Дешевий долар, потужна гривня. Чи надовго?

З початку року українська гривня майже безперервно зростає відносно іноземних валют, спростовуючи прогнози Нацбанку та дивуючи простих українців. Чинна влада пояснює зміцнення національної валюти економічною політикою уряду та довірою інвесторів. Але які чинники насправді сприяють зміцненню гривні? Які ризики несе така ситуація на валютному ринку? Та чого чекати від української валюти найближчим часом? Такі запитання Радіо Свобода поставило експертам та представникам банківського сектору.

Трохи більше 24 гривень за долар, або менше 27 гривень за євро: такі позиції зберігає гривня у вересні. Майже весь час вона зміцнюється (в обмінниках дають дедалі менше гривень за долар або євро, – ред.), і така тенденція залишається незмінною з початку року, свідчить статистика Нацбанку та недержавні майданчики фінансового моніторингу.

В уряді пояснюють цю тенденцією зваженою економічною та фінансовою політикою, та зростанням довіри інвесторів. Так, Міністерство фінансів та його очільниця Оксана Маркарова звітують про поліпшення ситуації на ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП): так, на одному з останніх аукціонів Мінфін розмістив облігації більш ніж на 13 мільярдів гривень, переважна більшість з яких – на п’ятирічний термін. Відсотки за облігаціями – зменшилися, тож тепер уряд повертатиме менше грошей тим, хто тримає ОВДП, до того ж – через п'ять років.

Водночас президент України Володимир Зеленський, його офіс та економісти, наближені до влади, регулярно говорять про те, що поліпшення інвестиційного клімату стало одним з наріжних каменів державної політики. Традиційно вважається, що іноземні інвестиції збільшують приплив валюти до країни: долара та євро на валютному ринку більшає, відтак він дешевшає, а гривня дорожчає.

Однак на тлі бадьорого зміцнення гривні є й негативні тенденції: за підсумками восьми місяців не виконується план щодо надходжень до бюджету, звітує Мінфін.

Так, бюджетні доходи від ПДВ на імпортні товари, від ренти (плати за землю й надра) та від чистого доходу й дивідендів виконані менш ніж на 90%, пояснюють у Міністерстві фінансів. Невиконання дохідної частини бюджету означає, що якісь напрямки будуть недостатньо профінансовані, або ж влада може (опосередковано) взяти кошти з держрезервів, за рахунок нових кредитів чи емісії (друку) гривні. Всі ці способи, на думку фінансистів, ослаблюють позиції національної валюти.

Водночас міністр фінансів Оксана Маркарова заявляє, що саме рекордне зміцнення гривні є однією з головних причин того, що бюджет не виконується.

Відтак Мінфін звернувся до Нацбанку з вимогою уточнити прогноз курсу гривні, який використовують для планування бюджетних надходжень і витрат.

«В той час, як український бізнес/компанії-експортери нарікають на посилення гривні, що впливає на їхню конкурентоспроможність, для Мінфіну головне щоб бюджет, який ми плануємо, був реалістичним, а це значить що він має базуватися на максимально можливому точному прогнозі. І ми точно повинні упередити ситуацію 2018 та особливо 2019 року коли курс (як середньорічний так і на кінець року) який було надано нам в прогнозі був стабільно вищим від фактичного, (…) і як результат впливає на стабільне невиконання доходів за тими категоріями, що залежать від курсу», – пояснює міністр.

Зрештою, чи все так добре в української гривні? Про причини її рекордного зміцнення та про те, чого чекати від валютного ринку найближчим часом, Радіо Свобода розпитало експертів та представників банківського сектору та підсумувало їхні оцінки.

Чинники, які сприяють зміцненню гривні

(на думку експертів)

• Збільшення випуску ОВДП, збільшення попиту на них та загалом – зміни в державній політиці щодо облігацій.
• Збереження досить високого кредиту довіри до нової влади всередині України та (значною мірою) за її межами
• Викуп Нацбанком долара на валютному ринку – менший, ніж потрібно для припинення зростання гривні.
• Збільшення облікової ставки Нацбанку, яке стримує активність валютного ринку
• Рекордний врожай зернових призводить до припливу валюти в Україну.
• Вигідні ціни на руду та метал (які продає Україна) сприяють припливу валюти на її ринок.
• Низькі ціни на газ на європейському ринку та високі накопичені запаси газу в українських сховищах (на кінець вересня) – значно зменшують відтік валюти з України.
• «Нафтогаз» не купує долари на внутрішньому ринку, натомість розміщує єврооблігації (євробонди).
• Поведінка простих українців: вони скуповували долар, очікуючи його сезонного подорожчання в другому півріччі. Коли очікування не виправдалися – попит на долар впав, частина людей продає його, відтак гривня ще більше зміцнюється, а долар – падає щодо неї.

Чинники, які можуть призвести до ослаблення гривні

(на думку експертів)

• Пауза у співпраці з МВФ.
• Нова хвиля світової кризи та можливий обвал на світових сировинних ринках.
• Сезонне зростання імпорту до новорічних свят (імпортери заздалегідь скуповують валюту на ринку та купують за неї товари за кордоном).
• Невиконання бюджету та можливість емісії гривні або витрачання держрезервів.
• Можливе збільшення викупу валюти Нацбанком.
• Падіння доходів експортерів (зокрема і через здорожчання гривні), яке може зменшити приплив валюти в Україну та запустити зворотній процес.
• Можлива зміна настроїв інвесторів та пересічних українців щодо політики нової влади.
• Можливе загострення на фронті.

