Про спам-атаку та погрози на свою адресу заявила представниця президента України в АРК Таміла Ташева. Останнім часом вона веде публічні дискусії про те, як житиме Крим після деокупації та якою може бути доля росіян, які переселилися туди до анексії 2014 року. Раніше у схожій ситуації через висловлювання про повернення Криму під контроль України опинилася українська співачка, кримчанка Джамала. Як розмови про Крим можуть призвести до кібербулінгу та що робити, якщо це сталося, розповідаємо у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Таміла Ташева почала отримувати погрози наступного дня після виходу її публікації про «деколонізацію Криму». В ній представниця президента розповідає про те, якою може бути доля громадян Росії у Криму після його деокупації. Один із можливих варіантів – примусове видворення за межі півострова тих, хто там живе, порушуючи українське законодавство.
«Сотні погроз»
Кримські проросійські телеграм-канали оприлюднили особисті дані Таміли Ташевої, після чого її почали атакувати. Їй на мобільний телефон приходили сотні повідомлень з образами та погрозами, повідомила вона Крим.Реалії.
Кібербулінг не припинявся від самого ранку. Тема деколонізації Криму виявилася дуже гострою для росіянТаміла Ташева
«Мені приходила купа повідомлень від росіян, кібербулінг не припинявся від самого ранку. Тема деколонізації Криму виявилася дуже гострою для росіян, котрі незаконно перемістилися жити на український півострів. Я не вперше висловлююся про видворення з Криму всіх росіян, які незаконно прибули до Криму. Але чомусь саме зараз така реакція бурхлива. Я так розумію, окупаційні адміністрації випустили своїх сторожових псів та іншу нечисть. Вони розуміють, що Збройні сили України близько, як і звільнення Криму від російського окупанта. Це черговий прояв їхнього страху», – зазначила вона.
У відповідь на атаку Таміла Ташева відправила адміністраторам Telegram запит на блокування агресивних ресурсів і побажала авторам кампанії проти неї «краще витратити час на збирання своїх валіз та виїзд із Криму».
«Служу Росії»
Кампанію проти Тамілі Ташевої веде у своїх пабліках проросійський активіст і блогер із Феодосії Олександр Таліпов. У своєму тлеграм-каналі Олександр Таліпов закликає «запитати в рідних Таміли Ташевої, чий Крим».
Сім’я Таміли Ташевої живе у Криму.
Блогер – колишній курсант Академії прикордонних військ України, служив в українській армії, а у 2014 році опинився серед прихильників російської анексії Криму. Наразі підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну та збирає для російських військових допомогу на фронт.
Блогер фігурує у кримінальному провадженні, відкритому Прокуратурою АРК про «розпалювання національної ворожнечі та ненависті».
Це пов’язано з тим, що раніше він оприлюднив у своєму телеграм-каналі відео з весілля у Бахчисараї, де грала українська пісня «Червона калина», назвав її «нацистською» та пообіцяв «кожного знайти, з кожного спитати».
Прокурори вважають, що у цій публікації є можливі прояви національної дискримінації у вигляді розпалювання міжнаціональної ворожнечі до громадян України та мови ненависті. Це мають з’ясувати експертизи.
Олександр Таліпов назвав це кримінальне провадження «своєю заслугою».
«Служу Росії!» – заявив він.
Із Крим.Реалії Олександр Таліпов спілкуватися відмовляється «з ідеологічних причин».
З початку повномасштабної війни Росії проти України він закликає переслідувати проукраїнських жителів Криму, публікуючи у своєму телеграм-каналі їхні персональні дані.
«Запитайте, на які війська вони чекають»
Серед тих, кого атакували Олександр Таліпов та інші проросійські блогери, раніше опинилася українська співачка, кримчанка Джамала. Це сталося після того, як вона заявила, що її знайомі та рідні у Криму чекають, коли Збройні сили України звільнять півострів від російської окупації.
Там усі знають, навіть кров знає, що під Росією нам ніколи не було в Криму добреДжамала
«Їм дуже тяжко емоційно, вони пристосувалися, працюють. Там усі знають, навіть кров знає, що під Росією нам ніколи не було в Криму добре. Вони говорять про те, що чекають, і навіть радіють, коли вибухає (на російських військових об'єктах у Криму – ред.), і навіть жартують, що їм було сумно, бо вони не відчували, як нам (жителям материкової частини України – ред.). Вони знають, вони чекають (на визволення Криму – ред.), – сказала співачка.
Після цього Олександр Таліпов закликав ФСБ прийти до родичів співачки, які живуть у Криму, і «запитати, на які війська вони чекають і чому радіють?».
Він і проросійські пабліки також розповсюджували відеоролик, в якому Джамалу критикували співвітчизники – представники кримськотатарського народу, які співпрацюють із російською владою Криму.
У пресслужбі співачки, куди зверталися Крим.Реалії, ці погрози залишили без відповіді.
«Працюють кремлівські інформаційні банди»
Подібні інформаційні атаки Росії щодо публічних людей в Україні є частиною її повномасштабного військового вторгнення, каже фахівець із кібербезпеки (Київ) Костянтин Корсун. Їхня мета – моральний тиск і дестабілізація психологічного стану жертв таких атак, пояснив він Крим.Реалії.
На інформаційні атаки за участі ботів краще не реагуватиКостянтин Корсун
«Проти України працюють організовані кремлівські інформаційні банди. Вони це роблять координовано, вони мають відповідні інструменти. Наприклад, у ботофермі в Ольгіно (район Санкт-Петербурга – ред.) – кілька сотень співробітників. Для них інформаційні атаки – це щоденна робота. Їм спускають меседжі, які треба поширювати, і вони це роблять. Ботів видно відразу, оскільки вони використовують одні й ті самі фрази й наративи. Там креативу немає, а є конвеєр. Їхнє головне завдання – впливати на якомога більшу кількість людей. Тому на інформаційні атаки за участі ботів краще не реагувати», – каже Костянтин Корсун.
Інформаційні атаки, за словами Костянтина Корсуна, вигідні замовникам своєю відносно низькою вартістю та високою ефективністю – психологічним ефектом, особливо, якщо жертва атаки «починає панікувати», «вступати з ботами в діалоги», «намагатися щось їм пояснювати» або «обсипати прокльонами».
Захиститися від інформаційних атак практично неможливо, але їхню ймовірність слід враховувати і бути готовими до них, вважає наш співрозмовник.
«Вести дискусії з дикунами не варто»
Інформаційні атаки можуть бути предметом розгляду, з погляду порушення прав людини, залежно від того, до яких наслідків вони призвели, каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Вести цивілізовану юридичну дискусію з дикунами, які «кидаються кокосами та камінням», не вартоОлександр Павліченко
«Коли оприлюднюються особисті дані, порушується право людини на приватність. Є судові прецеденти, зокрема, у Європейському суді з прав людини. Потрібно вивчати кожен випадок. Але коли діють боти, це не заперечиш. Вести цивілізовану юридичну дискусію з дикунами, які «кидаються кокосами та камінням», не варто», – пояснив він Крим.Реалії.
Щоб захиститися від подібних атак, Олександр Павліченко радить дотримуватися цифрової гігієни, в тому числі використовувати цифрові фільтри, які можуть блокувати небажані контакти.
Для захисту своїх прав також можна звертатися до правоохоронних органів України. Але процес притягнення до реальної відповідальності винних, якщо вони перебувають у Росії чи на окупованих територіях України, може бути проблематичним. Принаймні до закінчення повномасштабної війни Росії проти України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
