Масове вивезення на Кримський півострів культурно-історичних цінностей з окупованих Росією територій Херсонської та Запорізької областей влада РФ доповнила цільовим російським впливом із Криму на українські історико-археологічні об’єкти у цих регіонах. Такі об’єкти вивезти неможливо – їх привласнюють.
Чи є різниця в маніпуляціях агресора з історичними та культурними цінностями Донбасу та степової Таврії, хто їх ініціює та хто здійснює, навіщо «Херсонес Таврійський» обрали для реверсу «культурно-історичної» експансії на південь України і чому це є протиправним? Про це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Міжмузейна група» на сході України «підмінює» Донбас
Після заяви Кремля щодо «визнання незалежності Донецька та Луганська» при Міністерстві культури Росії за пропозицією Російського історичного товариства (РІТ, Москва) створили «міжмузейну робочу групу» зі збору матеріальних свідчень «спеціальної військової операції» («СВО» – так у Росії називають відкриту військову агресію проти України, що триває з 24 лютого 2022 року – ред.). Групою було організовано спільну роботу найбільших російських музеїв із музеями Донецька та Луганська. У краєзнавчих музеях «республік Донбасу» (так у сусідній Росії називають незаконно приєднані території Донецької та Луганської областей – ред.) почали діяти «збірні пункти», куди звозили артефакти та «свідчення звірств українського режиму»: уламки снарядів і бомб, якими Україна нібито «знищувала мирні міста Донбасу», нашивки та шеврони, які нібито «свідчать про насаджувану нацистську ідеологію», фрагменти озброєнь, упаковки від іноземних снарядів, елементи західного обмундирування, які «доводять широку участь країн НАТО» у військових діях в Україні.
Наприкінці 2022 року в Ростові-на-Дону РІТ вперше показало результати своєї та «міжмузейної групи» роботи: тут відкрили виставку про «звичайний нацизм», а зібрані експонати виставили як докази «нацистської» характеристики влади та військових України. Виставки за участі «президентського фонду культурних ініціатив» планують проводити масово по всій території федерації.
«…Після розпаду CРCP Донбас, на відміну від Криму, не сприймався як частина російського історичного простору і залишався поза увагою російських ЗМІ. …(Необхідно – ред.) показати історичний нерозривний зв’язок регіону з Росією та надати достовірну інформацію… У науковий обіг вперше вводяться унікальні матеріали з фондових зібрань музеїв та архівів та, що особливо важливо, – документи та артефакти, зібрані музейними співробітниками…, а також членами міжмузейної робочої групи… у травні-серпні 2022 року», – йдеться в обґрунтуванні актуальності відповідної заявки на грант «президентського фонду культурних ініціатив» Росії.
Сума загального фінансування лише одного затвердженого проєкту, що переміг, склала понад 34 млн рублів. Головою координаційної ради фонду є перший заступник глави адміністрації російського президента та куратор «нових територій» Сергій Кирієнко.
Від ідеї «Таврійської губернії» до прямого «кримського контролю» у Таврії
У Сімферополі російська влада Криму розробляла ідею створення єдиного простору із включенням захоплених території Запорізької, Херсонської областей та Криму – за прикладом царської «Таврійської губернії» або постреволюційної «Таврійської Республіки». У сусідній Росії, навпаки, вирішили «прийняти до складу Російської Федерації» Херсонську та Запорізьку області як «окремі суб’єкти».
В очах кримських колаборантів це не перекреслює гіпотетичну можливість появи об’єднаної «Республіки Таврида» чи «Таврійської Республіки» у майбутньому. Адже російське законодавство допускає «об’єднання російських регіонів та утворення нового суб’єкта РФ, що може бути здійснено в результаті злиття двох і більше суб’єктів Російської Федерації, які межують між собою».
Із зоопарків півдня України до Криму окупаційна влада вивезла тварин. Привласнений Росією Центральний Музей Тавриди в Сімферополі прийняв історичні експонати з Херсонського музею, вивезені звідти російськими військами. З окупованих районів Херсонської та Запорізької областей до Криму продовжують вивозити людей.
На Херсонщині з серпня 2022 року мовив російський телеканал «Таврія». У листопаді 2022 року його перезапустили у Генічеську. Кримське радіо транслюють у Херсоні, а репортери на ТБ «Крым 24» готують новини під рубрикою «Херсон 24».
У Мелітополі окупаційна влада відкрила «Пошту Таврії», зареєструвавши її за російськими правилами. Відправлення, адресовані в Запорізьку та Херсонську області, надходять з російського материка і прямують до Сімферополя, після сортування їх передають «Пошті Таврії». У зворотному порядку шлють кореспонденцію до Росії та за кордон.
Справи російських військових судів із Херсонської області передані до Севастопольського гарнізонного суду.
