У Криму на 23 серпня перенесли судовий розгляд щодо настоятеля монастиря Святого Димитрія Солунського Кримської єпархії Православної церкви України. Спершу таке засідання було заплановане на 17 серпня. Російські силовики 8 серпня перервали богослужіння архімандрита Даміана в селі Балки та склали на нього адміністративний протокол «за незаконну місіонерську діяльність».
Російське Міністерство юстиції Криму відмовляє Православній церкві України в реєстрації на півострові. Раніше підконтрольні Москві органи влади розірвали договір оренди на приміщення кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги в Сімферополі й ухвалили рішення про знесення храму ПЦУ в Євпаторії. Міністерство закордонних справ України повідомляє про навмисне витіснення православної парафії з півострова й порушення права на свободу віросповідання. Переслідування ПЦУ в Криму в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорювали митрополит Сімферопольський та Кримський Православної церкви України в Криму Климент і голова Регіонального центру прав людини, юрист з Криму Сергій Мокренюк.
‒ Владико Клименте, як ви оцінюєте переслідування архімандрита Даміана з боку російських силовиків?
Це обурливий акт беззаконняМитрополит Климент
Климент: З його слів, вони приходили двічі: у першу неділю просто подивилися, а потім вже у другу неділю зірвали богослужіння, склавши протокол про незаконну місіонерську діяльність. Це обурливий акт беззаконня. Священника звинувачують у тому, що він просто молиться Богу в себе вдома. Адже територія монастиря приватна, будинок розділений на дві частини ‒ там, де він живе, і там, де він молиться. По суті, священника судитимуть за те, що він молиться у себе вдома.
‒ Що йому загрожує за цією адміністративною статтею?
Климент: З кримської практики імамів, які не увійшли до складу Духовного управління мусульман Криму і яких теж звинуватили в незаконній місіонерській діяльності ‒ це штраф від п'яти до семи тисяч рублів. Але сказати точно не можна, дочекаймося суду. При цьому всі релігійні організації, які перереєстрували у 2014 році, ‒ і мусульмани, і Кримська єпархія УПЦ (МП), і римо-католицька церква ‒ почуваються чудово, входять до міжконфесійного союзу. Для них проблем немає, а нас не вважають ні церквою, ні релігійною організацією. Зараз адвокати працюють над тим, щоб подати інформацію до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, там справа вже відкрита.
‒ Як щодо позиції української влади?
Климент: Вони не діють, вони зайняли позицію: «Крим нам не належить, тому нічого ухвалювати щодо Криму ми не будемо». Тільки після того, як я розпочав голодування, Кабмін ухвалив постанову, яка захистила б ПЦУ в Криму, і передав її у Верховну Раду, щоб за неї проголосували депутати ‒ однак вони вирішили нічого не ухвалювати.
‒ Ми запрошуємо представників української влади прокоментувати оцінки владики Климента. Та постанова Кабміну передає собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі в державну власність України. Як це допоможе вам?
Климент: Це політичний крок, який покаже, що Україна дійсно вважає Крим українським.
‒ Втім, 23 серпня має відбутися позачергова сесія Верховної Ради з кримської тематики. Можливо, там справа зрушить з мертвої точки?
Климент: Жодних очікувань у мене від цього немає, теми ПЦУ я на «Кримській платформі» не побачив. У нас ситуація зараз напружена, є невизначеність щодо нашого перебування в Криму. Після цього інциденту в селі Балки священники налякані, всі дуже стурбовані. Страшно те, що ми нікому не потрібні в Україні ‒ ось і все.
‒ Сергію, чому Україні як державі важливо підтримувати ПЦУ в Криму?
ПЦУ – це необхідний елемент української ідентичності в КримуСергій Мокренюк
Мокренюк: Тому що це необхідний елемент української ідентичності в Криму. Однак щодо ПЦУ, як і щодо української мови, щодо культури, на жаль, активність нашої держави залишає бажати кращого. Мені здається, деякі чиновники не виділяють цю загрозу для 600 тисяч осіб української громади в Криму. Один із форпостів цієї ідентичності ‒ саме віра, яку представляє ПЦУ. Її потрібно захищати.
‒ Чому, на вашу думку, Верховна Рада досі не розглянула постанову Кабміну?
Мокренюк: Насправді це лише один з документів, спрямованих на захист ПЦУ в Криму. Він був підготовлений ще за минулого прем'єр-міністра, потім у зв'язку зі зміною уряду затверджений ще раз, потім пройшов парламентський комітет з гуманітарної політики і, по суті, з червня 2020 року перебуває у Верховній Раді, але не виноситься на голосування. Чому це відбувається, треба питати її голову Дмитра Разумкова.
‒ За результатами нашої бесіди журналісти Крим.Реалії надішлють йому інформаційний запит з цього приводу, і якщо отримають відповідь, то опублікують її пізніше.
Мокренюк: Є насправді ще один важливий документ, розроблений Крайовою Радою Українців Криму. Торік у серпні він був переданий міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову. Це санкційний пакет проти чиновників російської окупаційної адміністрації в Криму, які своїми діями порушують права вірян ПЦУ: тих, хто ухвалював незаконні судові рішення, виконавців цих рішень, інших осіб. У списку ‒ більше ніж 30 осіб, причому встановлені їхні персональні відомості та зафіксовані всі докази. Цей пакет досі перебуває на розгляді в українському уряді й не ухвалений. Мені це здається щонайменше незрозумілим.
‒ Тим часом Міністерство з питань тимчасово окупованих територій 9 серпня повідомило, що підготувало санкційний пакет щодо осіб, які переслідують ПЦУ в Криму, його ухвалення Кабміном очікується «найближчими днями». Можливо, йдеться саме про той документ, який ви подавали торік?
Мокренюк: Так, судячи з формулювання, це саме він, але окрім заяв, мають бути наступні дії. Адже після затвердження Кабміном санкційний пакет передається до Ради національної безпеки та оборони й вводиться в дію за указом президента. Все це займає час. Деякі рішення РНБО проводив за лічені дні, а тут Кабмін за рік не може зреагувати. Мені здається, пріоритети тут розставлені не до кінця правильно.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
