Андрюс Кубілюс – прем’єр-міністром Литви у 1999- 2000 та у 2008–2012 роках – зараз обіймає посаду комісара Євросоюзу з питань оборони та космосу.
- Наскільки реальною є загроза нападу Росії на ЄС і НАТО?
- Що є необхідним для зміцнення оборони?
- Як ЄС має відповідати на російські удари по Україні?
Ці питання Єврокомісару з питань оборони поставила створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время».
– Нещодавно польські ЗМІ процитували вашу заяву про наявну у вас інформацію, що Росія обговорює напад на одну з країн НАТО. Чи не могли б ви розповісти про це детальніше?
– Я сам цитував ЗМІ. До цього вони у травні чи червні 2025 року повідомляли, що німецька розвідка, точніше голова цієї розвідслужби, публічно заявив про наявність доказів того, що в Кремлі обговорюються можливості військової агресії або так званої «перевірки» 5-ї статті НАТО десь у сусідніх з Росією регіонах.
Росія може бути готова «перевірити» нас до 2030 року
Я довіряю розвідці, особливо німецькій. Але чи вирішить Росія щось робити, чи не вирішить – поки що ми не можемо сказати.
У будь-якому разі, нам потрібно серйозно поставитися до цих повідомлень і підготуватися до оборони.
Це наш порядок денний, порядок денний обороноздатності до 2030 року. Тому що, як повідомляє розвідка, Росія може бути готова «перевірити» нас до 2030 року.
– Але жодних подробиць, які країни, у якій формі тощо може атакувати Росія, у вас поки що немає?
– Детальніше немає. Для мене було важливо побачити, чи будуть якісь відмінності у доповідях німецьких спецслужб.
це не просто прогноз, а докази
Торік німецька розвідка першою стала публічно заявляти про те, що Росія може бути готова «перевірити» нас протягом наступних трьох чи п’яти років.
А у травні-червні цього року та сама німецька розвідка надала додаткові аргументи, які підтверджують наявність у них таких доказів.
Тобто це не просто прогноз, а докази того, що Кремль планує щось зробити чи обговорює такі плани. Тож це серйозна заява.
– Ми нерідко чуємо, що західні країни та НАТО мають відповідати на провокаційні дії Росії. Тому що єдина мова, яку розуміє Кремль – це мова сили. Чи вважаєте ви, що відповіді Європи на ситуацію з дронами в Польщі та події в Балтійському морі були співмірними?
– Перш за все, ми маємо бути готові захищатися від подібних провокацій. І деякі ці провокації показали, що у нас не вистачає можливостей для захисту від безпілотників. У нас немає належних систем виявлення.
Латвія щодо цього – лідер у створенні нових можливостей.
у нас не вистачає можливостей для захисту від безпілотників і для того, щоб знищувати їх
Також нам не вистачає можливостей знищувати безпілотники, навіть якщо ми їх виявимо. Це перше.
По-друге, нам, безумовно, потрібно набагато детальніше розглянути, як ми можемо відповідати на ці провокації політично.
Недостатньо просто заявити про нашу стурбованість чи глибоку заклопотаність, як ми іноді робимо.
Я бачу, що дискусії просуваються вперед – щоб демонструвати більш сильні відповіді на будь-які російські провокації.
Минулого тижня Європарламент ухвалив дуже важливу резолюцію з дуже жорсткими формулюваннями щодо цього питання.
Я готовий працювати з Європарламентом у пошуках нових ідей та нових можливостей.
Однією з відповідей на будь-яку провокацію, і я постійно це повторюю, має бути ще більша підтримка України – військова підтримка, включно із забезпеченням Києву можливостей для глибоких ударів по Росії.
– Враховуючи, що ви добре знайомі із ситуацією в Балтії, можливо, ви можете сказати більш конкретно: які кроки, з вашої точки зору, необхідно здійснити в Балтійському регіоні, наприклад, протягом найближчого року? Кроки, які є критично важливими.
– Країни Балтійського регіону разом із Польщею є лідерами, які актуалізують це питання і вже розпочали створення так званої Балтійської лінії оборони. Тепер це називається «Східний страж» (мережа укріплень на кордоні з Росією – ред.).
розпочали створення так званої Балтійської лінії оборони
Це реальні дії зі створення насамперед того, що називається «наземною стіною» – всілякі антимобільні чи контрмобільні заходи. Протитанкові траншеї, «зуби дракона» і тому подібне.
Ці ж країни першими висунули концепцію так званої «стіни дронів». У цьому країни Балтії та Польща також є лідерами.
Враховуючи нещодавні провокації, можливо, вони можуть стати для нас стимулом до прискорення підготовки. Насамперед, у прикордонному регіоні, але також і в усьому Євросоюзі – як ми можемо наростити наші можливості боротьби з безпілотниками.
Спираючись на досвід України, ми можемо сказати, що ці можливості можна суттєво розвинути приблизно за рік. І це те, що нам потрібно зробити.
– Українські ЗМІ повідомили, що під час однієї з останніх російських атак у небі над Україною, ймовірно, використовувалися китайські супутники. Чи є у вас якась інформація про це?
– У мене її не так багато.
Китай зацікавлений, щоб ця війна тривала якнайдовше
Ми можемо припустити, якою є позиція Китаю щодо цієї війни. Схоже, вони зацікавлені в тому, щоб ця війна тривала якнайдовше.
Вони мають намір отримувати уроки з цієї війни, підтримуючи при цьому російську сторону. Це те, про що нам треба пам’ятати.
Наскільки я розумію, керівництво Євросоюзу постійно порушує це питання на зустрічах із китайськими колегами. Хоч би як там було, нам потрібно це враховувати.
І нам треба думати про те, як ми можемо ще більше посилити нашу підтримку України.
Форум