«Джеймс Бонд» пропонує, «історик» виконує?
«Економіст і чекіст за освітою Наришкін, як і Володимир Путін, виявляє досить великий інтерес до історії», – писав «Собеседник» у 2020 році.
Після ліквідації «Комітету з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії» у 2012 році Сергій Наришкін став головою Російського історичного товариства. З Кримом його пов’язує керівництво Держдумою у 2014 році та поспішне законодавче оформлення анексії Росією півострова, а також купівля родичами дружини «Заводу марочних вин Коктебель».
У липні 2022 року постійний член ради безпеки Росії, директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) та одночасно голова РІТ Сергій Наришкін запропонував вивчити системи укріплень та оборонних споруд, що збереглися з XVII століття на окупованих територіях Донеччини та інших «звільнених територіях» (саме так вважають у Росії – ред.).
«Ці археологічні пам’ятки… служать наочним прикладом того, що освоєння Слобожанщини почалося з міст-фортець у Дикому полі, які зводилися і росіянами, і росіянами-малоросами для захисту їхньої спільної вітчизни…», – заявив він, закликавши «завершити роботу щодо включення всіх виявлених об’єктів... до єдиного державного реєстру культурної спадщини РФ».
«Відомо, що якщо у когось виникає прагнення позбавити державу суверенітету, а її громадян перетворити на васалів, починають саме з перелицювання історії цієї країни, з того, щоб позбавити людей їхнього коріння, приректи на безпам’ятство», – стверджував 4 листопада 2022 року Володимир Путін на зустрічі з російськими істориками та релігійними діячами у Москві.
За результатами цієї зустрічі Кремль дав доручення російському уряду спільно з угрупованнями «ДНР/ЛНР», російськими адміністраціями Запорізької та Херсонської областей та за участі РІТ розробити комплекс заходів щодо всіх аспектів діяльності історико-краєзнавчих і військово-історичних музеїв, а також «опрацювати питання» про створення на базі історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» (Запорізька область, село Мирне Мелітопольського району) «філії історико-археологічного музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Ідею на зустрічі озвучив той самий голова РІТ і директор СЗР Сергій Наришкін.
Фейкове рішення «путінського значення» порушує міжнародне право
«Жоден історик, археолог чи культуролог не зможе надати притомного пояснення такому «поєднанню». Адже пам’ятки, на яких засновано відповідні заповідники України – античне і середньовічне місто «Херсонес Таврійський» і місцевість «Кам’яна Могила» – належать до абсолютно різних суспільних груп, не мають нічого спільного ані в історії, ані в археології, ані в архітектурі. Останньої на «Кам’яній Могилі» взагалі не існує, адже вона представлена природним нагромадженням кам’яних брил, що мають геологічне походження. Важливість «Кам’яної Могили» для культурної спадщини обумовлена зображеннями, нанесеними людиною на каміння у різні історичні епохи, що визначає сакральний статус цього місця у минулому. І саме цим єдиним фактором «сакрального місця» «Кам’яна Могила» «поєднується» з Херсонесом в його путінському, фейковому значенні, не як історичної пам’ятки, а як нібито «колиски російського православ’я», – наголосила кандидатка історичних наук, українська археологиня Евеліна Кравченко у статті для неурядової організації «Асоціація реінтеграції Криму» (Франція).
Експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін у коментарях для Крим.Реалії вказав на пряме порушення ініціаторами та виконавцями рішень Кремля українського і міжнародного законодавства.
«Усі незаконні маніпуляції окупантів з українською культурною спадщиною, і з «Херсонесом Таврійським», і з «Кам’яною Могилою» порушують не лише законодавство України, а й вимоги міжнародного права. Це і вимоги Женевської конвенції щодо недоторканності культурної спадщини на окупованих територіях, і норми Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року з її першим протоколом. Відповідно – ці дії входять у предмет розгляду як справи у Міжнародному кримінальному суді, так і анонсованого Спеціального трибуналу щодо російської агресії, їх оцінка також має виноситися на платформи ЮНЕСКО, Генасамблеї, ЕКОСОС (Економічна і соціальна рада – ред.) і Ради з прав людини ООН. Крім того, всі спроби пропаганди агресора щодо незаконної «трансформації» історичного значення захоплених українських пам’яток історії, у рамках фейкової концепції «русского мира» та злочинного «стирання» української культури на окупованих територіях, охоплюються очевидним наміром агресора на геноцид українського народу і, відповідно, є грубим порушенням Конвенції ООН 1948 року», – наголосив він.
1 лютого сплив термін виконання доручення Кремля, і представники російської адміністрації «Херсонесу Таврійського» вже планують у березні вирушити до Мелітополя, щоб оцінити стан «Кам’яної Могили» та скласти план облаштування і реконструкції музею-заповідника.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
