Доступність посилання

ТОП новини

Ескалація на Донбасі може бути відволіканням уваги від головного російського удару – Снігир


Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін виступає в «Народній раді ДНР»
Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін виступає в «Народній раді ДНР»

Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін готує три варіанти звернення до президента Росії Володимира Путіна: в одному він просить «надати військову допомогу, спрямовану на припинення широкомасштабних воєнних дій і агресії України», в другому – приєднати непідконтрольну частину Донецької області до Росії, в третьому – визнати «ДНР» як «незалежну демократичну правову соціальну державу» та укласти договір про дружбу і співробітництво. Про це повідомило видання «Дзеркало тижня» із посиланням на дані, здобуті українською розвідкою. За даними видання, партнери України вже проінформовані про такі можливі сценарії.

Навіщо Путіну гратися в «звернення» із підконтрольної йому частини Донбасу? Чи може це бути пов'язано з підготовкою Путіним послання до Федеральних Зборів РФ, що пролунає 21-го квітня? І як відповість російській президент на прохання Пушиліна анексувати окуповану частину Донбасу?

В Донецьку чи Луганську подібні рішення не ухвалюються і листи не пишуться, а якщо вони й існують, то написані винятково в Москві, нагадує виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. На його думку, з трьох можливих варіантів «звернення» найбільш вірогідним є один.

«Нереалістичний на сьогодні сценарій із приєднання «ЛДНР» до РФ. На це не пішли навіть у питаннях Південної Осетії та Абхазії, тому говорити про те, що буде приєднуватись «ЛДНР», неможливо. Про визнання «незалежності» – знову ж таки, є велике питання. Тому що якщо виходити на квазізаконні моменти, то «Конституції ЛДНР» говорять про те, що їхні межі розташовані в межах Донецької та Луганської областей – включно із Маріуполем, Сєвєродонецьком і так далі. Тому припускати, що Путін сьогодні піде на те, щоб порушити будь-які світові норми та визнати «ЛДНР» в межах Луганської і Донецької областей України – це поки що теж виглядає натягнутим. Якщо говорити про варіант «ввести війська» – можливо, щось подібне буде робитися», – каже експерт.

Директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко
Директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко

Вадим Денисенко вважає, що активна фаза нинішньої ексалації на Донбасі почалася у січні 2021-го року, коли до окупованого Донецька на кількаденний форум «Русский Донбасс» приїхали російська пропагандистка Маргарита Симоньян та депутати Держдуми РФ. Тоді ж угруповання урочисто ухвалило «Доктрину «Русский Донбасс», яка оголошувала претензії угруповань «ЛДНР» на всю територію Донецької та Луганської областей України, а також фіксувала подальший рух окупованої частини Донбасу в бік Росії.

«Путін всі свої дії намагається обставити юридично. Форум «Русский Донбасс» треба розглядати як початок квазіюридичного наповнення цієї пустоти і бажання юридично підстрахуватися у випадку, якщо «ЛДНР» до нього звертається», – вважає Вадим Денисенко.

Якщо інформація про «звернення» Пушиліна з'явилася напередодні послання Володимира Путіна Федеральним Зборам, то це не випадково, переконана політичний аналітик Олена Снігир. Водночас, на її думку, поява інформації про «звернення» до Росії із підконтрольній їй частини Донбасу ще не означає, що якийсь зі сценаріїв буде запущено.

Політичний експерт Олена Снігир
Політичний експерт Олена Снігир

«Російська правляча верхівка дуже гнучка в своїх планах і рішеннях. Звичайно, стратегічне планування у них рухається в одних заданих рамках, що ми бачимо у перекиданнях військ до східного кордону України та флотилії в Азов та Чорне море. Водночас, в тактичних речах вони досить гнучкі. Тому на момент до 21-го квітня (дата звернення Путіна до Федеральних Зборів РФ – ред.)ще є трохи часу, тому прописаними можуть бути декілька варіантів – як звернення Пушиліна, так і декілька взаємозамінних абзаців у посланні Путіна . Вони будуть підбирати те, що на той момент Росія буде готова зробити. Якщо прохання про військову допомогу «ДНР» пролунає – Росія це може використати для легалізації своєї військової присутності, як «миротворчий контингент» на запит «ЛДНР». А може не використати ніяк, може зробити це елементом відволікання уваги від того, що вони збираються насправді зробити. «ДНР-ЛНР», загострення на сході – це може бути елементом відволікання уваги від їхнього головного удару», - вважає аналітик.

Російський соціолог та доктор філософських наук Ігор Чубайс припускає, що можлива «військова допомога» «ЛДНР» з боку Росії, якщо про неї заявить 21 квітня Володимир Путін, матиме популярність серед певної кількості росіян напередодні виборів до Держдуми РФ, що заплановані на вересень цього року.

Російський соціолог Ігор Чубайс
Російський соціолог Ігор Чубайс

«Суспільна думка в Росії різна. Є якась частина, невелика і погано освічена, яка вірить у пропаганду, значна частина суспільства розчарована у всій цій кампанії –це все дуже дорого коштує, і ми всі під санкціями. Але нам дуже не вистачає об'єктивної інформації із України, просто позиції української влади, українських громадян. Україна не зробила мовлення на Росію, тому дуже багато людей погано розуміють, що відбувається на Донбасі», – констатує Чубайс.

Більше в ефірі:

Ми‌ ‌працюємо‌ ‌по‌ ‌обидва‌ ‌боки‌ ‌лінії‌ ‌розмежування.‌ ‌Якщо‌ ‌ви‌ ‌живете‌ ‌в‌ ‌ОРДЛО‌ ‌і‌ ‌ хочете‌ ‌поділитися‌ ‌своєю‌ ‌історією‌ ‌–‌ ‌пишіть‌ ‌нам‌ ‌на‌ ‌пошту‌ ‌Donbas_Radio@rferl.org,‌ ‌у‌ ‌фейсбук‌ ‌чи‌ ‌телефонуйте‌ ‌на‌ ‌автовідповідач‌ ‌0800300403‌ ‌ (безкоштовно).‌ ‌Ваше‌ ‌ім'я‌ ‌не‌ ‌буде‌ ‌розкрите‌

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG