У світі «шампанським» заведено називати лише ігристе вино, зроблене у французькому регіоні Шампань, проте слава шипучого виноградного напою вийшла далеко за межі Франції. Кримське шампанське теж відоме в багатьох країнах, і його по праву можна назвати таким же символом Криму, як і його побратима з Шампані ‒ символом Франції. Крим.Реалії розповідають історію кримського ігристого, яке вже зовсім скоро буде стояти в центрі новорічних столів на півострові та за його межами.
Багато хто помилково вважає, що історія кримського шампанського починається в Новому Світі ‒ з винзаводу, заснованого князем Левом Голіциним. Але у 1799 році, ще за кілька десятків років до появи винзаводу «Новий світ», у маєтку академіка Палласа спробували виготовити ігристе вино з місцевого винограду. Через декілька років виробництво кримського шампанського налагодили в Судацькому училищі виноробства, створеному з ініціативи того ж академіка.
За інформацією істориків кримського виноробства, розпочате в Судаку виробництво ігристого проіснувало недовго. Наступна глава в історії кримського шампанського пов'язана вже з ім'ям князя Лева Голіцина. У 1878 році він переїхав до Криму, придбав маєток у селищі Парадиз та зайнявся там виробництвом шампанського. Цей рік і вважають датою заснування заводу шампанських вин «Новий світ». Мистецтву виготовлення ігристого вина Голіцин навчався на батьківщині шампанського ‒ у Франції. Там він здобував освіту й захопився вивченням виноробства.
При цьому саме селище перейменували в Новий Світ лише у 1912 році, і саме через кримське шампанське: імператор Микола II, спробувавши голіцинське ігристе, оголосив, що тепер бачить усе в новому світлі. І населений пункт, який доти мав ім'я Парадиз, був перейменований на Новий Світ.
Від імператора до «регіоналів»
Останній російський імператор Микола II був знайомий з кримським шампанським ще до того знакового для селища Новий Світ візиту: у 1896 році, на честь коронації Миколи, князь Голіцин передав до двору партію свого шампанського під назвою «Коронаційне». Його відродили вже після проголошення незалежності України й випустили обмеженим тиражем у 1993 році. Це шампанське віднесли до преміальної колекції: виноград для нього збирається вручну на певних ділянках виноградників у Севастополі й лише в певні години, а в сам напій потрапляють тільки ягоди без найменших ушкоджень.
Ще одна спадщина Голіцина, яку відродили після розпаду СРСР, ‒ це «Клуб брютеріанців». У Голіцинський клуб входили меценати, відомі винороби, великі підприємці та діячі культури. Вони щорічно поповнювали грошовий фонд клубу добровільними пожертвами, які князь Голіцин інвестував у виробництво кримського шампанського. Членами відродженого у 2007 році «Клубу брютеріанців» стали тодішній директор заводу «Новий Світ» Яніна Павленко, яка зараз очолює російську адміністрацію Ялти, кримські винороби та працівники виноробної галузі на півострові, а також на той момент депутат Верховної Ради України від «Партії регіонів» Борис Дейч.
Смерть «буржуазного» та народження масового
Після жовтневого перевороту у 1917 році виробництво занепало й майже зникло: більшовики оголосили «сухий закон», а ігристе вино визнали «буржуазним». Навіть могила вже покійного князя-винороба Лева Голіцина була розгромлена, а багато його досвіду ‒ втрачено. Через роки радянська влада все ж вирішили почати масове виробництво ігристого вина, зокрема й у Криму.
Це сталося у 1936 році. Нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян відвідав США, де досліджував досвід масового харчового виробництва Заходу. Саме ця поїздка принесла в СРСР багато гастрономічних нововведень ‒ «той самий» пломбір та інші види морозива, майонез у банках і навіть «гамбургери». Мікоян у США побував і на винзаводі, і вже у 1937 році в СРСР ухвалили постанову про енергійний розвиток виноробної промисловості та збільшили обсяг виробництва ігристих вин у 60 разів ‒ до 12 мільйонів пляшок за п'ятирічку. «Новий Світ» розпочав випуск «Радянського Кримського» ігристого вина.
Масове виробництво шипучого вина налагодили й у Севастополі. У 1938 році, через рік після рішення про відродження виноробства, в СРСР заснували Севастопольський винзавод. Перша партія витриманого ігристого його виробництва становила 500 тисяч пляшок і була випущена у 1940 році. На той момент ще два мільйони пляшок залишилися на витримці. Але під час Другої світової війни штольні, де вони зберігалися, були підірвані. Цех з виробництва шампанських вин відновили лише у 1961 році. У 1997 році завод повністю перепрофілювали на випуск ігристого. Продукція заводу успішно продавалася в Україні та за її межами: наприклад, у 2012 році підприємство «Севастопольський виноробний завод» випустило понад 4 мільйони пляшок ігристого вина, при цьому тільки в Німеччину відіслали понад 100 тисяч пляшок червоного. Після анексії Криму російська влада півострова його «націоналізувала».
Анексія Криму. До і після
Після проголошення незалежності України заводи на півострові продовжували виробляти кримське шампанське, а також почали активніше презентувати його на виставках в інших країнах, продавати продукцію за кордон і навіть відновлювати втрачені при радянській владі технології (наприклад, «Коронаційне» ігристе вино).
Станом на 2013 рік винзавод «Новий Світ» виробив 1,8 млн пляшок. Завод поставляв до Росії 40% продукції, 50% припадало на український ринок, близько 10% ‒ на далеке закордоння. Після анексії Криму у 2014 році російські акцизні марки кримське шампанське отримало не відразу, а ось інші ринки закрилися для ігристого з півострова моментально. Продажі винзаводу «Новий світ» впали на 90%. У червні 2014 року його тодішній директор Яніна Павленко повідомила, що підприємство має 10% продажів від звичного обсягу в сезоні. Незабаром завод отримає російський акциз, проте кримська виноробна продукція досі перебуває під санкціями в більшості країн світу.
Торгова марка «Новий Світ» офіційно належить державі Україна, і під нею випускають ігристі вина на потужностях «Харківського заводу шампанських вин». У 2017 році завод «Новий Світ» за 1,55 млрд рублів продали структурі банку «Росія». За інформацією Forbes, основним його акціонером (володіє безпосередньо 39,8%) є Юрій Ковальчук. Він займає 53 місце у списку найбагатших бізнесменів Росії. У березні 2014 року банк «Росія» внесли до списку санкцій США. Після цього Володимир Путін відкрив рахунок у банку, на який перераховується його президентська зарплата. У 2020 році дочірня структура банку Ковальчука купила кримський винзавод «Масандра» за 5,3 млрд рублів.
Після анексії Криму Росією кримське шампанське спіткала ще одна, вже знайома йому доля: з'являються нові «спеціальні» найменування, присвячені чому-небудь. Як з'являлися «Коронаційне» або «Радянське Кримське», так з'явилося ігристе, на етикетці якого зобразили Наталю Поклонську в стилі аніме.
Це ігристе вино випустили до річниці «референдуму» в Криму, після якого Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на цьому «референдумі», а також анексію Криму. Також винзавод «Новий Світ» випускав ігристе «Кримський міст», присвячене відкриттю мосту через Керченську протоку.
Читайте ще:
Чи є шанси у Путіна легітимізувати анексію Криму у 2021 році ‒ висновки аналітиків
Як оцінили 2020 рік росіяни і в кому вони бачать ворогів: про результати опитування «Левада-центру»
«Всупереч СOVID-19». Фестивалі та мистецькі події 2020 року, які відбулися, попри пандемію