У Bloomberg назвали гривню лідером зі зміцнення щодо долара серед країн, що розвиваються. За оцінкою авторитетного фінансового оглядача, українська національна валюта з початку року зросла відносно долара на 7,5% – у той час, як інші країни, що розвиваються, переживають девальвацію своїх валют. Таку динаміку можна пояснити сезонними коливаннями та цінами на сировину, вважає фінансовий аналітик Віталій Шапран. А от економіст Олег Устенко вбачає в першості української валюти привід для тривоги.
Згідно з даними Нацбанку, якщо на початку року один долар коштував 28 гривень, то станом на кінець травня офіційний курс складає трохи більше 26-ти.
Як стверджують журналісти Bloomberg, темпи посилення гривні перевищили динаміку грузинського ларі та колумбійського песо. Вони підкреслюють, що такий зріст відбувається в той час, як решта національних валют країн, що розвиваються, навпаки, девальвують.
Фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран називає серед причин зміцнення гривні ціни на зовнішніх ринках на сировину, яку експортує Украна.
«Фактично залізна руда вже другий рік поспіль торгується вище, ніж вони прогнозують. Це перше. Друге – все ж таки в країні залишаються досить високі ставки, особливо по гривневих активах. Зараз в Києві можна запросто розмістити гривню на рахунках фактично до запитання більше ніж на 10% річних. Це цікавий інструмент навіть для фізичних осіб. Для нерезидентів, для гарячого капіталу привабливим залишається ринок ОВДП, а це також вплинуло», – пояснює фахівець.
Крім того, на думку Шапрана, взимку гривня ослабла через те, що Міністерство фінансів вивело на ринок систему близько 50 мільярдів гривень з казначейського рахунку, що спричинило коливання валютного курсу.
Національному банку вдалося наростити золотовалютні резервиВіталій Шапран
«Зараз ці коливання, які є з березня, незначні. Ну і при цьому можна додати, що при укріпленні гривні Національному банку вдалося наростити золотовалютні резерви, буквально за останній місяць вони зросли майже на мільярд гривень. Ми зайшли – 6,1 було, вийшли з місяця – 6,9, майже сім мільярдів».
Крім того, Шапран вказує на сезонний характер коливань і вважає, що стабільність гривні восени буде визначатися кількістю врожаю в сільськогосподарському секторі. Натомість залежність від траншів Міжнародного валютного фонду, на його думку, не така пряма.
«Іноді буває так, що ми отримували транш від Міжнародного валютного фонду, а гривня, навпаки, знецінювалась. Тому прямої залежності, що сьогодні транш, а зранку гривня зростає – його не може бути», – стверджує Шапран.
Однак нагадує: за рахунок макрофінансової допомогу Нацбанк зміг зняти частину обмежень валютного ринку, які був запровадив під час кризи 2014-2015 років (обмеження на купівлю валюти та зняття доларових депозитів, обов’язковий повний продаж валютної виручки). Аналітик побоюється, що без підтримки МВФ Нацбанк змушений буде скасувати валютну лібералізацію і повернутись до жорсткої валютної регуляції.
Читайте також: «ЄС: Україна отримає мільярд, якщо виконає низку умов»
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко оцінює зміцнення гривні негативно. Він вказує на те, що гривня входить до числа валют, що перебувають під значним девальваційним тиском через торгівельний дефіцит, який не покривається іноземними інвестиціями.
Або ви потроху починаєте зчищати сніг, або ризикуєте тим, що вся конструкція обвалитьсяОлег Устенко
«Правильна стратегія в цьому плані: намагатись зменшувати цей девальваційний навіс, що утворився, не дати можливість йому врешті-решт обвалитись. Це як дах, який стоїть під великим сніжним покровом, але не має достатнього підґрунтя, щоб продовжувати тримати цей сніжний покров, який постійно збільшується. Або ви потроху починаєте зчищати сніг, і тоді у вас є можливість зберегти всю конструкцію цілою, або ви ризикуєте тим, що вся ваша конструкція врешті-решт обвалиться. І я думаю, що більшість ринків, які розвиваються, якраз обрали концепт потроху зчищати сніг із даху. Україна намагається грати з вогнем і чекає, як ситуація буде розвиватись далі», – порівнює економіст.
При цьому він припускає, що Україна може лишитись у виграші, якщо іноземні інвестори вважатимуть її достатньо надійним та безпечним середовищем, щоб вкладати кошти. З огляду на це Устенко вважає показник у 7,5% росту відносно долара скоріше застереженням.
«Не може бути у всіх по-одному, а в когось – геть інакше. Так не буває в жодній галузі, а в економіці зокрема. Навряд чи українська сторона вигадала якийсь новий велосипед, який працює тільки в неї. Треба плити за течією. Ти не можеш опиратись девальвації, якщо девальвація йде у всіх на аналогічних ринках».
Тим не менш значної девальвації гривні протягом року експерт не очікує. На його думку, курс триматиметься в рамках, передбачених державним бюджетом, хоча це може коштувати золотовалютних запасів.
Ви вправі розраховувати на два-три мільярди притоку прямих іноземних інвестиційОлег Устенко
«Ми маємо право чекати на курс не вищий за 30 гривень на кінець цього року. Навіть якщо не буде активної закачки валюти – а я не вірю, що вона буде, тому що для того, щоб країна отримувала валюту, вона повинна була проводити активні реформи раніше або принаймні зараз. Але вона цього не робила раніше і не робить зараз. Це означає, що ми з вами вправі розраховувати у своїх прогнозах на два-три мільярди притоку прямих іноземних інвестицій в цьому році, що в чотири разі нижче за історичні максимуми, які в нас були за період незалежності», – нагадує Устенко.
Такий сценарій робитиме українську економіку вразливою для можливої кризи 2019 року, коли Київ муситиме здійснювати значні виплати за зовнішніми боргами.
«Так звана непокрита потреба у валюті може перевищити позначку в 10 мільярдів доларів, а на тлі обмілілих золотовалютних резервів утримувати фінансову впевненість буде взагалі неможливо. Ось чому я думаю, що зараз є дві можливості: або пустити економіку під укіс, або взятись за голову і не високій швидкості починати впроваджувати реформи, які гальмувалися і не проводилися мінімум протягом останнього року», – підсумував Устенко.
