Андрій Покровський
Вікторія Веселова
11 років після гібридного захоплення Криму Росія намагається вирішити ситуацію із водопостачанням півострова. Є державні програми, виділялися кошти, були гучні заяви з високих трибун, РФ розпочала повномасштабну війну проти України, розблокувала Північнокримський канал і взяла під Контроль Каховську ГЕС. Однак, все це не покращило ситуацію із водою в окупованому Криму. А підрив греблі Каховського водосховища і кліматичні зміни ще більше загострили проблему.
Інформацію та оцінки експертів зібрав проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Через аномальну спеку Сімферопольське водосховище дуже швидко втрачає воду», – повідомив 28 липня телеграм-канал «Крымский ветер» і опублікував відео розтрісканого дна водойми.
Того ж дня про запаси води в кримських водосховищах та про їх наповнюваність у коментарі російським ЗМІ розповіла начальниця відділу гідрології та гідрологічних прогнозів Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в анексованому Криму Наталія Охременко.
У Чорноріченському водосховищі все дуже серйозно: води залишилося лише 34%»
«Сімферопольське водосховище наповнене лише на 57%, у Партизанському водосховищі ситуація ще гірша – 26%, Загорське теж обміліло. Ізобільненське в Алушті наповнене на 42%, Кутузівське водосховище, хоч і маленьке (об'єм близько мільйона кубометрів води), але теж практично без води. У Чорноріченському водосховищі все дуже серйозно: води залишилося лише 34%», – повідомила вона. За словами Охременко, надходження води в Чорноріченське водосховище припинилося ще 26 липня.
Також у понеділок, 28 липня, керівник Бахчисарайської філії ДУП «Вода Криму» Андрій Ширяєв на апаратній нараді поінформував про складну ситуацію з водопостачанням сіл Бахчисарайського району. В 11 селах повністю або частково пересохли водозабірні джерела. Воду туди підвозять автоцистернами.
Підконтрольні Кремлю кримські чиновники такі негативні теми коментують рідко, але в цьому разі ситуація до цього змушувала.
Притоку зараз немає: дощів немає, канали не працюють
Заступник голови підконтрольного РФ кримського Комітету з водного господарства та меліорації Ахмед Османов повідомив у коментарі ТАСС, що загальний сумарний обсяг води у водосховищах півострова в липні скоротився через посуху та аномальну спеку.
«Притоку зараз немає: дощів немає, канали не працюють. Тенденція – до зменшення рівня води у водосховищах. Погодні умови позначаються, але, смію вас запевнити, протягом року вода ще буде. Хвилюватися немає про що, але дуже будемо сподіватися на дощі. Близько 60% рівень наповненості Сімферопольського водосховища. Є водосховища, які заповнені на 80%. Фахівці нашої галузі роблять усе для раціонального використання води, критичної ситуації зараз немає», – сказав він.
Річки міліють і пересихають
Обміління, а потім і пересихання річок на Кримському півострові почали фіксувати практично з початку літа. Причиною цього російська влада Криму називала недостатню кількість опадів минулої осені, а також взимку і навесні цього року.
У восьми районах Криму 1 липня було запроваджено режим природної надзвичайної ситуації регіонального характеру через посуху, повідомив підконтрольний РФ глава КримуСергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
«Це Джанкойський, Красногвардійський, Красноперекопський, Первомайський, Нижньогорський, Роздольненський, Сімферопольський, Чорноморський райони», – йдеться в повідомленні.
В середині літа ситуація ще більше погіршилася.
За даними на сайті Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища, в липні в басейнах річок Криму спостерігався значний недобір опадів.
Так, у басейні річки Дерекойка, в межах міста Ялта, опади були в межах норми; у басейнах малих річок північного передгір'я, таких як Ангара, Малий Салгир, Кучук-Карасу, Су-Індол кількість опадів склала 26-32% норми, а в басейнах інших річок – лише 1-15% норми. У Кримських горах: на Ай-Петрі випало 13,4 мм опадів (25% норми), а в районі Ангарського перевалу – 40,3 мм (68% норми).
Річка Альма вище Партизанського водосховища пересохла в червні
Як повідомляють метеорологи, в результаті тривалої посухи і недобору опадів у Кримських горах, де беруть свій початок річки, рано встановився період глибокої літньої посухи.
