Ситуація на польсько-білоруському кордоні стала стрімко погіршуватися ще з літа, після накладання санкцій на режим Олександра Лукашенка за примушення до посадки літака Ryanair і затримання журналіста Романа Протасевича.

У відповідь на закриття аеропортів ЄС для білоруських літаків і заборону польотів над Білоруссю, 26 травня Лукашенко особисто заявив про припинення охорони кордонів: «Ми зупиняли наркотики та мігрантів – тепер самі будете їх ловити. Ми не шантажуємо, нікому не погрожуємо, ви нас ставите у ті умови, що ми змушені реагувати. І ми реагуємо. Ну вже вибачте, як можемо і як вміємо».

Саме тоді, за даними BYPOL (організації, яку заснували у Варшаві колишні офіцери білоруських силових структур, котрі покинули службу після минулих президентських виборів і були змушені виїхати з країни), білоруським режимом була введена в дію підготовлена ще в 2010-2011 роках операція «Шлюз» – із перекидання мігрантів через кордон Білорусі до кордонів із Європейським союзом.

Тоді, коли розроблялася операція, метою білоруської влади було змусити Європу виділити кошти на зміцнення кордонів (що виявилося ефективним, бо Білорусь і справді отримала від ЄС десятки мільйонів євро), а у розробленій схемі були задіяні КДБ Білорусі, спецпідрозділ прикордонних військ РБ ОСАЗ (Окрема служба активних заходів) та російська ФСБ.

Тепер операція «Шлюз» використовується з метою дестабілізувати кордони держав ЄС – Польщі, Литви, Латвії та Естонії з Білоруссю.

При повній організаційній та логістичній підтримці державних органів і спецслужб – мігранти, переважно з країни Близького Сходу, за суму в середньому у декілька тисяч євро, доставляються у Білорусь, переправляються на кордон та отримують інструкції і навіть спорядження для його незаконного перетину.

Білоруські функціонери оснащують мігрантів палицями та пристроями для розрізання колючого дроту, постійно чинять провокації проти польських прикордонників.

За висновками експертів американського Інституту досліджень глобальних загроз та демократії Роберта Ленсінга, Білорусь може бути джерелом доставки у країни Європи зброї та членів терористичних організацій. При цьому операції такого рівня не можуть здійснюватися Мінськом самотужки, а перебувають під управлінням Кремля за схемами, відпрацьованими ще за часів Холодної війни, коли Москва здійснювала інфільтрацію бойових груп та зброї для дестабілізації ситуації у якійсь із країн у разі необхідності.

Відтак 8 листопада напруження на польсько-білоруському кордоні сягнуло найвищого досі рівня загрози. Напередодні, за повідомленнями спостерігачів, мігранти, які після покращення перекриття кордонів Польщею та країнами Балтії становлять дедалі більшу гуманітарну проблему для самого режиму Лукашенка та викликають невдоволення у населення білоруських прикордонних сіл, практично зникли з вулиць Мінська.

За підрахунками польських прикордонників, білоруські спецслужби привели до лінії розмежування понад 3-4 тисячі іноземців, переважно молодих чоловіків віком до 30 років (хоча серед них траплялися і жінки з дітьми), які намагалися пошкодити захисний дротовий паркан і в силовий спосіб прорватися через кордон.

Характеризуючи ситуацію, заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Вонсик заявив: «у ці хвилини там триває постійна битва».

У ніч на 9 листопада також було здійснено понад 300 спроб нелегального перетину, затримано 17 осіб, більшість з них є громадянами Іраку.

Зранку у таборі біля пропускного пункту «Кузьниця» залишалося близько 800 осіб. За інформацією видання RMF, більшу частину могли перевезти вантажівками на іншу ділянку кордону.

Загалом, за словами речника уряду Пьотра Мюллєра, на території Білорусі зараз перебуває кільканадцять тисяч нелегальних мігрантів, при цьому авіарейси з країн Близького Сходу продовжують прибувати. Високопосадовець польського МВС називає сьогоднішню ситуацію найсерйознішим моментом з початку кризи.

Міноборони Польщі оголосило бойову готовність

Реагуючи на цю загрозу Польща направила на допомогу прикордонникам понад 12 тисяч військових.

Очільник Міноборони Маріуш Блашчак оголосив бойову готовність, завдяки якій протягом 6 годин до операції «Сильна підтримка» можуть мобілізовані до 23 тисяч представників військ територіальної оборони.

