Увечері 6 жовтня в готелі «Достук» в Бішкеку відбулося позачергове засідання парламенту (Жогорку Кенеша). Засідання відбулося після того, як ЦВК Киргизстану визнала результати виборів, що пройшли 4 жовтня, недійсними, а по всьому Киргизстану почалися масові протести. На засіданні в «Достук» спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков подав у відставку, а парламентарі обрали нового спікера – члена фракції «Бір Бол» Миктибека Абдилдаєва. Також у відставку пішов чинний прем'єр-міністр Кубатбек Боронов, а коаліція парламентської більшості висунула на посаду прем'єра Садира Жапарова. Незважаючи на те, що його кандидатура в парламенті ще не затверджена, саме він, за словами депутатів, буде виконувати обов'язки глави уряду Киргизстану.
Чому засідання парламентаріїв є неконституційним, а Жапаров згідно із законом не має права називати себе в.о. прем'єра Киргизстану? Про це телеканалу «Настоящее время», створеним Радіо Свобода спільно з «Голосом Америки», розповіла експерт з конституційного права Киргизстану Санія Токтогазіева.
– Наскільки взагалі законні дії опозиції і Координаційної ради? Лідер партії «Бутун Киргизстан» Адахан Мадумаров каже, що Координаційній раді «необхідно швидко увійти в конституційне поле». Чи можливо це з точки зору Конституції?
– Хотілося б відзначити, що всі існуючі координаційні ради, які створювалися раніше партіями «Мекенчіл», «Бір Бол» і соціал-демократами, на даний момент не можуть вважатися легітимними. Єдиним конституційним і легітимним органом на даний момент є парламент Киргизької Республіки.
І, на мій погляд, зараз, найголовніше для нас – не допустити повторення подій 2010 року, коли сформувалося тимчасовий уряд, і протягом трьох місяців Киргизстан жив під регулюванням незрозумілих декретів. Відповідно, нинішню ситуацію треба однозначно повертати в конституційно-правове поле. Для цього за нашою Конституцією є всі умови.
Зараз Жогорку Кенеш (парламент) або при його бездіяльності третина депутатів парламенту можуть скликати позачергову сесію (парламенту Киргизстану складається з 120 депутатів – ред.). Сьогодні окремі депутати вже зібралися на позачергову сесію в «Достук», але важливо відзначити, що у них не було кворуму. (За даними киргизьких ЗМІ, в нараді брали участь трохи більше 20 депутатів, але багато депутатів голосували за дорученням.)
На цій позачерговій сесії парламент повинен переобрати спікера. Далі вони можуть закликати президента Жеенбекова піти у відставку за власним бажанням, або в разі його відмови парламент повинен почати процедуру імпічменту, відсторонення президента від посади. В цей час функції президента бере на себе, відповідно, спікер парламенту.
– І для цього є лазівка?
– ЦВК вже визнав вибори в Киргизстані недійсними. Відповідно, це дає повноваження парламенту заново призначити повторні вибори. В цьому немає нічого складного, в даний момент усі партії повинні закликати до таких подальших правових і конституційних дій. В іншому випадку анархія і вакханалія, яку ми спостерігаємо протягом дня, триватиме.
Тому хотілося б повторити, що єдиним легітимним органом на даний момент є шосте скликання Жогорку Кенеша. Якими б поганими або хорошими не були ці депутати, але так працюють всі нормальні конституційні демократії по всьому світу.
– Увечері 6 жовтня в готелі «Достук» в Бішкеку якраз проходило позачергове засідання Жогорку Кенеша. Скажіть, будь ласка, чи є ще якісь варіанти, які дозволяють вирішити цю ситуацію конституційним шляхом?
– Ні, тільки так, як я описала. Але я хотіла б зауважити, що частина депутатів парламенту шостого скликання зараз засідає в «Достук», а частина – в Будинку кіно. Тобто вони навіть не можуть нормально зібратися і створити кворум.
Що також важливо відзначити, так це те, що зараз частина депутатів дала письмові згоди, щоб Садир Жапаров очолив уряд. Це рішення теж є нелегітимним. Тому що на цій сесії, по-перше, не було кворуму. А по-друге, тому що прем'єр-міністр і склад уряду за Конституцією призначається парламентською коаліцією. Нічого з цього не було. Відповідно, Садир Жапаров теж не має ніякого легітимного права зараз заявляти, що він є виконуючим обов'язки прем'єр-міністра.
– Якщо нова влада зробить все не так, як ви розповіли вище, то до такої Координаційної ради в майбутньому виникнуть серйозні питання, так само як і до схваленого нею рішення?
– Звичайно, виникнуть питання. Тому що якщо у нас не буде парламенту (законодавчої гілки влади), то хто буде приймати закони? Це означає, що ми назад повертаємо декрети. А декрети – це не закони. Відповідно, ми назад повертаємося в 2010 рік, на 10 років назад.
Зараз багато також заговорили про те, що нам потрібно заново змінювати Конституцію. Деякі сили взагалі хочуть повернути президентську форму правління і ввести одномандатну систему обрання депутатів. Це однозначно суперечить всім тим гаслам, під якими ми ще в 2010 році йшли до парламентаризму. Цього не можна допускати! Ми не можемо назад прийти до цього, ігноруючи всі конституційні норми. Інакше Киргизстан просто не зможе створити нормальну демократичну державу, де є верховенство права і конституціоналізм.
– Що має робити Сооронбай Жеенбеков в нинішній ситуації? Він все ще чинний президент Киргизстану і здавати свої повноваження не збирається.
– Ну я б все-таки порадила йому добровільно піти у відставку. В іншому випадку, я думаю, якщо не нинішня рада Жогорку Кенеша, то наступна порушить проти нього кримінальну справу, почне процедуру імпічменту і так далі. Тому просто піти у відставку добровільно – це єдиний шлях для Жеенбекова, якщо він не хоче ескалації конфлікту.
– Ми зараз бачимо, що зараз вже йде відвертий поділ портфелів: ділять посади мерів і інші високі пости, і роблять це різні політичні сили. Як ви це охарактеризуєте з точки зору закону?
– Так, дійсно, що зараз творять окремі партії, повсюдні призначення – це беззаконня, яке потрібно припиняти. У них на це немає ніяких повноважень. Поки не пройдуть нові парламентські вибори і не збереться новий склад Жогорку Кенеша, ніхто ні за яких обставин не має права призначати на посади і формувати уряд. Відповідно, всі, що ми зараз маємо, – це анархія і вакханалія. Нам потрібно терміново повертатися в конституційно-правове поле. А всі ці призначення нелегітимним і неконституційні, і незаконні.
– Багато хто говорить, що перевибори в парламент потрібно провести до Нового року. Це дійсно важливо?
– Так, це дійсно важливо, тому що, по-моєму, коли призначаються перевибори, термін агітації скорочується.
Але важливо вирішити, чи можемо ми допустити до виборів такі партії, як «Мекен Киргизстан» і «Бірімдік». Тому що з їхнього боку було помічено величезну кількість порушень виборчого законодавства: факти масового підкупу, використання адміністративного ресурсу, а з боку «Бірімдіка» навіть були гасла, які суперечать територіальної цілісності і національному суверенітету Киргизстану.
То ж тут є питання. З приводу інших партій: однозначно вони повинні бути всі допущені до переобрання. І чим швидше, тим краще.