Річка Альма вище Партизанського водосховища пересохла в червні. Значно вичерпалися запаси карстових вод. Протягом місяця відбувалося поступове виснаження водності, а локальні незначні опади не сприяли поліпшенню гідрологічної ситуації на річках.
До середини липня в столиці анексованого Криму через тривалу посуху спостерігалося критичне висихання водних об'єктів, особливу тривогу викликає стан річки Салгир. Про це Крим.Реаліїповідомив місцевий краєзнавець на умовах анонімності. За його інформацією, русло річки Салгир повністю висохло від Сімферопольського водосховища до кінотеатру «Сімферополь».
Саме Сімферопольське водосховище перевели в режим накопичення стратегічного запасу корисного обсягу води в умовах зростаючої посухи в Криму. У зв'язку з цим спуск води із Сімферопольського водосховища в річку Салгир був припинений.
Аномально спекотний і посушливий липень у Криму став каталізатором масового висихання річок, особливо Південного узбережжя, розповів Крим.Реалії на умовах анонімності краєзнавець із Судака. За його інформацією, річка Суук-Су, яка є найдовшою на Південному узбережжі Криму, пересохла, навіть міські стоки не врятували її від повного висихання.
«Річки масово висихають по всьому Криму, але річки на Південному узбережжі Криму майже всі вже не доходять до моря, настільки низький дебет. Звертаю особливу увагу, що пересохли струмки. Наприклад, у нас струмок, що протікає через ТОК «Судак» аж до пляжу, вперше за багато років повністю висох. Це означає, що ґрунтові води зникають, не живлять джерела, паралельно від цього висихають навіть дорослі дерева. Але, хочу зазначити, що річки і джерела висихають не тільки через наростаючу посуху і спеку, що перевищує норму на кілька градусів. Дуже небезпечною тенденцією виступає масова забудова Криму і пов'язане з цим зростання споживання води. Місцева влада змушена з кожним роком збільшувати видобуток підземних вод, це при тому, що кількість свердловин і так зашкалює», – розповів краєзнавець.
Водосховища міліють
За повідомленнями кримських метеорологів, загальний сумарний обсяг води у водосховищах природного стоку в Криму на початок серпня 2025 року становив 90,61 млн метрів кубічних, що на 12,24 млн м куб. менше, ніж місяць тому, і на 51,32 млн м куб. менше, ніж на початок серпня 2024 року.
Іншими словами, на початку серпня минулого року води в кримських водосховищах було в 1,6 рази більше, ніж зараз.
А цього року вже в першій половині червня Тайганське водосховище залишилося без корисного обсягу води і стало нагадувати ставок.
В останній тиждень липня припинили скидання води з Білогірського водосховища, розташованого поруч із Тайганським. Білогірське – одне з найбільших водосховищ на Кримському півострові.
Раніше, з настанням літа і збільшенням потреби у воді, російська влада Криму посилила скидання води з Білогірського водосховища в річку Біюк-Карасу на потреби Південно-Східного Криму, що призвело до прискореного падіння рівня води у водоймі.
Графіки подачі води
У зв'язку з усталеним дефіцитом дебету джерел водопостачання були встановлені графіки подачі води в декількох регіонах Криму.
На початку червня голова комітету підконтрольного РФ парламенту Криму з екології та природних ресурсів Світлана Шабельникова заявила, що під час курортного сезону Крим буде забезпечений питною водою на 60%.
«Ми нещодавно проводили засідання комітету з підготовки до курортного сезону в плані забезпечення Криму чистою питною водою. Я хочу сказати, що цей сезон – і незважаючи на те, що не було дощів, нам трохи допомогли весняний сніг і опади – на 60% буде забезпечений питними ресурсами», – наголосила Шабельникова.
Водночас вона також заявила, що Південне узбережжя Криму і всі курортні міста «забезпечуватимуться питною водою безперебійно». А що буде з водопостачанням після курортного сезону, депутатка не сказала.
