Майже пів року українська армія утримує частину російської території, хоча очільник РФ Володимир Путін, як раніше заявляв президент України Володимир Зеленський, вимагав вибити звідти ЗСУ до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовослужбовцями 82 окремої десантно-штурмової бригади про перші дні операції у серпні минулого року та про нинішню ситуацію на Курському напрямку.
Смуга перешкод, стрільби, тактична медицина – на одному з невеликих полігонів триває підготовка новобранців 82 ОДШБр. Керує процесом Євген, командир роти. Згадує: щось схоже було пів року тому, коли Курська операція тільки планувалася.
Командир сказав: задачі будуть глобальніКомандир роти Євген
«Перше, що насторожило: дають велику кількість людей, техніки, нове озброєння. І дають час на підготовку. Потім на полігон приїхав командир бригади, командир батальйону, зібрав ротних і сказав, що задачі будуть глобальні, які увійдуть в історію. І тут почались думки, якщо близько кордон, то щось буде, скоріш за все, за кордоном», – згадує командир роти 82 ОДШБр.
Наступ ЗСУ у серпні минулого року, як розповіли Донбас Реалії учасники прориву, став для російських сил несподіванкою. Операцію ретельно готували і навіть її учасникам до останнього не розкривали усіх деталей. За словами Євгена, акцент було зроблено саме на ротних, тому що передбачалось, що на території РФ не буде зв’язку і рішення повинні будуть самостійно ухвалювати командири на місцях.
Із хлопцями сміялися: паспорти треба взятиКомандир танку Олександр
«Було визначено задачі на кожен день, хто має пройти, яким напрямком, де закріпитися, детально все розказано», – каже офіцер. Рота Євгена тоді за один день просунулася на 17 кілометрів. Важливу роль зіграло використання західної техніки на російській території, що довгий час було під забороною. Зокрема піхотинців прикривали британські танки Challenger 2.
«Із хлопцями сміялися: за кордон їдемо, паспорти треба взяти», – посміхається командир танку 82 ОДШБр Олександр. Нині він разом з екіпажем постійно виїжджає на бойове чергування на територію РФ. Навідник Станіслав брав участь в атаці 6 серпня 2024 року, це був перший день наступу ЗСУ на територію Курської області.
«Коли ми переходили кордон, їхні гелікоптери нас бачили. Ми зайняли позиції, відпрацювали, а потім два гелікоптери відкрили по нас вогонь. І прямо попали в башню, але не пробили її до кінця. Повезло», – пригадує Станіслав. Відтоді, каже, не сумнівається у міцності броні Challenger 2.
Ці машини більш маневрені, швидкісні. Вони їх відверто боялисяКомандир роти Євген
«Бронетехніка дуже допомагає. Ці машини більш маневрені, швидкісні. У к*ацапів викликали більшу зацікавленість і вони їх відверто боялися. Бачили не таку техніку, як у них, і просто у них була паніка. Машини себе добре показали, були прямі попадання, добре виходили зі складних ситуацій», – розповідає Євген, у підпорядкуванні якого тоді було два британських танки.
Ще одна перевага Challenger 2 – точність гармати і можливість працювати прямою наводкою на значні відстані.
На 5 кілометрів промахнутися неможливоНавідник Станіслав
«На 5 кілометрів промахнутися неможливо. Який би не був навідник. Нарізна гармата закручує снаряд і він вилітає рівно. І от кілометр – секунда. Тобто за 5 секунд він долітає до цілі. По них ведеться вогонь, вони навіть не розуміють, звідки. Плюс лазер далекобійний, комп'ютер зчитує, яка відстань. І завдяки цьому влучання добре виходить», – розповідає Станіслав.
Через майже пів року після початку Курської операції Україна втратила близько половини зайнятої у серпні минулого року території. Все тому, що Росія суттєво збільшила кількість військ на напрямку – до 60 тисяч.
Це особистий ляпас ПутінуКомандир роти Євген
«Все змінюється. Противник зрозумів свою помилку, почав підтягувати свої сили. Але одна із цілей така і була – відтягнути їх на ту ділянку, де ми хотіли. Не там, де вони грають свою гру, а там, де нам треба було. Визначався район, який нам вигідно тримати, який противник не відіб'є в перші дні. Це ж особистий ляпас Путіну. Зрозуміло, що ляпас ніхто не хоче отримувати», – вважає Євген.
За час Курської операції, згідно з офіційним даними українського Генштабу ЗСУ, Росія втратила на цьому напрямку 38 тисяч військових, з-поміж них 15 тисяч – убитими. Також на курському напрямку задіяно до 12 тисяч військовослужбовців Північної Кореї.
Форум