Відсьогодні з метою безпеки перехід «Кузьниця» повністю закрито. Представник міністерства внутрішніх справ Республіки Польща в інтерв’ю телеканалу TVN24 заявив, що закриття переходу, через який здійснюється перевезення товарів, можна розглядати як економічну санкцію і що Польща чекає на рішення ЄС щодо введення політичних та економічних санкцій щодо Республіки Білорусь.

У Польщі лунають заклики до уряду взагалі зупинити весь транзит, що мало б спричинити економічні збитки для Білорусі та утворити величезні корки із вантажівок (у тому числі з Росії та країн Азії через Росію в ЄС), повернувши тим самим Лукашенка до тями.

Переміщення військ до білоруського кордону розпочала також Литва.

Гібридна війна Лукашенка

За усіма правилами гібридних спецоперацій, і ці дії режиму Лукашенка мають потужне медійне супроводження. Білоруське державне телебачення переконує, що поляки затримують мігрантів по всій державі, а потім «підкидають їх на кордон без засобів для існування».

У контексті реакції Польщі на ситуацію в прикордонні з'являються на контрольованих владою Білорусі інформаційних ресурсах з'являються фрази про «концентраційні табори», «табори смерті» чи «Третій Рейх».

Пильно стежать за розвитком ситуації і в Росії. Так, учорашня заява Прикордонної служби РП на FB-сторінці щодо затримання двох раніше депортованих з Німеччини громадян Азербайджану (які пішки незаконно перейшли кордон) з коментарем «коли усі очі зосереджуються на білоруській ділянці, на кордоні з Україною теж тривають спроби нелегального переміщення вглиб Євросоюзу», була охоче поширена рядом російських ЗМІ, що є тривожним сигналом для України через уразливість українсько-білоруського кордону.

Це не проблема Польщі чи Литви, це загроза для ЄС

Помітну стурбованість ситуацією висловив також міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеєгофер.

«Польща чи Німеччина не можуть впоратися з цією ситуацією самотужки. Ми маємо допомогти польському уряду захистити зовнішній кордон. Це має бути завдання Європейської комісії. Я закликаю до дій. ЄС має створити спільний фронт», – заявив Зеєгофер та додав, що підтримує рішення уряду Польщі щодо будівництва постійного загородження на кордоні з Білоруссю.

Ця заява є важливою ще й тому, що незважаючи на визнання ще влітку представниками інституцій ЄС діяльності Лукашенка як гібридної агресії із використанням мігрантів як зброї, польський уряд відчуває помітний внутрішній тиск.

Намагаючись захиститися на законодавчому рівні, 14 жовтня парламент ухвалив закон, за якими дозволяється повернення нелегальних мігрантів, затриманих на кордоні.

Водночас, у Варшаві 17 жовтня відбувся мітинг протесту проти цього рішення, подібні акції відбувалися і в інших містах. Ще у серпні прикордонники затримували групу активістів, які намагалися знищити загорожу на кордоні. Загалом, за даними опитування компанії IBRIS, попри схвалення таких дій 54,5% поляків, 33,2% висловлюються проти такої процедури. Нерідкими є звинувачення на адресу уряду у порушенні міграційного законодавства ЄС, а також прав людини та жорстокому поводженні з порушниками кордону.

Тобто у даній ситуації важливою є акцентована та консолідована позиція Євросоюзу щодо верховенства права та дотримання прав людини Варшавою, яка в даний час по суті утримує зовнішній кордон ЄС від нової гострої міграційної кризи.

Наразі ж ситуація далека від розв’язки та може знову загостритися.

Польське МВС заявляє про ймовірність, що 11 листопада відбудеться ще потужніший штурм кордону, коли по всій Польщі відбуватимуться масові заходи з приводу святкування дня незалежності.

Ці тривожні прогнози доповнюються інформацією видання wPolityce.pl про наростання загрози дестабілізації ситуації через наміри приїзду представників німецької ліворадикальної організації «Антифа», які вже у 2011 році намагалися атакувати учасників маршу незалежності у Варшаві, проте були затримані польською поліцією.

Таку загрозу не слід виключати, зважаючи і події 25 жовтня 2021 року, коли німецька поліція зупинила ультраправе угруповання, що намагалося блокувати мігрантів на кордоні з Польщею, вилучивши перцеві балончики, багнети, мачете і палиці у понад 50 осіб, підозрюваних в участі у неонацистських групах.

Для України це черговий гібридний виклик, адже довжина кордону України з Білоруссю становить понад тисячу кілометрів у п'яти областях. Про завершення його демаркації було оголошено лише наприкінці липня цього року, а зведення достатніх інженерних споруд має стати наступним етапом.

Анатолій Курносов – експерт Центру політичних студій «Доктрина»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода