У світі «шампанським» заведено називати лише ігристе вино, зроблене у французькому регіоні Шампань, проте слава шипучого виноградного напою вийшла далеко за межі Франції. Кримське шампанське теж відоме в багатьох країнах, і його по праву можна назвати таким же символом Криму, як і його побратима з Шампані ‒ символом Франції. Крим.Реалії розповідають історію кримського ігристого, яке вже зовсім скоро буде стояти в центрі новорічних столів на півострові та за його межами.
Багато хто помилково вважає, що історія кримського шампанського починається в Новому Світі ‒ з винзаводу, заснованого князем Левом Голіциним. Але у 1799 році, ще за кілька десятків років до появи винзаводу «Новий світ», у маєтку академіка Палласа спробували виготовити ігристе вино з місцевого винограду. Через декілька років виробництво кримського шампанського налагодили в Судацькому училищі виноробства, створеному з ініціативи того ж академіка.
За інформацією істориків кримського виноробства, розпочате в Судаку виробництво ігристого проіснувало недовго. Наступна глава в історії кримського шампанського пов'язана вже з ім'ям князя Лева Голіцина. У 1878 році він переїхав до Криму, придбав маєток у селищі Парадиз та зайнявся там виробництвом шампанського. Цей рік і вважають датою заснування заводу шампанських вин «Новий світ». Мистецтву виготовлення ігристого вина Голіцин навчався на батьківщині шампанського ‒ у Франції. Там він здобував освіту й захопився вивченням виноробства.
При цьому саме селище перейменували в Новий Світ лише у 1912 році, і саме через кримське шампанське: імператор Микола II, спробувавши голіцинське ігристе, оголосив, що тепер бачить усе в новому світлі. І населений пункт, який доти мав ім'я Парадиз, був перейменований на Новий Світ.
Від імператора до «регіоналів»
Останній російський імператор Микола II був знайомий з кримським шампанським ще до того знакового для селища Новий Світ візиту: у 1896 році, на честь коронації Миколи, князь Голіцин передав до двору партію свого шампанського під назвою «Коронаційне». Його відродили вже після проголошення незалежності України й випустили обмеженим тиражем у 1993 році. Це шампанське віднесли до преміальної колекції: виноград для нього збирається вручну на певних ділянках виноградників у Севастополі й лише в певні години, а в сам напій потрапляють тільки ягоди без найменших ушкоджень.
Ще одна спадщина Голіцина, яку відродили після розпаду СРСР, ‒ це «Клуб брютеріанців». У Голіцинський клуб входили меценати, відомі винороби, великі підприємці та діячі культури. Вони щорічно поповнювали грошовий фонд клубу добровільними пожертвами, які князь Голіцин інвестував у виробництво кримського шампанського. Членами відродженого у 2007 році «Клубу брютеріанців» стали тодішній директор заводу «Новий Світ» Яніна Павленко, яка зараз очолює російську адміністрацію Ялти, кримські винороби та працівники виноробної галузі на півострові, а також на той момент депутат Верховної Ради України від «Партії регіонів» Борис Дейч.
Від «Нового Світу» і «Партії регіонів» до «Масандри» і російської адміністрації Ялти: що відомо про Яніну Павленко? (фотогалерея)
Смерть «буржуазного» та народження масового
Після жовтневого перевороту у 1917 році виробництво занепало й майже зникло: більшовики оголосили «сухий закон», а ігристе вино визнали «буржуазним». Навіть могила вже покійного князя-винороба Лева Голіцина була розгромлена, а багато його досвіду ‒ втрачено. Через роки радянська влада все ж вирішили почати масове виробництво ігристого вина, зокрема й у Криму.
