У Криму готуються до масштабного вивезення об’єктів культурної спадщини з кримських музеїв під виглядом евакуації. Частина експонатів уже упакована чи вивезена, стверджують експерти та ЗМІ. До чого це може призвести, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Це колосальна втрата»
– Не просто затверджують плани, у деяких музеях усе запаковано. Наскільки я знаю, в Херсонесі археологічні рухомі цінності першої та другої категорії зараз упаковані та готові до вивезення, і, швидше за все, це відбувається в Художньому музеї Севастополя. На вивіз також готувалися Військово-морський музей Севастополя, Панорама «Оборона Севастополя» та Діорама «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року», – кандидат історичних наук, українська археологиня Евеліна Кравченко розповідає Крим.Реалії про те, що відбувається в севастопольських музеях.
За її даними, раніше до міських музеїв надходило розпорядження затвердити кошторис на евакуацію, тобто на закупівлю фасувального матеріалу, ящиків, витрати на бензин, транспорт, охорону під час евакуації тощо. Кравченко побоюється, що «евакуація» призведе до втрати Україною найцінніших і найважливіших пам'яток культурної спадщини.
– Евакуація музеїв, вивезення культурних цінностей – це одна зі складових підготовки до певних військових дій. Існує певна послідовність подій під час підготовки до військових дій, і план евакуації, і сама евакуація цінностей передують гарячій фазі війни. Я так розумію, що Російська Федерація готується захищати Крим. Це найбільш логічне пояснення того, що там відбувається, – зазначає Кравченко.
За її розрахунками, вивезти експонати із Севастополя найлегше морем: завантажити на судно – і не треба везти археологічні цінності через весь півострів.
Поки що відкритої інформації про подібні кроки севастопольських музейників немає, і підконтрольна Росії влада міста офіційних заяв із цього приводу не робила. На думку Кравченко, якщо таке станеться і інформація стане публічною, міжнародне співтовариство не залишить такі кроки поза увагою.
– Це колосальна втрата. Якщо вони взялися вивозити, вони вивезуть звідти все. Хіба що черепки залишаться, та й то не факт. Усе, що в експозиції виставлено, всі речі основного музейного фонду… Там і мною відкопані речі, і моєї роботи там є чимало, – зізнається Евеліна Кравченко.
Ще в жовтні Генштаб ЗСУ повідомив, що підконтрольна Кремлю кримська влада затвердила плани внутрішньої та зовнішньої евакуації кримських музеїв, причому першочерговій евакуації підлягають експонати, які мають найбільшу матеріальну цінність. Відтоді офіційного підтвердження таких планів з боку російської влади не було.
Нагадаємо, що російська влада заявляла, що приймає під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення в анексованому Криму, а російський уряд наказав включити понад 220 об'єктів у Криму та Севастополі до списку культурних об'єктів федерального значення. А у 2021 році постпред Росії при ЮНЕСКО Олександр Кузнецов заявив, що взаємодії між Росією та ЮНЕСКО щодо анексованого Криму немає і найближчим часом не передбачається. Він розповів, що обговорював із секретаріатом ЮНЕСКО можливість відправлення експертної місії ЮНЕСКО на півострів, проте з'ясувалося, що це «абсолютно виключено, тому що така поїздка може відбутися лише в рамках резолюції, яка стверджує, що Крим є частиною України».
Ханський палац втрачає експонати
Із Ханського палацу також вивезли найцінніші експонати – про це з посиланням на кілька джерел повідомив кримський портал Crimean Tatars. Журналісти не змогли отримати коментарів дирекції музею, проте з'ясували, що вивезення експонатів співробітникам пояснювали проведенням реставраційних робіт, якими зараз охоплено майже всі споруди палацового комплексу.
«Куди їх перевезли – невідомо. За одними даними, вони зберігаються в якомусь селі, за іншими – на території Зинджирли-медресе», – повідомляє портал.