На українському ринку змагаються чинники, які сприяють посиленню та послабленню гривні

Українську гривні зміцнюють відносно долара й євро ситуація на ринку облігацій та ставлення гравців ринку до нової влади, пояснює інвестиційний банкір Сергій Фурса. Водночас він бачить і ті моменти, які можуть гривню ослабити.

«Перше півріччя – це сезонне посилення гривні, тут не було нічого незвичайного. Те, що бачимо зараз – це іноземці, які скуповують українські цінні папери. Так, за останній тиждень до України знайшло півмільярда доларів. І друге: зберігається оптимізм українського бізнесу та суспільства щодо майбутнього України – якщо ми подивимося на споживчі настрої та рейтинг підтримки чинної влади, – пояснює інвестиційний банкір. – Тут змагається сезонність (тенденція до ослаблення гривні восени) та позитиви, які є психологічним чинником».

При цьому Фурса констатує, що тенденції до ослаблення гривні в якийсь момент можуть переважити, коли саме – сказати складно. Водночас, за його словами, експортери вже відчули дискомфорт через ослаблення долара: адже вони отримують доходи в іноземній валюті, а витрачають їх – переважно у гривні.

Економічний експерт Ілля Несходовський, зі свого боку, в розмові з Радіо Свобода вказує на сприятливу для України ситуацію на зовнішніх ринках.

«Дуже вигідною є ситуація для зовнішньоекономічної діяльності України. Так, на світових ринках дуже вигідними є ціни на металургійну продукцію та на залізну руду. У світі відбулося незначне зниження цін на зерно, однак Україна зібрала великий врожай. Відтак на 44% зросли надходження від експорту зернових, на 28% – від експорту руди. Крім того, знизилася ціна на основний наш імпорт – природний газ», – пояснює український експерт.

Окрім того, він згадує про фінансову політику уряду, НАК «Нафтогаз» та очікування українців, які теж зміцнюють гривню. Але перед Новим роком все може змінитися, прогнозує експерт:

«Наближається сезон передноворічних покупок. Відповідно, зростатиме імпорт, а це означає більший попит на долар. Відтак до Нового року гривня таки дещо девальвує, приблизно до 26 за долар».

Українську валюту зміцнюють надходження валюти від трудових мігрантів, а мають зміцнювати – гроші інвесторів, такі «підводні камені» рекордного подорожчання гривні називає у коментарі Радіо Свобода старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський.

«Чому гривня зміцнюється? Це приплив грошей від мігрантів, яких щороку більшає. І це створює небезпечне коло: якщо зміцнюється гривня, то меншає конкурентоздатність української економіки (частина якої орієнтована на експорт та доходи в іноземній валюті, – ред.) Тому меншає експорт, скорочуються робочі місця та більшає мігрантів. Було би краще для економіки, якби вони працювали та добре заробляли в Україні. Якщо цю тенденцію «запустити» – буде як у Філіппінах, де левова частка надходжень валюти – від заробітчан.

Окрім того, ми бачимо приплив грошей за зовнішніми запозиченнями. Іноземці заходять продають долар, купують ОВДП, мають з них непогану доходність. Після виборів вони побачили, що дефолту не буде, стали заходити дедалі активніше. Але є ще один факт: НБУ не викуповує достатні обсяги валюти, а вона невдовзі буде потрібна, щоб віддавати минулі запозичення. За рахунок цієї «перекредитації» – зараз маємо міцний курс. Але таке стрімке зміцнення загрожує обвальним падінням потім. Особливо, якщо одночасно вибухне світова криза та зміниться кон’юнктура на світових ринках», – попереджає співрозмовник Радіо Свобода.

Він радить Нацбанку купувати більше валюти, щоб мінімізувати зміцнення гривні, а потім – мати запас для стримування її можливого падіння.

В державі та у світі вже помітні декілька чинників, які можуть спричинити обвал гривні наприкінці 2019 – на початку 2020 року, стверджує економічний експерт Борис Кушнірук. Водночас він вважає, що чинники, які зміцнюють гривню (зокрема, збільшення облікової ставки НБУ та залучення грошей через ОВДП) є короткостроковими.

«По-перше, виводяться державні кошти з країни. По-друге, подібна ситуація зберігається до того часу, поки зовнішні ринки залишаються спокійними, а в Україні панує відносна економічна стабільність. Щойно на зовнішніх ринках станеться обвал (це може бути в кінці нинішнього року чи в наступному році), нерезиденти почнуть негайно виводити кошти з України, продаючи ОВДП і купуючи долари. І тут вже виникне ситуація суттєвого тиску на курс національної валюти – може відбутися обвал курсу гривні», – констатує експерт.

У проекті державного бюджету на 2020 рік закладено прогнозний курс на наступний рік – 28,2 гривень за долар. Утім, до ухвалення бюджету цей прогноз уточнюватиметься.

Тим часом Міністерство фінансів України під час аукціону 17 вересня 2019 року залучило до державного бюджету 2,758 мільярдів гривень, розмістивши облігації внутрішньої державної позики.

Українська гривня дещо послабилася 27 вересня (за офіційним курсом Нацбанку – з 24,12 до 24,18 гривень за долар), але вже з понеділка продовжила зміцнюватися. Нинішній курс гривні (відносно долара) – найміцніший з 2015 року, свідчить статистика.

Українські золотовалютні резерви зростають: з початку року вони виросли на 1,2 мільярди доларів та перевищили 22 мільярди.