30 липня доцент кафедри туризму факультету географії, геоекології та туризму Таврійської академії КФУ ім. Вернадського Ігор Вахрушев повідомив, що скорочення загального сумарного обсягу води у водосховищах Криму через посуху та аномальну спеку може в разі відсутності в найближчі два місяці опадів посилитися до жовтня і призвести до дефіциту питної води.
Вчений зазначив, що проблема з наявністю питної води в регіоні зараз гостро не стоїть, але якщо аномально висока температура протримається, наприклад, увесь серпень або до початку вересня, то ситуація загостриться.
Але, як зазначала начальниця відділу гідрології та гідрологічних прогнозів Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в анексованому Криму Наталія Охременко, ситуація в Чорноріченському водосховищі критична вже зараз – воно наповнене лише на 34%.
Про те, що вода відступила чи не на кілометр, пишуть місцеві ЗМІ з посиланням на жителів сіл Родникове і Передове, розташовані в Байдарській долині, де є Чорноріченське водосховище.
Кандидат геологічних наук, доцент Севастопольського філіалу МДУ Віталій Лисенко вважає, що до початку наступного року води Севастополю вистачить. У тому числі тому, що Чорноріченське водосховище живлять ще й підземні води.
«Під землею в Байдарській улоговині проходить підземний стік, що теж трохи поповнює Чорноріченське водосховище. Але його ніхто не враховує. Іноді кажуть, що зараз, у сухий період, цього стоку немає взагалі. Але хіба колодязі в районі села Родникового висохли? Ні. Рівень води впав, але вода в них є. Звичайно, опадів випало дуже мало, і спека дуже сильна. Але іноді у нас опадів, що випадають за 2-3 доби, достатньо, щоб збільшити обсяг водосховища на 10-15%. І такі опади очікуються», – каже вчений.
А ось наступний рік, вважає Віталій Лисенко, може виявитися по-справжньому проблемним. Проблеми з водопостачанням Севастополя носять циклічний характер – періоди відносного багатоводдя змінюються гострим дефіцитом води, як це було в 2014 році. Тоді через проблеми з водою в місті російська влада оголошувала режим НС. І черговий такий гострий період, за словами кандидата геологічних наук, на підході.
Армія «випиває воду»?
Ситуація з водою в Криму погіршується щороку, зазначає еколог, декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», координатор експертної мережі Кримської платформи Євген Хлобистов. Але на водний баланс півострова впливає військовий фактор – російська армія на півострові не звітує про обсяги спожитої води, зазначає він.
Проблему водопостачання Криму, за словами експерта, також поглиблює штучне зростання населення півострова. За десятиліття російської анексії Криму його населення, за різними даними, збільшилося майже на мільйон осіб – за рахунок прибулих із сусідньої Росії.
Сподівань російської влади Криму тільки на природний фактор недостатньо, щоб вирішити проблему водопостачання регіону, вважає кримський провоєнний політик Степан Кіскін.
За нинішнього темпу будівництва житла, розвитку курортної сфери та зростання населення півострова проблема з водою вимагає оперативного вирішення, впевнений він. Таким способом політик вважає будівництво на півострові станцій опріснення морської води.
«Розвиток усіх кримських галузей неможливий в умовах дефіциту і нестачі води. Такий поточний стан справ просто неприпустимий, і він загрожує апокаліптичним сценарієм. Сидіти і чекати, коли знову відновлять і запрацює Північно-Кримський канал, – все одно, що сидіти біля моря і чекати погоди. Як не крути, залишається нехай і дорогий, але єдино вірний і правильний варіант з опріснювальними станціями», – каже Степан Кіскін.
Видобувати прісну воду за допомогою опріснення морської води в Криму влада РФ обіцяла до того, як російська армія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Цей проєкт був представлений в комплексному плані заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затвердженому урядом Росії. На опріснення морської води в Криму було передбачено майже вісім мільярдів рублів.
Перша опріснювальна установка за 3,3 мільярда рублів мала з'явитися в Ялті наприкінці 2022 року.
Але цього так і не сталося. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну і пріоритети змінилися.
У 2022 році Крим отримав дніпровську воду, коли російська армія силовим способом відновила її подачу Північно-Кримським каналом, окупувавши Херсонську область. Але вже в червні 2023 року армія РФ зруйнувала дамбу Каховської ГЕС і позбавила півострів прісної води.
