З 7 червня 2021 року на материковій частині України стартує робота освітніх центрів «Крим ‒ Україна». Через них випускники шкіл півострова зможуть вступити в українські виші за спрощеною схемою ‒ навіть без українських документів про повну загальну середню освіту. Вступна кампанія триватиме до 24 вересня.
Ще у липні 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволив абітурієнтам з Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей вступати в усі українські університети без складання зовнішнього незалежного оцінювання ‒ до цього у програмі брав участь лише обмежений список вишів. Окрім того, кримські абітурієнти можуть закінчувати школу на материковій частині України екстерном і вступати до вишів на загальних підставах. Водночас дипломи російських вишів, видані на окупованому півострові, не визнаються в Україні та низці країн світу, включаючи Євросоюз. Про особливості вступу у 2021 році для кримчан йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Начальниця Головного управління вищої освіти та освіти для дорослих Міністерства освіти й науки України Світлана Кретович розповіла Крим.Реалії, що перелік вишів, куди на спеціальних умовах можуть вступати кримчани, цього року великий, як ніколи раніше.
Квоти більш ніж достатні ‒ понад 12 тисяч торік булоСвітлана Кретович
‒ Були враховані всі зміни, передбачені президентським законом щодо вступу дітей з тимчасово окупованих територій: центри створені на базі всіх вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міносвіти, Мінкультури та Міністерству охорони здоров'я. Є навіть три виші зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ. Причому вступати за квотою можуть не тільки кримчани, а й мешканці окремих районів Донецької та Луганської областей. Я нагадаю, це призначено для тих, у кого взагалі немає документа про повну загальну середню освіту українського зразка, хто не складав зовнішнє незалежне оцінювання, або тих, хто отримував цю освіту дистанційно, живучи в тому ж Криму. Вони приїжджають в освітній центр і складають українську мову, історію України, а третій іспит встановлює навчальний заклад. Квоти більш ніж достатні ‒ понад 12 тисяч торік було.
За словами Світлани Кретович, у 2020 році освітні центри «Крим ‒ Україна» та «Донбас ‒ Україна» працювали до осені, якщо виш запитував додаткові бюджетні місця, Міносвіти цей запит задовольняло.
‒ Загалом після 2014 року через такі освітні центри до вишів вступили близько 9 тисяч абітурієнтів. З кожним роком їх вступає все більше, і навіть незважаючи на виклики пандемії коронавірусу, кількість вступників не зменшилася і склала більше ніж дві тисячі ‒ це в умовах закритих контрольних пунктів в'їзду-виїзду тощо. До речі, у нас вже другий рік працює контактний центр, номер якого можна знайти на сайті Міносвіти, і там дуже багато звернень з різних питань (а саме: 0800-504-425 ‒ КР).
Помічник начальника Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов пояснює, які документи повинні мати з собою абітурієнти з Криму для безперешкодного доступу на материк.
Особа, яка їде складати іспити до навчальних закладів, а також один супровідний не потрапляють на самоізоляцію й не встановлюють додаток «Дій вдома»Іван Шевцов
‒ Найголовніше ‒ мати запрошення від навчального закладу, куди вони подали документи. Відмінність полягає в тому, що особа, яка їде складати іспити до навчальних закладів, а також один супровідний не потрапляють на самоізоляцію й не встановлюють додаток «Дій вдома». Вони можуть після перетину адмінкордону безпосередньо їхати до своїх освітніх установ. Точно так само потім, з документами про те, що вони вступили в навчальні заклади, абітурієнти з Криму у віці від 14 до 16 років можуть самостійно перетинати адмінкордон без самоізоляції і вже без супроводу батьків або будь-кого іншого.
Тим часом ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін пропонує кримським школярам ще один варіант вступу конкретно в цей виш.
Не треба чекати випускного класу. Якщо вони після дев'ятого класу готові їхати до нас у Київ, в університет, вони можуть вступити відразу в наш коледж.Володимир Казарін
‒ Я ось на що хотів би звернути увагу абітурієнтів-кримчан: не треба чекати випускного класу. Якщо вони після дев'ятого класу готові їхати до нас у Київ, в університет, вони можуть вступити відразу в наш коледж. Через два роки, коли їхні однолітки тільки-тільки закінчать школу в Криму, не отримавши українського атестата, випускники в Києві отримають і український атестат, і перший диплом молодшого спеціаліста або молодшого бакалавра. Потім вони можуть піти або відразу в університет ‒ на другий чи третій курс, залежно від спеціальності, або ж піти працювати, а потім через 3-5 років повернутися знову ж на другий-третій курс і продовжити навчання далі. Все більше кримчан починають вступати в коледж: торік таких було майже 30 осіб. А в цілому система освітніх центрів, яка в інших вишах була тільки запроваджена у 2020-му, у нас вже працює давно, не перший рік.
Володимир Казарін підкреслює, що згідно з цією системою, можна вступити до українського ВНЗ навіть без українського паспорта ‒ зі свідоцтвом про народження.
Ми маємо велику кількість бюджетних місць для дітей з тимчасово окупованих територійВолодимир Казарін
‒ Ми маємо велику кількість бюджетних місць для дітей з тимчасово окупованих територій і зараховуємо значну частину з них на ці місця. Якщо раптом виявиться, що бюджетні місця закінчуються, я раджу писати заяву на контракт. Нам потрібний резервний час для листування з Міносвіти, щоб збільшити квоту. Як правило, 60-70% таких абітурієнтів ми трохи пізніше, з невеликим запізненням переводимо на бюджетне відділення з отриманням стипендії.
Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько переконаний, що зараз українські виші для кримських абітурієнтів кращі, ніж російські.
Українські виші ‒ це вікно в ЄвропуОлег Охредько
‒ Українські виші ‒ це в цьому випадку вікно в Європу. Почавши навчатися в них, ви отримуєте доступ до Болонської системи, а це можливість не тільки вчитися, а й жити в цивілізованому світі, не боятися того, що за пост у соцмережі тебе виженуть чи навіть заберуть до в'язниці. Словом, це повітря свободи, це дуже хороші знання та нормальне життя. Для кримчан є дистанційні підготовчі курси, передбачений певний перехідний період, плюс в Україні досить добре розуміють російську мову для того, щоб допомогти абітурієнтові перейти на нього. За всі ці роки я поки жодного разу не зустрічав такого, щоб у когось виникла проблема через перехід на українську систему освіти.
На думку Олега Охредька, інформування кримських абітурієнтів про можливості вишів на материковій Україні тільки перед відкриттям освітніх центрів та упродовж сезону вступу недостатньо ‒ потрібні цілорічні просвітницькі кампанії, націлені на Крим, яких поки що немає.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
