Комплекс фортифікаційних споруд у Криму, створюваних Росією, включає і окопи в прибережних зонах. Навіщо потрібні багатокілометрові окопи на пляжах Кримського півострова? Чи можлива висадка українського десанту з моря і наскільки масштабним вона може бути? Крим.Реалії зібрали думки військових експертів.
На початку весни в медіа набула широкого резонансу інформація про те, що в Криму будують укріплювальні споруди прямо на пляжах біля Євпаторії. У соцмережах з'явилося відео цих укріплень.
На західному узбережжі Криму справді є багатокілометрові окопи, але не 200 кілометрів, як стверджувалося у відео.
Зйомки із супутника на початку березня опублікувало об'єднане командування «Південь». На той момент довжина споруд була трохи більше трьох з половиною кілометрів. Свіжий знімок із супутника зроблений у середині березня.
Крим.Реалії спільно з колегами з іншого проєкту Радіо Свобода «Схеми» підрахували, що прорито вже як мінімум 7 кілометрів 800 метрів окопів і в два ряди стоять бетонні загородження – так звані «зуби дракона».
Військовий експерт, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський пояснює, що такі оборонні споруди на узбережжі мали б сенс, якби Військово-морські сили України мали ресурси для такої масштабної десантної операції. Але їх немає, і це відомо, зокрема й військовому керівництву Росії.
Десантних кораблів у нас, скажімо так, небагато. Схоже, тут росіяни більше займалися імітацією діяльностіІван Киричевський
«Навряд чи це має прямий стосунок до ситуації на фронті. Ну, бо як би нам усім не хотілося, але повторення чогось на кшталт операції «Оверлорд», тобто висадки союзниками десанту в Нормандії 1944 року – масований десант, багато десантних кораблів, висадка на берег великої кількості піхоти, повітряний десант спускається – на жаль, нам це не загрожує. Ну, по-перше, тому що десантних кораблів у нас, скажімо так, небагато. Схоже, тут росіяни більше займалися імітацією діяльності», – вважає Іван Киричевський.
Оборонні загородження зводять і на узбережжі, де ландшафт зручний для висадки десанту. У селі Міжводне (Ярилгач) Чорноморського району Криму розташовано три опорні пункти, а чотири кілометри місцевого пляжу оголосили замінованими. Про це розповідається в розслідуванні видання «Центр журналістських розслідувань», нашим колегам вдалося отримати відео цих укріпрайонів.
Розслідувач, офіцер ЗСУ Євген Лешан (він родом із Криму) розповідає про ці позиції.
Схема нехитра. Якби Україна здійснювала морський десант, вона була б досить ефективноюЄвген Лешан
«Росіяни зробили три опорні пункти: з траншеями, з укриттями, з вогневими точками, відповідно – посередині, праворуч і ліворуч, на правому та на лівому флангах цього пляжу. Це місце, де зустрічатимуть безпосередньо висадку. Плюс до цього на Чорному мисі, який із півночі закриває цю бухту, вони влаштували дві зони з окопами для техніки. Можна припустити, що це техніка для зенітної зброї та артилерії, яка має зустріти плавзасоби супротивника на підході, тобто не пустити його в саму бухту. Ось така схема нехитра. Вона, в принципі, класична, і якби Україна здійснювала морський десант, вона була б досить ефективною», – зазначає Євген Лешан.
Ось край мису Чорний у січні 2023 року – тут ще немає ні вогневих позицій, ні окопів для техніки.
На свіжому супутниковому знімку видно, що станом на середину березня військові укріплення вже помітні.
Вони розуміють, що основна загроза буде з півночі, а не з інших напрямківОлександр Коваленко
Військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає, що в окопах і бетонних конструкціях на пляжах немає жодного сенсу, оскільки їх легко знищити вогневими ударами.
«Вони розуміють, що основна загроза буде з півночі, а не з інших напрямків. Також російське командування розуміє, що всі ці оборонні елементи будуть знищені під час постійного методичного ураження з боку Збройних сл України. Отже, все це не має сенсу», – вважає Олександр Коваленко.
Один із небагатьох у Росії, хто висловився з цього питання, – військовий оглядач, капітан 1 рангу запасу Сергій Іщенко.
Чи прибула до місця призначення хоча б частина цих 40 американських бронекатерів, нам, звичайно, ніхто не розповістьСергій Іщенко
На його думку, ЗСУ не має ресурсу для великої десантної операції. Але він вважає: якщо українські війська прорвуться до Перекопу, то можлива висадка невеликих груп десанту, які можуть відтягнути російські ресурси від перешийка. Він також висловлює побоювання, що Україна могла отримати 40 броньованих катерів від США.
«У листопаді минулого року Пентагон оголосив, що незабаром США мають намір відправити в Україну 40 броньованих катерів... Ще раніше (у червні 2022 року) вже відправили українцям 18 бойових патрульних катерів також невідомого типу, здатних діяти як на річкових, так і на морських акваторіях. Чи прибула до місця призначення хоча б частина цих 40 американських бронекатерів, нам, звичайно, ніхто не розповість. Не виключено – прибула. Причому – потай», – написав Сергій Іщенко у своєму огляді.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), розповідаючи про фортифікації «РИА Новости», заявив, що в Криму діють «нестандартно».
«Ми з огляду на весь досвід бойових дій діємо нестандартно, асиметрично, можна сказати. Тому йдемо не просто за планами, які були сто років тому там умовно відпрацьовані за технологіями. Тому все рухається, рішення лідера нашого президента будуть виконані», – заявив Аксьонов.
Військовий оглядач Олександр Коваленко вважає, що все це більше схоже на самопіар російського глави Криму, щоб заспокоїти кримчан.
Це навіть до стандартів не дотягує. Досить примітивно це робиться, непрофесійноОлександр Коваленко
«Враховуючи те, що відбувається в Криму, те, які там будують лінії оборони, я можу сказати так: це не те, що в стандартах, воно навіть до стандартів не дотягує. Досить примітивно це робиться, непрофесійно. Тому те, що було сказано, це, швидше за все, просто для ЗМІ, виключно для споживача інформаційного фастфуду, внутрішнього споживача – не більше», – вважає Олександр Коваленко.
Раніше в українській розвідці заявили, що російська армія перекидає нові військові підрозділи на північ окупованого Криму – у тому числі й для того, щоб зберегти сухопутний коридор до півострова.
На початку листопада 2022 року видання РБК-Україна з посиланням на твітер OSINT-фахівця Бенджаміна Піттета повідомляло, що російські війська почали рити окопи на півночі Криму, зокрема нові захисні споруди були виявлені біля міста Армянськ на Перекопському перешийку.
29 листопада 2022 року депутат Держдуми РФ із Криму Леонід Бабашов заявив, що у селищі Шкільне Сімферопольського району окупованого Криму розпочалося виробництво протитанкових загороджень для потреб російської армії.
2 листопада 2022 року президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю чеському телебаченню заявив про намір поїхати до Криму після перемоги України у війні з Росією. На уточнююче питання про те, коли саме це станеться, Зеленський відповів, що точно «не взимку», висловивши сподівання, що Україна зможе здобути перемогу над Росією до літа.
1 жовтня 2022 року глава української військової розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю Наталі Мосейчук заявив, що Збройні сили України зайдуть до Криму до кінця весни 2023 року.
До цього радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк закликав жителів Криму перевірити укриття та запастися водою у зв'язку з українськими «заходами з деокупації». Раніше Подоляк заявив, що в Офісі президента України розробляють евакуаційні маршрути для мешканців Криму на час його деокупації.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
