В окупованому Криму розгорнуто рекламну кампанію служби в російській приватній військовій компанії «Вагнер». Вона розпочалася на тлі повідомлень військових аналітиків про масштабні втрати «Вагнера» під час участі у повномасштабному вторгненні Росії в Україну. Хто стоїть за цією рекламою, з'ясував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
На вулицях та у громадському транспорті Сімферополя з осені минулого року з'явилася реклама російської ПВК «Вагнер» – приватної військової компанії, яка бере участь у повномасштабному вторгненні в Україну, а до цього була помічена у бойових діях у Сирії та країнах Африки.
«Zадача буде виконана. Перемога буде Zа нами», – йдеться у рекламі із символами війни проти України.
Хто кличе кримчан на війну
Як стало відомо Крим.Реалії, рекламу служби у ПВК «Вагнер» розмістило відоме кримське рекламне агентство «Дан-Трейд». Воно пропонує послуги широкоформатної реклами: від її розробки у різних формах до розміщення на зовнішніх носіях та у кримських радіоефірах. Вартість відеореклами у громадському транспорті Сімферополя в цьому агентстві складає від 13 до 52 тисяч російських рублів, залежно від кількості виходів рекламних відеороликів на годину.
Агентство також просуває свої послуги через трансляцію реклами через систему радіосповіщення на зупинках громадського транспорту і в торгових центрах Криму, а також регіонах сусідньої Росії.
За інформацією російської Федеральної податкової служби, «Дан-Трейд» зареєстровано у Сімферополі та спеціалізується це агенттсво на рекламних послугах і виробництві комунікаційного обладнання.
Належить фірма підприємцям Олександру Вахрамову та Ользі Діюк, а також юридичній особі – ТОВ «Ніка-Крим», яким володіє кримчанка Наталія Лапенко. Вона є сестрою відомого кримського підприємця, політика та голови кримської організації російського громадського об'єднання підприємців «Опора Росії» Сергія Лапенка. Наталія та Сергій Лапенки разом вели бізнес у сфері управління майном у Сімферополі. Потім формально розділили свої підприємства, але зберегли в управлінні тих самих менеджерів.
«Опора Росії» – партнер рекламного агентства «Дан-Трейд», про що повідомляється на його сайті.
Бізнес, що веде в політику
Спільний бізнес із Сергієм Лапенком є і у співвласника агентства «Дан-Трейд» Олександра Вахрамова. Вони разом володіють ТОВ «Міське радіо», зареєстроване у Московській області. Ця фірма, як і «Дан-Трейд», спеціалізується на рекламних послугах та виробництві комунікаційного обладнання.
Сергій Лапенко раніше публічно рекомендував російській владі окупованого Сімферополя запропоновану агентством «Дан-Трейд» систему оповіщення у Сімферополі, через яку вона тепер транслює свою рекламу.
У минулому Сергій Лапенко був депутатом російської міськради Сімферополя від «Единой России» та був у десятці лідерів партійного праймериз, проведеного у 2021 році.
Сьогодні він є радником російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). Має від нього відзнаку – нагородний годинник.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з Олександром Вахрамовим через агенцію «Дан-Трейд». У компанії нам відповіли, що його немає на місці та рекомендували перетелефонувати або надіслати листа. Ми надіслали інформаційний запит Олександру Вахрамову та Наталії Лапенко через контакти, вказані на сайті агентства. І готові оприлюднити відповіді, якщо вони надійдуть.
Ми також намагалися зв'язатися із Сергієм Лапенком телефоном. Але поки готувався матеріал, він на наші дзвінки не відповів, тому ми відправили на його ім'я інформаційний запит до кримської організації «Опора Росії».
Крим.Реалії готові надати всім їм можливість висловити свою позицію щодо розміщення реклами ПВК «Вагнер» у Сімферополі.
Що не так із російськими ПВК
Статус ПВК «Вагнер» у Росії не врегульований. У законодавстві цієї країни заборонені приватні військові формування. А стаття 359 Кримінального кодексу Росії передбачає відповідальність за найманство – вербування, навчання, фінансування чи інше матеріальне забезпечення найманця, а також його використання у збройному конфлікті чи воєнних діях.