Навесні 2017 року з'явилася інформація про наказ Аксьонова про проведення навчань з евакуації у музейних закладах на території окупованого КримуДенис Яшний
– Чернетка евакуації була ще 2017 року. Навесні 2017 року з'явилася інформація про наказ Аксьонова (підконтрольного Кремлю глави Криму, за документами Аксенов – ред.) про проведення навчань з евакуації у музейних закладах на території окупованого Криму та створення комісій з евакуації та розробки маршрутів. Хан-Сарай мали евакуювати в Новофедорівку на аеродром, – розповідає Крим.Реалії провідний науковий співробітник національного заповідника Києво-Печерська лавра Денис Яшний, який на той момент ще жив у Криму. Він згадує, що у 2017 році в Криму проводили тендер, намагаючись обрати єдиного постачальника пакувальних матеріалів для музейних предметів, проте ініціатива не мала успіху – контракти так і не були підписані.
Музей у Ханському палаці було відкрито 1917 року. Його очолив кримськотатарський історик і художник Усеїн Боданінський. Роки його керівництва Яшний називає періодом найбільшого розквіту Хан-Сарая за двадцяте століття.
– Боданінський створює та очолює експедиції, які збирають усе, що стосується культури та історії кримських татар, вони також починають збирати артефакти, що стосуються історії кримських татар», – розповідає історик. Сьогодні неможливо повністю зрозуміти, які експонати зберігалися в музеї за Боданинського – не всі інвентарні книги того часу вціліли.
У наступні десятиліття музей переважно втрачав свої артефакти. Наприклад, під час Другої світової війни експонати Ханського палацу частково евакуювали. Коли ж настав час перевозити їх назад, рішення про те, які саме артефакти повертати з місць евакуації, ухвалювали не музейні співробітники Ханського палацу, а радянські чиновники.
Після початку анексії Криму Росією у 2014 році, зазначає Денис Яшний, розпочався незаконний обіг культурних цінностей із Бахчисарая до Росії. Так, він наводить приклад, що близько 300 предметів із Ханського палацу вивезли на реставрацію на територію Росії, а чи повернули їх, українські музейники зможуть перевірити тільки після деокупації півострова.
Однак Яшний побоюється не лише вивезення з музею культурних цінностей, а й того, що музейні фонди можуть бути знищені внаслідок неналежного зберігання.
– Російське ставлення до кримськотатарської спадщини – це ставлення до чужого, це ставлення як до чогось неважливого, – пояснює історик. – Кримські татари не вписуються в історію порожнього Криму, заселеного Росією. А до Росії тут було нормальне життя, і своя культура, і своя цивілізація.
Приклад Херсону
Говорячи про те, що відбувається в Криму, і Кравченко, і Яшний звертають увагу на те, що сталося в Херсоні незадовго до звільнення міста від російських військ. Так, у Херсонському художньому музеї заявили про його розграбування, організоване російською окупаційною владою.
«Це по-їхньому називається «евакуація», по-нашому – мародерство під гаслами «збереження культурних цінностей», – повідомили на сторінці музею. – 1 листопада завантажили та вивезли в супроводі озброєних автоматами людей у цивільному три фури та шкільний автобус, 2 листопада – ще дві фури, 3 листопада забирали залишки автобусом уже без озброєної охорони. Під час розкрадання однієї з найкращих колекцій України навколо музею стояли блокпости».
Вкрадені експонати вивезли до Криму.
– Вкрали дуже багато картин. Там є знакові для нас роботи, херсонські художники, наприклад, Георгій Курнаков, який вважається патріархом херсонської школи живопису. Багато робіт, які нам дорогі. Там були і фламандські майстри, роботи Айвазовського, Шишкіна… – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії головний редактор херсонського видання «Міст» Сергій Нікітенко. – Крім того, вимели практично все з фондів Краєзнавчого музею, а це був один із найкращих краєзнавчих музеїв півдня України.
