Минулого року 337 кримських випускників стали студентами українських вишів. Найближчим часом навіть ця невелика цифра може здатися значною. «Я думаю, якщо цього року буде 10-20 осіб – це буде велике щастя», – вважає керівник відділу правового забезпечення представництва президента України в АРК Ольга Куришко. Причина того, що Україна може втратити кримчан, які закінчують школу – в умовах вступу, які для них не адаптовані до війни.
Зруйнований місток
«Ми зараз наступаємо на ті самі граблі, на які наступили у 2014 році, коли Міністерство освіти і науки України дуже довго займалося тим, щоб протягнути місток між Кримом та материковою Україною», – каже голова Центру громадянської освіти «Альменда», експерт з питань освіти для жителів окупованих територій Валентина Потапова. Говорить із жалем. Згадує, як по цеглинці будували цей місток між кримськими дітьми та українською освітою.
Цього року замість незалежного зовнішнього оцінювання, яке вже стало звичним, українське Міносвіти запропонувало інший механізм – національний мультипредметний тест (НМТ). Для того щоб взяти в ньому участь, вчорашні школярі повинні спочатку заповнити спеціальну форму, підтвердивши свою участь у ньому. Перший етап підтвердження участі завершиться 7 червня, другий – 7 липня. Без такого підтвердження абітурієнти не зможуть брати участь в основній сесії тестування.
Але деякі з них не зможуть і після підтвердження. Проблема в тому, що НМТ доведеться складати в екзаменаційних центрах, до яких потрібно буде дістатися фізично. Під час другого етапу підтвердження випускник має обрати назву населеного пункту, де йому зручно пройти цей мультипредметний тест. Звичайно, він не може розташовуватися на тій частині української території, що окупована Росією.
І це ключова проблема для випускників у Криму, Донецькій та Луганській, а тепер і Херсонській та Запорізькій областях, які залишилися жити на території, зайнятій російськими військовими. Безпосередньо виїхати на контрольовану українську територію фактично нереально, а отже, доведеться вирушати закордон, щоб манівцем в'їхати в країну, або вже залишитися закордоном. Учасники, які не зможуть дістатися місць проведення НМТ, зможуть взяти участь у додатковій або спеціальних сесіях.
Необхідно вирішити питання вступу цих дітей. А воно не вирішуєтьсяВалентина Потапова
«Міністр освіти сказав, що у подібних випадках вступати можна буде до грудня. Але ми розуміємо, що до грудня ця війна не скінчиться, якщо не станеться диво. Я 8 років як поїхала із Криму, і мої ілюзії залишилися в минулому. Необхідно вирішити питання вступу цих дітей. А воно не вирішується», – вважає Валентина Потапова.
З необхідністю фізичної присутності зіткнуться і жителі Криму та ОРДЛО, які вступатимуть через освітні центри Крим-Україна та Донбас-Україна. Для них є актуальним порядок вступу минулого року. А в ньому є один важливий нюанс: людина має приїхати і сама подати документи.
Але ж люди не можуть виїхати. Іноді вони не мають необхідних документів, паспорта в дитини. А подавати треба особистоОльга Куришко
«Але ж люди не можуть виїхати, – Ольга Куришко виділяє цілий комплекс проблем. – Іноді вони не мають необхідних документів, паспорта в дитини. А подавати треба особисто. Адже це не так, що людина приїхала, подала, їй сказали, коли знову приїжджати, і вона поїхала. Треба ж жити десь, і як неповнолітній – має бути у супроводі батьків. Крім того, кримчанин, який успішно подав заяву до материкового вишу, склав два іспити у закріпленій за вишем школі та профільний іспит у самому виші, все одно не зможе бути зарахований до навчального закладу, якщо на той час у нього ще не буде паспорта громадянина України. А деякі школярі просто не встигли його оформити – розраховували зайнятися цим цієї весни».
Порятунок – в онлайні
Як можна було б вирішити частину проблем випускників? Валентина Потапова наводить як приклад тимчасове рішення деяких українських коледжів, які дозволили подавати документи в електронному вигляді та проходити співбесіду через онлайн-платформу. На її думку, якби Міносвіти України висунуло пропозицію дистанційного зарахування випускників з окупованих територій, то і Кабмін, і президент підтримали б цей крок.