За найманство в КК Росії передбачено покарання до 18 років позбавлення волі, а найманцю загрожує до 15 років ув'язнення.
Найманцем російське законодавство кваліфікує особу, яка «діє з метою отримання матеріальної винагороди і не є громадянином держави, яка бере участь у збройному конфлікті або військових діях, не живе постійно на її території, а також не є особою, спрямованою на виконання офіційних обов'язків».
Виходячи з цього, складно судити про законність будь-якої допомоги, яку надає ПВК «Вагнер», у тому числі рекламної, зазначає адвокат, колишній захисник кримських дисидентів Микола Полозов.
Діяльність ПВК «Вагнер» є над законом завдяки заступництву вищої влади РосіїМикола Полозов
«З точки зору закону порушенням є участь у діяльності незаконного збройного формування тільки в цілях, що суперечать інтересам Росії. Саме собою поняття «інтереси» ніде не розкривається. Таким чином, і підтримка ПВК «Вагнер» з боку третіх осіб, у тому числі рекламна, може розглядатися правоохоронними органами лише у разі встановлення фактів діяльності «у цілях, що суперечать інтересам Росії», – пояснив він Крим.Реалії.
Імовірність встановлення таких фактів, на думку адвоката, залежить від того, «наскільки у Кремлі вважатимуть це за доцільне».
«Діяльність ПВК «Вагнер» є над законом завдяки заступництву вищої влади Росії. У такому разі можливо все», – зазначає Микола Полозов.
Влада Росії офіційно не визнає зв'язки із приватними військовими компаніями, що діють на її території.
Запрошення на смерть
Наявність у Росії ПВК «Вагнер» вигідна владі Росії, оскільки дозволяє вербувати на війну не лише громадян Росії, а й іноземців, зазначають військові експерти. Пишуть про це і багато ЗМІ.
Зокрема, видання Middle East Eye, що базується в Лондоні, повідомляє, що ПВК «Вагнер» після втрат під час повномасштабного вторгнення в Україну активізувала зусилля з вербування людей за межами Росії.
Про залучення до війни проти України представників спецназу Афганістану пише російське видання «Медуза».
Реклама служби у лавах ПВК «Вагнер» з'явилася у Криму на тлі повідомлень про її масштабні втрати під час війни в Україні. Наочно їх продемонструвало американське видання The New York Times. Наприкінці січня воно оприлюднило супутникові знімки з російського цвинтаря, де ховають бойовиків ПВК «Вагнер». На знімку від 24 січня видання нарахувало 170 місць поховань, зазначивши, що їх стало у сім разів більше, ніж було 24 листопада 2022 року.
За даними видання, 90% цих втрат складають загиблі завербовані ув'язнені з місць позбавлення волі в Росії.
Про виснаження ПВК «Вагнер» під Бахмутом на Донеччині повідомляє і американський Інститут вивчення війни (ISW). За його інформацією, «вагнерівці» «зазнали тяжких втрат з осені 2022 року» і зараз їх на цій ділянці замінюють силами регулярної армії Росії.
У ПВК «Вагнер» публічно не повідомляють про свої втрати під час бойових дій на боці Росії в межах повномасштабного вторгнення в Україну.
Наприкінці січня влада США визнала російську ПВК «Вагнер» транснаціональною злочинною організацією. Мінфін США запровадив санкції щодо людей та організацій, пов'язаних з нею, а також низки компаній російського військово-промислового комплексу.
«Ці дії підтверджують трансконтинентальну загрозу, якою є ПВК «Вагнер», у тому числі у зв'язку із серйозною злочинною діяльністю, що триває», – заявив речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі.
Засновник ПВК «Вагнер» – російський бізнесмен, відомий як «кухар Путіна», Євген Пригожин у відповідь заявив, що група «Вагнер» та США стали «колегами», а взаємини між ними назвав «розбірками злочинних кланів».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
