист Балтійських країн – це захист і самої Німеччини», – розповіла політикиня.
Вона додала, що НАТО посилило моніторинг 24/7 за можливим переміщенням військ РФ і Білорусі: «кожен крок відстежується – і в Калінінградській області, і в Білорусі, і на кордоні з Латвією, Естонією, там, де прямий кордон із Росією».
«І Литва, і Латвія, і Естонія, і Фінляндія – усі серйозно ставляться до цих навчань [«Захід-2025»]. Але треба розуміти: широкомасштабний напад не відбувається «раптово». Ми пам’ятаємо, як перед вторгненням в Україну довго стягували війська, були публічні заяви, тисячі солдатів стояли біля кордону. Можливі провокації, гібридні дії. Можливо, і цей дрон – елемент гібридної війни: перевірка реакції, спроба залякати, викликати тривогу. Звісно, ми зобов’язані це обговорювати. Але я рада, що наше суспільство сприймає такі події спокійно, але серйозно».
Бригада НАТО у Литві
У відповідь на нову загрозу з боку Росії після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року уряд Німеччини пообіцяв постійно розмістити бригаду чисельністю до 5000 військових у Литві, яка є членом як Європейського союзу, так і НАТО. Перші військовослужбовці були розгорнуті в 2024 році, а повна боєздатність підрозділу очікується у 2027 році. Бригада базуватиметься в казармах, які будуються на військовому полігоні в Руднінкаї, поблизу кордону Литви з Білоруссю.
Литва межує з російським ексклавом Калінінградською областю та близьким союзником Росії Білоруссю.
Російську війну проти України розглядають як загрозу національній безпеці країн Балтії.
19 серпня 2024 року Литва почала будівництво військової бази в Руднінкаї неподалік Вільнюса, за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю.
Військова база матиме стрільбища та обладнаний майданчик для зберігання та обслуговування танків та іншої техніки. Ще близько тисячі німецьких військовослужбовців і цивільних підрядників перебуватимуть на інших об’єктах у Литві.
У 2023 році Німеччина зобов’язалася розмістити війська в державі-члені НАТО та Європейського союзу, яка межує з Росією. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус порівняв це рішення з розміщенням союзницьких сил у Західній Німеччині під час холодної війни для захисту Західної Європи в разі нападу СРСР.
