Військовий журналіст, колишній пресофіцер Генштабу Збройних сил України Олексій Мазепа та його родина вісім років не можуть повернутися додому до Криму, окупованого Росією у 2014 році. Зараз, коли Росія проводить повномасштабний наступ на Україну, Олексій Мазепа бачить у цій війні можливість повернути півострів під контроль України.
Олексій Мазепа – військовий журналіст, співробітник інформагентства Міністерства оборони України АрміяInform. Раніше був офіцером пресслужби Генерального штабу ЗСУ, потім офіцером Управління цивільно-військової співпраці ЗСУ – органу, створеного для взаємодії військових із цивільним населенням у рамках виконання завдань, покладених на Збройні сили України.
Родом Олексій Мазепа з Хмельницького, але 16 років прожив у Криму, проходячи там службу, тож вважає себе кримчанином.
Ми разом із сім'єю обов'язково повернемося до Криму після нашої перемогиОлексій Мазепа
«Я вважаю себе кримчанином. І ми разом із сім'єю обов'язково повернемося до Криму після нашої перемоги», – сказав він Крим.Реалії.
На початку 2014 року Олексій Мазепа служив у Кримському медіацентрі Міністерства оборони України. Під час захоплення Криму Росією цей підрозділ став важливим джерелом інформації для українських та міжнародних ЗМІ, які висвітлювали ті події. Офіцери медіацентру не лише самі інформували про ситуацію, а й координували роботу ЗМІ та їхню комунікацію з українськими військовослужбовцями з кримських військових частин, які тоді блокувала російська армія.
Олексій Мазепа як свідок та учасник подій, пов'язаних із російською окупацією Криму, згодом разом із товаришами по службі консультував студію «BABYLON 13» в рамках створення документального фільму «Крим, як це було».
Офіцер визнає: досвід, отриманий під час російської окупації Криму та участі в АТО/ООС у Донецькій та Луганській областях, дав йому розуміння, що Росія готує повномасштабне вторгнення в Україну.
«У мене був план на випадок повномасштабного вторгнення»
Свої функції, завдання та місце служби наразі Олексій Мазепа не розкриває, зазначаючи, що з 2014 року «побував у багатьох місцях бойових дій».
Я заспокоїв дружину, зорієнтувався, що вибухи були не в безпосередній близькості від нашого місця перебуванняОлексій Мазепа
Він розповідає, що вранці 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, був із сім'єю у Києві. Близько п'ятої ранку його розбудила дружина, яка першою почула вибухи.
«Я заспокоїв дружину, зорієнтувався, що вибухи були не в безпосередній близькості від нашого місця перебування, тому великої небезпеки на той момент не було. Ми зібралися, я поїхав на службу, а дружина на роботу. Її громадська організація ще до обіду 24 лютого продовжувала працювати», – згадує офіцер.
У нас із друзями-кримчанами був план на випадок необхідності екстреної евакуації сімей із КиєваОлексій Мазепа
Після подій, які Олексій Мазепа з родиною пережили у Криму в 2014 році, вони чекали на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, тому заздалегідь вивезли з Києва своїх дітей. Олексій Мазепа – багатодітний батько, має три доньки.
«У нас із друзями-кримчанами був план на випадок необхідності екстреної евакуації сімей із Києва. Враховуючи, що я – офіцер, моєю задачею була розробка маршруту та підготовка транспорту. І коли це сталося, вони разом із моєю дружиною оперативно виїхали з Києва, а я залишився на службі», – згадує офіцер.
«Я добре зрозумів, що таке не мати змоги повернутися у свій дім»
Події у Криму в 2014 році, на думку Олексія Мазепи, стали «рубіконом для Збройних сил України», який розділив армію «на тих, хто готовий стати на захист Батьківщини, та тих, хто зрадив, перейшов на бік російських окупантів і повернув зброю проти своїх колишніх побратимів».
Ми маємо вибити цю заразу з нашої землі та будувати нормальне майбутнє в Україні
«2014 рік зробив ще більш очевидним, навіщо потрібно захищати Україну. Небагато людей у масштабах країни до лютого 2022 року знали, що таке жити у вигнанні. Свого часу в Криму ми дивилися на заходи, які проводили кримські татари до роковин депортації з Криму, і не до кінця це розуміли. Але після 2014 року я добре зрозумів, що таке не мати змоги прийти до своєї оселі, побачити рідних. Тому жодних компромісів із ворогом не повинно бути. Ми маємо вибити цю заразу з нашої землі та будувати нормальне майбутнє в Україні, а не десь за кордоном», – каже він.
Олексій Мазепа вірить, що повномасштабна війна, розв'язана Росією, наблизить момент повернення Криму під контроль України.
Ми повернемося до Криму, де на нас чекають, зокрема, і майже через дев'ять років окупації
«Ми все одно повернемося до Криму, де на нас чекають, зокрема, і майже через дев'ять років окупації. Тим же, хто вирішили стати колаборантами і підтримують ворога, а також воюють на його боці, можу сказати, що кожного знайде те покарання, на яке вони заслуговують», – зазначає офіцер.
Територію Криму Росія наразі активно використовує для перекидання особового складу та військової техніки у південні області України, а також ракетних атак по всій країні.
Водночас до півострова безпосередні військові дії поки не дійшли. Це стане можливим, якщо російські військові самі не залишать Крим, вважає Олексій Мазепа.
Якщо російські окупанти не складуть зброю і не залишать територію Криму, якщо для її звільнення потрібні будуть бойові дії, то вони будуть
«Крим має бути звільнений тими засобами, які будуть нам доступні на той момент. Сьогодні військові дії фактично відбуваються на всій території України. Тому, в разі потреби, вони можуть переміститися і на територію Криму як частини України. Якщо російські окупанти не складуть зброю і не залишать територію Криму, якщо для її звільнення потрібні будуть бойові дії, то вони, на мою думку, будуть», – зазначає офіцер.
«Завершу службу після повної перемоги над ворогом»
Можливість повернення до Криму Олексій Мазепа називає серед особистих мотивацій захищати Україну. Він каже, що не має наміру залишати військову службу, хоч би скільки тривала війна з Росією.
«Рішення про те, що я захищатиму Україну, я ухвалив ще 1994 року, коли вступив до військового вишу. І воно досі не обговорюється. Поки не буде перемоги України над російськими окупантами, це рішення буде незмінним. Я планую завершити свою службу лише після повної перемоги над ворогом та визволення всієї України, включаючи тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, а також Криму. Я хочу, щоб моя сім'я та інші мешканці України могли жити у своїй країні під мирним небом», – каже військовослужбовець.
Перемогою над Росією він також вважатиме повернення всіх військовополонених та політв'язнів, які утримуються у Росії, засудження її міжнародним трибуналом та «створення умов, щоб подібна агресія та війна були неможливими в майбутньому».
Влада Росії, у свою чергу, заперечує воєнні злочини в Україні. Вона стверджує, що «спеціальна військова операція» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – ред.) триватиме «до виконання всіх її завдань», а також критикує та залякує міжнародне співтовариство за дипломатичну та військову підтримку України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