Це сталося у 1936 році. Нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян відвідав США, де досліджував досвід масового харчового виробництва Заходу. Саме ця поїздка принесла в СРСР багато гастрономічних нововведень ‒ «той самий» пломбір та інші види морозива, майонез у банках і навіть «гамбургери». Мікоян у США побував і на винзаводі, і вже у 1937 році в СРСР ухвалили постанову про енергійний розвиток виноробної промисловості та збільшили обсяг виробництва ігристих вин у 60 разів ‒ до 12 мільйонів пляшок за п'ятирічку. «Новий Світ» розпочав випуск «Радянського Кримського» ігристого вина.
Масове виробництво шипучого вина налагодили й у Севастополі. У 1938 році, через рік після рішення про відродження виноробства, в СРСР заснували Севастопольський винзавод. Перша партія витриманого ігристого його виробництва становила 500 тисяч пляшок і була випущена у 1940 році. На той момент ще два мільйони пляшок залишилися на витримці. Але під час Другої світової війни штольні, де вони зберігалися, були підірвані. Цех з виробництва шампанських вин відновили лише у 1961 році. У 1997 році завод повністю перепрофілювали на випуск ігристого. Продукція заводу успішно продавалася в Україні та за її межами: наприклад, у 2012 році підприємство «Севастопольський виноробний завод» випустило понад 4 мільйони пляшок ігристого вина, при цьому тільки в Німеччину відіслали понад 100 тисяч пляшок червоного. Після анексії Криму російська влада півострова його «націоналізувала».
Анексія Криму. До і після
Після проголошення незалежності України заводи на півострові продовжували виробляти кримське шампанське, а також почали активніше презентувати його на виставках в інших країнах, продавати продукцію за кордон і навіть відновлювати втрачені при радянській владі технології (наприклад, «Коронаційне» ігристе вино).
Станом на 2013 рік винзавод «Новий Світ» виробив 1,8 млн пляшок. Завод поставляв до Росії 40% продукції, 50% припадало на український ринок, близько 10% ‒ на далеке закордоння. Після анексії Криму у 2014 році російські акцизні марки кримське шампанське отримало не відразу, а ось інші ринки закрилися для ігристого з півострова моментально. Продажі винзаводу «Новий світ» впали на 90%. У червні 2014 року його тодішній директор Яніна Павленко повідомила, що підприємство має 10% продажів від звичного обсягу в сезоні. Незабаром завод отримає російський акциз, проте кримська виноробна продукція досі перебуває під санкціями в більшості країн світу.
Торгова марка «Новий Світ» офіційно належить державі Україна, і під нею випускають ігристі вина на потужностях «Харківського заводу шампанських вин». У 2017 році завод «Новий Світ» за 1,55 млрд рублів продали структурі банку «Росія». За інформацією Forbes, основним його акціонером (володіє безпосередньо 39,8%) є Юрій Ковальчук. Він займає 53 місце у списку найбагатших бізнесменів Росії. У березні 2014 року банк «Росія» внесли до списку санкцій США. Після цього Володимир Путін відкрив рахунок у банку, на який перераховується його президентська зарплата. У 2020 році дочірня структура банку Ковальчука купила кримський винзавод «Масандра» за 5,3 млрд рублів.
Гроші та вино. Історія легендарної «Масандри» (фотогалерея)
Після анексії Криму Росією кримське шампанське спіткала ще одна, вже знайома йому доля: з'являються нові «спеціальні» найменування, присвячені чому-небудь. Як з'являлися «Коронаційне» або «Радянське Кримське», так з'явилося ігристе, на етикетці якого зобразили Наталю Поклонську в стилі аніме.
Це ігристе вино випустили до річниці «референдуму» в Криму, після якого Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на цьому «референдумі», а також анексію Криму. Також винзавод «Новий Світ» випускав ігристе «Кримський міст», присвячене відкриттю мосту через Керченську протоку.
Читайте ще:
Чи є шанси у Путіна легітимізувати анексію Криму у 2021 році ‒ висновки аналітиків
Як оцінили 2020 рік росіяни і в кому вони бачать ворогів: про результати опитування «Левада-центру»
«Всупереч СOVID-19». Фестивалі та мистецькі події 2020 року, які відбулися, попри пандемію