11 років після гібридного захоплення Криму Росія намагається вирішити ситуацію із водопостачанням півострова. Є державні програми, виділялися кошти, були гучні заяви з високих трибун, РФ розпочала повномасштабну війну проти України, розблокувала Північнокримський канал і взяла під Контроль Каховську ГЕС. Однак, все це не покращило ситуацію із водою в окупованому Криму. А підрив греблі Каховського водосховища і кліматичні зміни ще більше загострили проблему.Інформацію та оцінки експертів зібрав Крим.Реалії.
«Через аномальну спеку Сімферопольське водосховище дуже швидко втрачає воду», – повідомив 28 липня телеграм-канал «Крымский ветер» і опублікував відео розтрісканого дна водойми.
Того ж дня про запаси води в кримських водосховищах та про їх наповнюваність у коментарі російським ЗМІ розповіла начальниця відділу гідрології та гідрологічних прогнозів Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в анексованому Криму Наталія Охременко.
У Чорноріченському водосховищі все дуже серйозно: води залишилося лише 34%»
«Сімферопольське водосховище наповнене лише на 57%, у Партизанському водосховищі ситуація ще гірша – 26%, Загорське теж обміліло. Ізобільненське в Алушті наповнене на 42%, Кутузівське водосховище, хоч і маленьке (об'єм близько мільйона кубометрів води), але теж практично без води. У Чорноріченському водосховищі все дуже серйозно: води залишилося лише 34%», – повідомила вона. За словами Охременко, надходження води в Чорноріченське водосховище припинилося ще 26 липня.
Також у понеділок, 28 липня, керівник Бахчисарайської філії ДУП «Вода Криму» Андрій Ширяєв на апаратній нараді поінформував про складну ситуацію з водопостачанням сіл Бахчисарайського району. В 11 селах повністю або частково пересохли водозабірні джерела. Воду туди підвозять автоцистернами.
Підконтрольні Кремлю кримські чиновники такі негативні теми коментують рідко, але в цьому разі ситуація до цього змушувала.
Притоку зараз немає: дощів немає, канали не працюють
Заступник голови підконтрольного РФ кримського Комітету з водного господарства та меліорації Ахмед Османов повідомив у коментарі ТАСС, що загальний сумарний обсяг води у водосховищах півострова в липні скоротився через посуху та аномальну спеку.
«Притоку зараз немає: дощів немає, канали не працюють. Тенденція – до зменшення рівня води у водосховищах. Погодні умови позначаються, але, смію вас запевнити, протягом року вода ще буде. Хвилюватися немає про що, але дуже будемо сподіватися на дощі. Близько 60% рівень наповненості Сімферопольського водосховища. Є водосховища, які заповнені на 80%. Фахівці нашої галузі роблять усе для раціонального використання води, критичної ситуації зараз немає», – сказав він.
Річки міліють і пересихають
Обміління, а потім і пересихання річок на Кримському півострові почали фіксувати практично з початку літа. Причиною цього російська влада Криму називала недостатню кількість опадів минулої осені, а також взимку і навесні цього року.
У восьми районах Криму 1 липня було запроваджено режим природної надзвичайної ситуації регіонального характеру через посуху, повідомив підконтрольний РФ глава КримуСергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
«Це Джанкойський, Красногвардійський, Красноперекопський, Первомайський, Нижньогорський, Роздольненський, Сімферопольський, Чорноморський райони», – йдеться в повідомленні.
В середині літа ситуація ще більше погіршилася.
За даними на сайті Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища, в липні в басейнах річок Криму спостерігався значний недобір опадів.
Так, у басейні річки Дерекойка, в межах міста Ялта, опади були в межах норми; у басейнах малих річок північного передгір'я, таких як Ангара, Малий Салгир, Кучук-Карасу, Су-Індол кількість опадів склала 26-32% норми, а в басейнах інших річок – лише 1-15% норми. У Кримських горах: на Ай-Петрі випало 13,4 мм опадів (25% норми), а в районі Ангарського перевалу – 40,3 мм (68% норми).
Річка Альма вище Партизанського водосховища пересохла в червні
Як повідомляють метеорологи, в результаті тривалої посухи і недобору опадів у Кримських горах, де беруть свій початок річки, рано встановився період глибокої літньої посухи.