Значна частина українських випускників уже виїхала з окупованих нині територій або на підконтрольну українській владі частину країни, або до Європи, зазначає гендиректор Директорату професійної та вищої освіти МОН України Олег Шаров. Їм не повинно бути складно взяти участь у національному мультипредметному тесті.
Для тих, хто не зможе виїхати, зараз опрацьовуються варіанти того, як вони зможуть вступати за результатами індивідуальної усної бесідиОлег Шаров
Шаров сподівається, що кількість тих, хто виїхав, зростатиме і наголошує, що ще плануються і друга, і третя сесії НМТ.
«Для тих, хто не зможе виїхати, зараз опрацьовуються варіанти того, як вони зможуть вступати за результатами індивідуальної усної бесіди. Але при цьому їм доведеться брати на себе забезпечення стабільного зв'язку – тому що без нього ми не зможемо навіть ідентифікувати людину, яка хоче кудись вступати. Це питання сьогодні опрацьовується, гадаю, найближчим часом буде сказано офіційно», – стверджує Шаров.
За його словами, зараз це питання перебуває на узгодженні з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України і найімовірніше, що вого буде вирішене вже в першій половині червня.
«Робота ведеться, і результат буде досить швидко», – обіцяє Шаров.
Допомога студентам
«Дуже багато дітей із Криму навчалися у двох школах (на материку – ред.): Новоолексіївська школа №1 і №2. Також кримські діти навчалися у Міжнародній українській школі. Це ті діти, які не планували вступати за спрощеною системою. Вони планували отримати звичайний документ про повну загальну освіту. Їхньою метою було вступити до європейських вишів. Я знаю, бо спілкуюся з батьками. Але зараз школи, де вони мають отримати такий документ, окуповані», – розповідає Валентина Потапова ще про одну проблему, з якою зіштовхнулися деякі кримські випускники.
20 травня Міністерство освіти і науки України випустило наказ №466, в якому поставило завдання департаментам освіти в обладміністраціях кількох областей, включаючи Херсонську, визначити навчальні заклади, уповноважені організовувати видачу документів про загальну середню освіту та заповнення додатків до них випускникам цих навчальних закладів, у яких через війну неможливо організувати видачу документів.
У свою чергу, в Херсонській ОДА заявили, що всі, хто залишив область через її окупацію Росією або збирається це зробити, зможуть отримати атестати та доповнення до них на підконтрольній території України. А хто лишається – той зможе отримати потрібні документи після деокупації області. Також в обладміністрації зробили важливе уточнення: свідоцтва про базову та повну загальну середню освіту замовлені для всіх учнів, які закінчили 2021/2022 навчальний рік у школах, ліцеях та гімназіях Херсонщини, і вони будуть виготовлені в червні.
Важливо, щоб ці діти не залишилися на окупованій території. За пів року їм виповниться 18, їх загребнуть до російської арміїВалентина Потапова
Нарешті Потапова звертає увагу ще на один важливий аспект: для випускника, який виїхав з дому на безпечну територію, це не просто виїзд – це релокація. А отже, де б він не перебував – чи то в Україні, чи в Європі – йому потрібна підтримка і допомога.
Олег Шаров із Міносвіти розповідає, що в Україні для випускників, які складають мультипредметний тест, передбачено певні пільги вже під час конкурсного відбору. Коли ж вони стануть студентами, то матимуть право на держпідтримку як переміщені особи.
Проблему допомоги майбутнім студентам Валентина Потапова називає однією з невидимих. Голова «Альменди» впевнена: якби Україна звернулася з проханням про подібну допомогу, то відгукнулися б багато європейських фондів.
«Як ви думаєте, якби була програма (підтримки –ред.), скільки б дітей намагалися виїхати до Європи для фізичної релокації та вступу? Нам дуже важливо, щоб ці діти не залишилися на окупованій території. За пів року їм виповниться 18, їх загребнуть до російської армії, а якщо буде спільна мобілізація – відправлять воювати в Україну», – каже вона.
