ГУР Міноборони України повідомляє, що нова хвиля мобілізації в Росії та на підконтрольних їй окупованих українських територіях може розпочатися 15 січня. До збройних сил Росії буде мобілізовано до пів мільйона росіян. Представник відомства Андрій Черняк у коментарі виданню t-info повідомив, що в Росії існує певний проєкт указу про мобілізацію, яка цього разу суттєво торкнеться таких великих російських міст, як Москва і Санкт-Петербург.
Повідомлення про приховані мобілізаційні заходи, у тому числі і в анексованому Криму, надходили від українських органів влади та правозахисних організацій після того, як російський президент Володимир Путін заявив про завершення «часткової мобілізації» наприкінці жовтня 2022 року.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков інформацію про нову хвилю мобілізації в Росії не підтверджує та не спростовує: рекомендує стежити за офіційними джерелами інформації.
Крим.Реалії поговорили з експертами про те, наскільки ймовірним є початок другої хвилі мобілізації в анексованому Криму в середині січня 2023 року, і якими можуть бути мобілізаційні плани російської влади.
«Просто почнуть приносити повістки»
Керівник російської правозахисної групи «Громадянин. Армія. Право» Сергій Кривенко звертає увагу на те, що для початку другої хвилі «часткової мобілізації» російському президенту видавати нові укази по суті не потрібно, оскільки діє старий, про «часткову мобілізацію»:
Просто почнуть приносити повістки
«Мобілізацію оголошено. В указі президента від 21 вересня немає термінів, немає дат, на які оголошено мобілізацію, не зазначено, на який термін призивають мобілізованих громадян, немає інформації про категорії громадян, які мають бути призвані, та їх кількість». Якийсь уточнюючий указ, на думку правозахисника, все ж таки може бути виданий. У ньому можуть бути уточнені категорії мобілізації, щоб «заспокоїти» російських громадян тим, що російська влада може врахувати досвід помилок, скоєних при першій хвилі мобілізації. Однак, каже Кривенко, друга хвиля мобілізації в Росії може початися і без офіційного оголошення – просто почнуть приносити повістки.
Говорячи про те, скільки людей у Росії та на підконтрольних їй територіях може бути мобілізовано, Сергій Кривенко відштовхується від заяв керівництва російського Міноборони.
Наприкінці грудня Шойгу озвучив необхідність збільшити штатну чисельність військовослужбовців Міноборони до 1,5 мільйонів.Сергій Кривенко
«Наприкінці грудня Шойгу озвучив необхідність збільшити штатну чисельність військовослужбовців Міноборони до 1,5 мільйонів. Штатна чисельність службовців МО – це важлива величина. До війни указом президента вона була встановлена на рівні 1 мільйона військовослужбовців, але за оцінками експертів реальна чисельність до цієї цифри не дотягувала, і приблизно становила 700-800 тисяч.
Після початку повномасштабної війни, у зв'язку з втратами та зривом вербування на службу за контрактом, наприкінці серпня було встановлено новий ліміт – 1 мільйон 100 тисяч. За оцінками експертів, це і є 300 тисяч (про які звітував Сергій Шойгу за підсумками першої хвилі мобілізації – ред.). Якщо ми бачимо зараз збільшення цієї штатної чисельності до 1,5 мільйонів, то слід очікувати, що друга хвиля це 300-400 тисяч мобілізованих, яких, мабуть, хоче призвати Міністерство оборони в найближчому майбутньому», – каже Кривенко.
В'язням чекати на повістки?
У листопаді 2022 року російське видання «Медіазона» звернуло увагу на офіційну статистику російської Федеральної служби виконання покарань, за якою кількість ув'язнених у російських колоніях у вересні та жовтні 2022 року скоротилася на 23 тисячі осіб. Число ув'язнених у цій статистиці падало одночасно з публікацією в мережі відеороликів про вербування російських ув'язнених у приватну військову компанію російського бізнесмена Євгена Пригожина.
Співзасновник і керівник правозахисної організації «Русь сидящая» Ольга Романова в коментарі Крим.Реалії каже, що ті самі підходи Росія може застосувати і до ув'язнених з окупованих територій України.