Річка Альма вище Партизанського водосховища пересохла в червні. Значно вичерпалися запаси карстових вод. Протягом місяця відбувалося поступове виснаження водності, а локальні незначні опади не сприяли поліпшенню гідрологічної ситуації на річках.
До середини липня в столиці анексованого Криму через тривалу посуху спостерігалося критичне висихання водних об'єктів, особливу тривогу викликає стан річки Салгир. Про це Крим.Реаліїповідомив місцевий краєзнавець на умовах анонімності. За його інформацією, русло річки Салгир повністю висохло від Сімферопольського водосховища до кінотеатру «Сімферополь».
Саме Сімферопольське водосховище перевели в режим накопичення стратегічного запасу корисного обсягу води в умовах зростаючої посухи в Криму. У зв'язку з цим спуск води із Сімферопольського водосховища в річку Салгир був припинений.
Аномально спекотний і посушливий липень у Криму став каталізатором масового висихання річок, особливо Південного узбережжя, розповів Крим.Реалії на умовах анонімності краєзнавець із Судака. За його інформацією, річка Суук-Су, яка є найдовшою на Південному узбережжі Криму, пересохла, навіть міські стоки не врятували її від повного висихання.
«Річки масово висихають по всьому Криму, але річки на Південному узбережжі Криму майже всі вже не доходять до моря, настільки низький дебет. Звертаю особливу увагу, що пересохли струмки. Наприклад, у нас струмок, що протікає через ТОК «Судак» аж до пляжу, вперше за багато років повністю висох. Це означає, що ґрунтові води зникають, не живлять джерела, паралельно від цього висихають навіть дорослі дерева. Але, хочу зазначити, що річки і джерела висихають не тільки через наростаючу посуху і спеку, що перевищує норму на кілька градусів. Дуже небезпечною тенденцією виступає масова забудова Криму і пов'язане з цим зростання споживання води. Місцева влада змушена з кожним роком збільшувати видобуток підземних вод, це при тому, що кількість свердловин і так зашкалює», – розповів краєзнавець.
Водосховища міліють
За повідомленнями кримських метеорологів, загальний сумарний обсяг води у водосховищах природного стоку в Криму на початок серпня 2025 року становив 90,61 млн метрів кубічних, що на 12,24 млн м куб. менше, ніж місяць тому, і на 51,32 млн м куб. менше, ніж на початок серпня 2024 року.
Іншими словами, на початку серпня минулого року води в кримських водосховищах було в 1,6 рази більше, ніж зараз.
А цього року вже в першій половині червня Тайганське водосховище залишилося без корисного обсягу води і стало нагадувати ставок.
В останній тиждень липня припинили скидання води з Білогірського водосховища, розташованого поруч із Тайганським. Білогірське – одне з найбільших водосховищ на Кримському півострові.
Раніше, з настанням літа і збільшенням потреби у воді, російська влада Криму посилила скидання води з Білогірського водосховища в річку Біюк-Карасу на потреби Південно-Східного Криму, що призвело до прискореного падіння рівня води у водоймі.
Графіки подачі води
У зв'язку з усталеним дефіцитом дебету джерел водопостачання були встановлені графіки подачі води в декількох регіонах Криму.
На початку червня голова комітету підконтрольного РФ парламенту Криму з екології та природних ресурсів Світлана Шабельникова заявила, що під час курортного сезону Крим буде забезпечений питною водою на 60%.
«Ми нещодавно проводили засідання комітету з підготовки до курортного сезону в плані забезпечення Криму чистою питною водою. Я хочу сказати, що цей сезон – і незважаючи на те, що не було дощів, нам трохи допомогли весняний сніг і опади – на 60% буде забезпечений питними ресурсами», – наголосила Шабельникова.
Водночас вона також заявила, що Південне узбережжя Криму і всі курортні міста «забезпечуватимуться питною водою безперебійно». А що буде з водопостачанням після курортного сезону, депутатка не сказала.
