Президент України Володимир Зеленський заявив 25 травня, що Китай обрав політику бути осторонь українсько-російської війни. І це краще, ніж допомагати РФ, зауважив він, виступаючи онлайн на Українському сніданку в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції 23 березня застеріг Пекін від допомоги Росії у війні проти України. Пізніше на поштові скрині дослідників та інженерів кількох російських інститутів з військових розробок надійшла низка електронних листів, які, як вважають, надіслали китайські державні хакери.
Всі електронні листи мали однаковий заголовок, з якого випливало, що вони мали містити російські імена зі списку санкцій США через війну Москви в Україні. Проте, згідно з нещодавнім звітом ізраїльсько-американської фірми з кібербезпеки Check Point, листи були частиною багаторічної китайської шпигунської операції проти Росії. Насправді ж вони містили документи, які після відкриття встановлювали в чутливих мережах вірусне програмне забезпечення.
Сукупність цих двох подій, що стались в один день березня, є прикладом дедалі складніших відносин між цими країнами, в той час як вони нарощують взаємну солідарність щодо антагонізму до Сполучених Штатів, але водночас випробовують політичні та економічні наслідки російського вторгнення 24 лютого.
«Нещадно бомбардували»: як виглядає обстріляне російською армією селище Комишуваха (фотосвідчення)
Після трьох місяців війни в Україні Пекін й надалі відмовляється засуджувати дії Москви, а президент Китаю Сі Цзіньпін є одним із небагатьох світових лідерів, які ще не мали прямих переговорів з президентом України Володимиром Зеленським. Китай також продовжував виступати проти накладання західних санкцій на Росію і почав збільшувати закупівлі російської нафти за вигідними цінами, допомагаючи заповнити «вакуум», який утворився після того, як з початком війни західні покупці вийшли з ринку.
«Тепер, коли Захід зайняв «диктаторську позицію» [проти Росії], наші економічні зв’язки з Китаєм будуть розвиватися ще швидше», – заявив 23 травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Попри зближення в багатьох напрямках, про що свідчить заява Сі Цзіньпіня і президента Росії Володимира Путіна від 4 лютого, в якій вони проголосили нову добу партнерства «без меж», недовіра, критика та приховане суперництво залишаються частиною складних зв’язків двох країн.
«Так звана активізація Росії за правління Путіна ґрунтується на хибній передумові, – сказав Гао Юшен, який обіймав посаду посла Китаю в Україні з 2005-го до 2007 року. – Занепад Росії в усіх сферах очевидний... І він має значний негативний вплив на російську армію та її бойові можливості».
Завуальована критика
Занепад Росії в усіх сферах очевидний... І він має значний негативний вплив на російську армію та її бойові можливостіГао Юшен
Коментар Гао прозвучав на семінарі в Пекіні в квітні, 10 травня його слова у вигляді стенограми опублікувала компанія Phoenix News Media, частково державна китайська телевізійна мережа.
«Економічна та фінансова потужність російської армії, яка не відповідає її статусу так званої військової наддержави, не може підтримувати ведення високотехнологічної війни, – сказав Гао. – Поразка російської армії через бідність була очевидною».
Статтю видалили через кілька годин після публікації, але публічна критика з боку Гао є свідченням зросту числа китайських аналітиків і колишніх чиновників, які висловлюють скептицизм щодо мотивів вторгнення Москви та її майбутнього як партнера – з огляду на військові невдачі, яких вона зазнала в Україні.
«Я досі не розумію, як хоча б якась країна наважилася б вторгнутися у державу з другою військовою потугою у світі, – написав Гон Фанбінь, військовий стратег і колишній професор Національного університету оборони Китайської народно-визвольної армії (НОАК) у статті на WeChat. – Росія безперестанку показувала світу, що ніхто не сміє торкнутися ні дюйма її землі».
Статтю Гонга також піддали цензурі. Однак вона свідчить про все більше розчарування китайських експертів і вчених в аргументі Росії, що вона вторглася в Україну через НАТО, яке нібито загнало Москву в кут.
Хоча такі коментатори й надалі звинувачують Вашингтон у конфлікті, все ж вони є ознакою зростання критики дій Росії. Вперше критика з’явилася на початку березня, коли Ху Вей, віцеголова Центру досліджень публічної політики – дорадчого агентства при Державній раді Китаю, закликав Пекін якнайшвидше дистанціюватися від Росії через її війну в Україні.
Оскільки природа війни в Україні продовжує розвиватися, Пекін став дедалі обережнішим у відносинах з Москвою. Китайські компанії та уряд не надсилали економічну чи військову допомогу Росії, а китайські брокери обережно намагалися уникнути вторинних санкцій, коли мали справу з російською економікою.
В інших місцях китайські дипломати намагалися зобразити себе нейтральними щодо війни в Україні та перейшли до контролю збитків, щоб уникнути репутаційного удару.
«Війну Росії проти України, якою б обґрунтованою відповіддю на розширення НАТО вона не була, не можна назвати легітимною, – сказав 9 травня на заході, організованому індійським аналітичним центром у Делі Чжоу Бо, старший офіцер НВАК у відставці. – Як Індія, так і Китай дещо постраждали, з точки зору нашої репутації та довіри до нас, тому що ми відмовляємося відкрито засуджувати Росію».
Зазирнути глибше
Хоча Пекін не демонструє жодних ознак відмови від Росії як партнера, війна в Україні загострила погляд багатьох китайських політиків і мислителів на подальшу траєкторію країни.
«Між нашими поглядами на міжнародний порядок є принципова відмінність», – сказав Чжоу, додавши, що посилення ізоляції Росії призведе до того, що залежна від експорту економіка потрапить під все більший тиск.
Це могло б приховати збільшення дисбалансу між двома країнами, оскільки вони залишаються разом у своєму спільному прагненні протистояти впливу США в усьому світі, але все більше розходяться у своїх можливостях зробити це.
Враховуючи шпигунську операцію Китаю, яка, за даними Check Point, розпочалася ще в липні 2021 року, Пекін хоче отримати доступ до російських військових технологій і секретів. Вважають, що Китай націлювався на це впродовж десятиліть.
Незважаючи на війну, військове співробітництво також продовжується. Китай і Росія 24 травня провели свої перші з моменту вторгнення Москви в Україну спільні військові навчання. Під час візиту президента США Джо Байдена в регіон обидві країни відправили ядерні бомбардувальники над районами Північно-Східної Азії для демонстрації сили.
Тим не менш, війна в Україні зашкодила іміджу Росії в очах все більшої кількості китайських аналітиків.
«Тож без урахування найбільшого ядерного арсеналу, наскільки важливою буде Росія через 20 років?» – сказав Чжоу.