Крим своїм виділеним статусом чимось схожий на ЧечнюОльга Романова
«Всі ув'язнені, які перебували в момент деокупації Херсонської області на цій території, їх вивезли на територію Росії – 2,5 тисячі осіб. І було захоплено ще частину ув'язнених у Миколаївській області. Їх розподілили зараз по зонах півдня Росії та центру Росії, і зараз їх збираються пересуджувати», – каже Романова.
За її даними, кількох людей, у яких минув термін ув'язнення, відпустили під зобов'язання жити у родичів в анексованому Криму. «Важко перевірити, чи це так, бо, швидше за все, їх вербуватимуть у ПВК «Вагнера». Принаймні іншим ув'язненим це пояснили так», – каже правозахисниця.
За словами Романової, Крим зараз використовується в основному для переміщення військовополонених і захоплених цивільних з материкової частини України, яких готують до обміну, або як плацдарм для утримання українських громадян, яким планують висунути звинувачення у тероризмі, шпигунстві.
«Крим своїм виділеним статусом чимось схожий на Чечню. Тільки Чечня – це таке квазіекстериторіальне утворення, а Крим – це територія окремого судочинства», – каже Романова.
У листопаді 2022 року російський президент Володимир Путін підписав закон, що дозволяє мобілізацію громадян з незнятою чи непогашеною судимістю, зокрема за низку тяжких злочинів. На думку правозахисниці, це означає, що повістку тепер можуть принести в колонію. При цьому можливості відмовитися у в'язнів просто не буде. «Коли знадобиться, їх просто заберуть», – вважає правозахисниця.
Плани для Криму
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник звертає увагу на те, що в анексованому Криму одночасно протікають одразу два процеси поповнення російських військ: плановий призов, який з 2015 року був встановлений на рівні 6 тисяч осіб на рік – по 3 тисячі за весняну та осінню кампанії, та оголошена у 2022 році «часткова мобілізація». При цьому немає навіть приблизних підтверджених цифр про кількість частково мобілізованих в анексованому Криму 2022 року.
Оскільки війна триває, Росія продовжуватиме у Криму і мобілізацію, і призовОльга Скрипник
«Перших призовників ми фіксували у Керчі, яких тоді одразу на 6 автобусах відправляли на територію Росії до військової частини. Ми, як Кримська правозахисна група, не готові взяти на себе відповідальність і назвати якісь реальні цифри, бо вони дуже різні, від кількох сотень до кількох тисяч людей. Але оскільки війна триває, Росія продовжуватиме у Криму і мобілізацію, і призов», – каже Ольга Скрипник.
На сайті Крим.Реалії опубліковано матеріал «Труни, яких не видно. Як Росія ховає військових у Криму», де зокрема наведено дані Постійного представництва президента України в Криму, за якими на початок 2023 року на півострові було зафіксовано 243 могили загиблих на війні проти України. 143 з них «імовірно, були громадянами України», зазначають у відомстві.
Ольга Скрипник вважає ці дані близькими до реального стану справ. У Кримській правозахисній групі на момент нашої розмови ідентифікували 205 жителів Криму, які загинули на війні проти України на боці російських військ.
Ті, хто був призваний на строкову службу восени 2021 року, перестали виходити на зв'язок, і родичі побоювалися, що їх відправили на війнуОльга Скрипник
«Ми розпочали спроби ідентифікації одразу ж, 24 лютого. Причому до нас почали звертатися батьки призовників, яких Путін обіцяв нікуди не відправляти. Ті, хто був призваний на строкову службу ще восени 2021 року, перестав виходити на зв'язок, і родичі побоювалися, що їх відправили на війну проти України.
Тоді ми почали шукати цих людей, і справді знайшли кілька строковиків серед загиблих та серед тих, кого взяли в полон українські військові. До кінця року, за нашими даними, Кримської правозахисної групи, тих, кого ми змогли точно ідентифікувати з іменами, прізвищами – це 202 кримчанин, які загинули саме з боку військ РФ у війні проти України. І вже за початок січня ми ідентифікували ще трьох», – каже Скрипник.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