30 липня доцент кафедри туризму факультету географії, геоекології та туризму Таврійської академії КФУ ім. Вернадського Ігор Вахрушев повідомив, що скорочення загального сумарного обсягу води у водосховищах Криму через посуху та аномальну спеку може в разі відсутності в найближчі два місяці опадів посилитися до жовтня і призвести до дефіциту питної води.
Вчений зазначив, що проблема з наявністю питної води в регіоні зараз гостро не стоїть, але якщо аномально висока температура протримається, наприклад, увесь серпень або до початку вересня, то ситуація загостриться.
Але, як зазначала начальниця відділу гідрології та гідрологічних прогнозів Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в анексованому Криму Наталія Охременко, ситуація в Чорноріченському водосховищі критична вже зараз – воно наповнене лише на 34%.
Про те, що вода відступила чи не на кілометр, пишуть місцеві ЗМІ з посиланням на жителів сіл Родникове і Передове, розташовані в Байдарській долині, де є Чорноріченське водосховище.
Кандидат геологічних наук, доцент Севастопольського філіалу МДУ Віталій Лисенко вважає, що до початку наступного року води Севастополю вистачить. У тому числі тому, що Чорноріченське водосховище живлять ще й підземні води.
«Під землею в Байдарській улоговині проходить підземний стік, що теж трохи поповнює Чорноріченське водосховище. Але його ніхто не враховує. Іноді кажуть, що зараз, у сухий період, цього стоку немає взагалі. Але хіба колодязі в районі села Родникового висохли? Ні. Рівень води впав, але вода в них є. Звичайно, опадів випало дуже мало, і спека дуже сильна. Але іноді у нас опадів, що випадають за 2-3 доби, достатньо, щоб збільшити обсяг водосховища на 10-15%. І такі опади очікуються», – каже вчений.
А ось наступний рік, вважає Віталій Лисенко, може виявитися по-справжньому проблемним. Проблеми з водопостачанням Севастополя носять циклічний характер – періоди відносного багатоводдя змінюються гострим дефіцитом води, як це було в 2014 році. Тоді через проблеми з водою в місті російська влада оголошувала режим НС. І черговий такий гострий період, за словами кандидата геологічних наук, на підході.
Армія «випиває воду»?
Ситуація з водою в Криму погіршується щороку, зазначає еколог, декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», координатор експертної мережі Кримської платформи Євген Хлобистов. Але на водний баланс півострова впливає військовий фактор – російська армія на півострові не звітує про обсяги спожитої води, зазначає він.
Проблему водопостачання Криму, за словами експерта, також поглиблює штучне зростання населення півострова. За десятиліття російської анексії Криму його населення, за різними даними, збільшилося майже на мільйон осіб – за рахунок прибулих із сусідньої Росії.
Сподівань російської влади Криму тільки на природний фактор недостатньо, щоб вирішити проблему водопостачання регіону, вважає кримський провоєнний політик Степан Кіскін.
За нинішнього темпу будівництва житла, розвитку курортної сфери та зростання населення півострова проблема з водою вимагає оперативного вирішення, впевнений він. Таким способом політик вважає будівництво на півострові станцій опріснення морської води.
«Розвиток усіх кримських галузей неможливий в умовах дефіциту і нестачі води. Такий поточний стан справ просто неприпустимий, і він загрожує апокаліптичним сценарієм. Сидіти і чекати, коли знову відновлять і запрацює Північно-Кримський канал, – все одно, що сидіти біля моря і чекати погоди. Як не крути, залишається нехай і дорогий, але єдино вірний і правильний варіант з опріснювальними станціями», – каже Степан Кіскін.
Видобувати прісну воду за допомогою опріснення морської води в Криму влада РФ обіцяла до того, як російська армія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Цей проєкт був представлений в комплексному плані заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затвердженому урядом Росії. На опріснення морської води в Криму було передбачено майже вісім мільярдів рублів.
Перша опріснювальна установка за 3,3 мільярда рублів мала з'явитися в Ялті наприкінці 2022 року.
Але цього так і не сталося. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну і пріоритети змінилися.
У 2022 році Крим отримав дніпровську воду, коли російська армія силовим способом відновила її подачу Північно-Кримським каналом, окупувавши Херсонську область. Але вже в червні 2023 року армія РФ зруйнувала дамбу Каховської ГЕС і позбавила півострів прісної води.